Рішення № 81983739, 10.04.2019, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1568/16-ц

Провадження № 2/673/5/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

за участю секретаря судового засідання Демчишиної Н.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду, за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом в якому просить суд визнати недійсним заповіт своєї матері ОСОБА_3 , який складений на користь ОСОБА_2 та посвідчений 11.05.1993 року державним нотаріусом Бас Л.Й. та зареєстрований в реєстрі за №599. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після смерті матері позивач звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття її спадщини. Від нотаріуса він дізнався, що його мати ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 , усе своє майно заповіла ОСОБА_2 Позивач вважає, що вищевказаний заповіт по формі та змісту не відповідає вимогам законодавства, а тому повинен бути в судовому порядку визнаний недійсним. Позивач посилається, на те, що вказаний заповіт був складений під тиском та погрозами з боку відповідача, а тому просить задовольними його позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав на адресу суду письмове клопотання в якому просить розгляд справи відкласти у зв`язку із тим, що він на даний час хворіє. Хвороба унеможливлює його прибуття присутності.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник в судове засідання не з`явилися, проте подали на адресу суду письмову заяву в якій просять розгляд справи завершувати у їх відсутності при винесенні рішення покладається на думку суду та просять суд врахувати письмові докази надані в ході розгляду справи.

Третя особа, Головне територіальне управління юстиції в Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов таким, що задоволенюю не підлягає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позивач ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, квартира АДРЕСА_1 .

Встановлено, що позивач після смерті своєї матері ОСОБА_3 звернувся до Дев`ятої Київської нотаріальної державної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак від нотаріуса він дізнався, що його мати ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 , яким заповідала усе своє майно де б воно не було і з чого не складалося вказаній особі. Заповіт був складений і посвідчений державним нотаріусом Бас Л.Й. 11.05.1993 року зареєстровано в реєстрі за №599.

Позивач вважає що даний заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства та був складений під тиском зі сторони відповідача, а також введенням в оману ОСОБА_2 матір позивача ОСОБА_3 , а тому повинен в судовому порядку бути визнаний недійсним.

Як зазначає позивач у позовній заяві причиною складання вказаного заповіту стало те, що він у квітні місяці 1993 року знаходився під слідством, тому його мати позичила грошові кошти у відповідача для адвокатських послуг його захисту.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ст.1233,1234 ЦК України). Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно ч.1ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного,може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Із змісту оспорюваного заповіту вбачається, що такий посвідчений державним нотаріусом Деражнянського району Хмельницької області Бас Л.Й. 11.05.1993 року за № 599. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено.

Статтею 1248 ЦК України встановлено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Доводи позивача про те, що у заповідача не було вільного волевиявлення на складення заповіту, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт наявності у заповідача тяжкої хвороби на момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними, не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту складання заповіту 11 травня 1993 до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, остання ніяких мір щодо скасування заповіту або складання нового заповіту на користь позивача, чи іншої особи не приймала, що розцінюється судом як волевиявлення спадкодавця на складання заповіту на користь відповідача і свідчить, що ОСОБА_3 діяла відповідно до свого бажання, її намір був вільним і відповідав її внутрішній волі.

В свою чергу судом критично оцінюються численні заяви позивача про відкладення розгляду справи, оскільки це являється навмисним затягуванням судового процесу. Посилання позивача, що у зв`язку з хворобою він не має змоги з`являтися 24.02,2017 року, 01.03.2018 року, 04.06.2018 року та 09.04.2019 року в судове засідання не підтверджується жодним письмовим доказом.

Згідно частин 1-3статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведені підстави для визнання недійсним укладеного ОСОБА_3 на користь відповідачки ОСОБА_2 заповіту, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання заповіту недійсним, - відмовити.

Складання повного рішення відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві 11.04.1998 року, інші відомості суду не відомі.

відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 , інші відомості відсутні.

Повне рішення складено 19.04.2019 року.

Суддя: О. С. Дворнін