Рішення № 81986148, 13.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5020/19

Провадження №: 2/752/4259/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

у березні 2019 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» через свого представника - Василенко К.Ю. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просило стягнути з відповідача кошти у розмірі 16 814,96 грн. та судовий збір.

Ухвалою від 15.03.2019 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін (а.с. 30-31).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 16.05.2016 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 48648а6к3, згідно якого було застраховано автомобіль «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 19-23).

Згідно повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяви на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, 05.06.2016 року відбувся страховий випадок за участю автомобіля «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням його власника - ОСОБА_2 , який був застрахований в ПрАТ «СК «АХА Страхування», та автомобіля «Toyota Rav 4» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та з вини якого сталася ДТП. В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ «СК «АХА Страхування» транспортний засіб «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15).

З довідки № 93437383 про дорожньо-транспортну пригоду від 30.06.2016 року вбачається, що 05.06.2016 року сталася ДТП - зіткнення, учасниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР, складено відносно нього адміністративний протокол № АП2 472568 за ст. 124 КУпАП (а.с. 11).

Дана інформація підтверджується також постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.07.2016 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке сталося 05.06.2016 року, та притягнуто його до адміністративного стягнення за вказане правопорушення, яка набрала законної чинності та не була оскаржена ОСОБА_1 в установленому законом порядку (а.с. 10).

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Вказані фактичні обставини справи не оспорені стороною відповідача.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2091914 від 10.06.2016 року та умов Договору страхування № 48648а6к3 від 16.05.2016 року, розмір страхового відшкодування склав 56 735,11 грн., яке ПрАТ «АХА Страхування» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 на рахунок ДП «Авто Інтернешнл»(а.с. 9, 12-14).

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду заподіяну життю, здоров`ю майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Toyota Rav 4» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за на страхову суму 50 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн. в ПрАТ «СК «Уніка» поліс № АІ/8425292 (а.с. 24).

Судом встановлено, що сума збитків, які не відшкодовано ПрАТ «АХА Страхування» на дату подання позову становить 16 814,96 грн. (56 735,11 грн. - 39 920,15 грн. (сплачені ПрАТ «СК «Уніка») = 16 814,96 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією про добровільну сплату вказаної суми, проте, з боку останнього остання проігнорована (а.с. 8).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору ( ст. 979 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПрАТ «СК «АХА Страхування» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як доказ розміру відновлювального ремонту автомобіля позивачем надано рахунок-фактуру № 1009628 _РФ_005701 (а.с. 14).

Крім того, даний рахунок узгоджується з актом огляду транспортного засобу від 08.06.2016 року (а.с. 16-18), а тому сумнівів в його об`єктивності у суду не виникає.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача даний рахунок не оспорений та при цьому не заявлялося клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як передбачено ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правові підстави права позивача щодо вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування ґрунтуються на законі і повністю є доведеними та вмотивованими.

Таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 16 814,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (а.с. 7), а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 988, 990, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 16 814,96 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 96 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» судовий збір у справі в сумі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА-Страхування», код ЄДРПОУ 20474912, р/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко