Постанова № 81986046, 27.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/770/19Головуючий по 1 інстанції - Мельник І.О. Категорія: 310000000 Доповідач в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Гончар Н.І., Пономаренка В.В.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюк Ірини Андріївни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 05.09.2005 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №437.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на сьогоднішній день є повнолітньою.

ОСОБА_3 відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ від 23.07.2018 року №119 о/с зарахована на навчання до зазначеного навчального закладу на денну форму навчання за державним замовленням, що підтверджується довідкою від 23.07.2018 року.

Станом на сьогоднішній день повноліття ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача по справі матері ОСОБА_2 Батько ОСОБА_1 участі в утриманні дитини не приймає, хоча таку можливість має, оскільки працює у Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

Вказує, що невиконання з боку ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків ставить позивача та їх спільну дитину у скрутне матеріальне становище, вирішити вказаний спір позасудовим шляхом не має можливості, що стало підставою для звернення до суду.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням навчання у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення донькою 23-річного віку з припиненням стягнення у випадку припинення навчання.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.10.2018 року і до закінчення навчання - 30.06.2022 року включно, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768, 40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що дочка перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 і потребує матеріальної допомоги в зв`язку з навчанням. При цьому при стягненні аліментів, судом враховано, що донька сторін навчається на денній формі навчання, необхідність витрат на проїзд в зв`язку віддаленістю проживання від навчального закладу, придбання підручників та канцелярського приладдя. Вказані обставини відповідачем не спростовані, а навпаки, він подав заяву до бухгалтерії за місцем роботи для відрахування на користь дитини щомісячних платежів, чим фактично визнав факт необхідності надання доньці матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням. Також суд критично розцінює твердження представника відповідача щодо наявності у ОСОБА_1 ряду хронічних захворювань, оскільки вони не можуть бути враховані при визначені розміру аліментів, так як вказані проблеми зі здоров`ям не перешкоджають відповідачу працювати і отримувати дохід, при цьому він не є інвалідом. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, врахувавши при цьому, що відповідач від участі в утриманні своєї доньки не ухиляється.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції являється незаконним та необґрунтованим, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Вказує, що судом встановлено той факт, що ОСОБА_3 фактично не проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає в м. Києві, але суд першої інстанції не взяв даного факту до уваги.

Зазначає, що не відповідає дійсності твердження, яке зазначене в рішенні суду, щодо витрат на проїзд в зв`язку з віддаленістю проживання від навчального закладу, оскільки курсанти проживають в казармах (гуртожитках), що знаходяться в розташуванні навчального закладу, а відпустка їм надається лише 3 рази на рік.

Вказує, що не відповідає дійсності також твердження, щодо необхідності придбання підручників та витрати, які пов`язані з харчуванням, оскільки навчальний заклад надає всі необхідні підручники та в академії функціонує їдальня та буфет, де надається якісне та калорійне харчування.

Таким чином, зазначає, що оскільки ОСОБА_3 є курсантом Національної академії внутрішніх справ України (Інститут досудового розслідування) та навчається на денній формі навчання знаходиться на повному державному забезпеченні, отримує стипендію, забезпечена форменим одягом, харчуванням, безкоштовним проїздом, знаходиться на безкоштовному медичному обслуговуванні, має доступ до безкоштовної бібліотеки Академії, має змогу та зобов`язана проживати на її території, а тому не потребує додаткових коштів на своє утримання.

Крім того, відповідач зазначає, що він має ряд хронічних захворювань, а тому він потребує періодичного медичного лікування в умовах стаціонару, що потребує значних грошових коштів, що в значній мірі впливає на його матеріальне станове та фактично унеможливлює сплату аліментів в тому розмірі, які призначені судом.

Відзиву на подану апеляційну скаргу до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1998 року, що підтверджується записами із копії паспорта ОСОБА_2

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, Серії НОМЕР_1 , 05 вересня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 06.06.2013 року.

Відповідно до довідки Національної академії внутрішніх справ №46/11-3960 від 23.07.2018 року ОСОБА_3 з 13.08.2018 року зарахована на навчання до Національної академії внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням.

ОСОБА_3 20 березня 2019 року було надано пояснення, які посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Яценко О.В., у відповідності до змісту яких нею зазначено, що станом на сьогоднішній день вона являється курсантом Національної академії внутрішніх справ України (Інститут досудового розслідування) та навчаюсь там на денній формі навчання. Місце розташування навчального закладу: Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, 21 км. траси Київ-Одеса. Майже кожні вихідні вона приїжджає додому до мами. Всі витрати, які пов`язані з її навчанням, харчуванням, придбанням навчальних посібників та підручників, оплату транспортних розходів та забезпечення її всім необхідним несе мама одноособово.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 вказувала, що відповідач не надає кошти на утримання доньки, чим ставить її та доньку у скрутне матеріальне становище.

Як видно із рапорту ОСОБА_1 від 12 березня 2019 року, він працює Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України та являється доцентом кафедри організації заходів цивільного захисту полковником с.ц.з. У даному рапорті він просив здійснювати відрахування з його заробітної плати щомісячно аліменти на утримання його доньки ОСОБА_3 на її рахунок у розмірі 1/8 частини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 спроможний утримувати повнолітню доньку сторін у зв`язку із продовженням нею навчання.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частини перша - третя статті 181 СК України).

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Відповідно статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При цьому СК України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 але є меншим 23 років; продовження ним навчання; потреба у зв`язку із цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як вбачається зі письмових пояснень самої ОСОБА_3 вона являється курсантом Національної академії внутрішніх справ України.

В силу п. 6.1.5 «Положення про вищі навчальні заклади МВС» від 14.02.2008 року статус «курсант» надається особам рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ (військовослужбовцям, що не мають звань офіцерського складу), які в установленому порядку зараховані до ВНЗ і навчаються за денною (очною) формою навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів за рахунок коштів державного бюджету.

З огляду на зміст п. 6.3 вказаного вище Положення загальні права та обов`язки осіб перемінного складу ВНЗ відповідно до їх спеціального або військового звання та службового положення визначаються згідно із законами України, статутами органів внутрішніх справ, Збройних Сил України, ВНЗ, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. На осіб перемінного складу поширюються права та обов`язки, передбачені законодавством для працівників МВС, з урахуванням особливостей проходження служби (навчання) у ВНЗ.

Курсанти ВНЗ системи МВС забезпечуються інвентарним майном та харчуванням, відповідно до Наказу МВС України №530 від 22.06.2016 року та постанови КМУ № 426 від 29.03.2002 року.

Відповідно до п. 6.11 «Положення про вищі навчальні заклади МВС» від 14.02.2008 року особи перемінного складу носять формений одяг встановленого зразка з відзнаками відповідно до їх спеціального чи військового звання. Дозволяється носити цивільний одяг поза розташуванням ВНЗ під час перебування у відпустці або у вільний від служби (навчання) час.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково обґрунтованими, в частині того, що ОСОБА_3 на період навчання забезпечується за рахунок держави продовольчим, речовим, медичним та грошовим забезпеченням, а також безкоштовним проживанням в гуртожитку казарменого типу.

Разом з тим, колегія суддів враховує ту обставину, що донька знаходиться на навчанні в іншому місті та часто приїздить додому, також, окрім підручників, в неї є необхідність в інших канцелярських приладдях.

Тому у зв`язку із встановленою судом можливістю відповідача сплачувати аліменти на свою повнолітню дитину та необхідність її в даній матеріальній допомозі, а також те, що відповідач сам звернувся за місцем роботи із рапортом про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини від його заробітної плати, колегія суддів приходить до висновку, що саме такий розмір стягнення буде відповідати вимогам розумності, об`єктивності та відповідати інтересам обох сторін.

Доводи відповідача щодо наявності в нього ряду хронічних захворювань, а тому він потребує періодичного медичного лікування, що потребує значних затрат коштів, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не являється інвалідом та є працездатною особою.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що за правилами статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають той з батьків, з ким проживає дитина, однак ОСОБА_3 разом із матір`ю не проживає, не можна визнати обґрунтованим, оскільки проживання ОСОБА_3 в м. Києві пов`язане з навчанням і носить тимчасовий характер.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру стягуваних аліментів.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюк Ірини Андріївни - задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2019 року - змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 1/5 до 1/8 частини усіх видів заробітку щомісячно.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: