Рішення № 81980082, 24.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 квітня 2019 року справа №826/4258/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: Монакової Є.О.;

третьої особи: не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - відповідач, ВКДКА)третя особаОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_2 )провизнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28 січня 2016 року №1-026/2016

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним рішення ВКДКА від 28 січня 2016 року №1-026/2016 про залишення без задоволення його скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Франчука В.С .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення прийнято без достатніх правових підстав та лише на підставі інформації, зазначеній у скарзі позивача і поясненнях третьої особи без проведення опитування осіб, яким відомі обставини діянь, що мають ознаки дисциплінарного проступку, без отримання за письмовими запитами від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідної для проведення перевірки інформації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/4257/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Третя особа подала заперечення на позовну заяву, в якому зазначила, що у відповідача не було підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, що також підтверджується рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 09 грудня 2016 рок у справі №237/1195/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2017 року.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА діяла в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням процедури розгляду скарг на рішення дисциплінарних палат КДКА регіонів; рішення відповідає вимогам положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та не порушує прав та інтересів позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року за клопотанням позивача судове засідання, призначене на 30 липня 2018 року, ухвалено провести за участю позивача у режимі відео конференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року за клопотанням позивача судове засідання, призначене на 29 листопада 2018 року, ухвалено провести за участю позивача у режимі відеоконференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року за клопотанням відповідача виправлено описки, допущені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року задоволено заяву відповідача та залишено позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року адміністративну справу №826/4258/17 прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 24 квітня 2019 року за участю позивача у режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 24 квітня 2019 року позивач підтримав позовні вимоги; представник відповідача проти позову заперечив; представник третьої особи до суду не прибув.

Суд звертає увагу, що 17 квітня 2019 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 09 квітня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Як вбачається із додатків до заяви про збільшення позовних вимог, позивачем не долучено доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи з урахуванням чого суд не приймає її до розгляду та повертає позивачу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2015 року "Про відмову в порушенні дисциплінарної справи" за наслідками розгляду скарг ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

Рішенням ВКДКА від 28 січня 2016 року №І-026/2016 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишено без змін.

Суд встановив, що у позовній заяві позивачем допущено описку в частині номера оскаржуваного рішення, а саме: замість №І-026/2016 зазначено №1-026/2016.

Оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду у відкритому засіданні справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 У своїй скарзі позивач зазначав, що вказане рішення прийняте всупереч Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" без запрошення скаржника на засідання, не є об`єктивним та справедливим.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

У відповідності до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із частиною першою, другою статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Як зазначено вище, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2016 року за результатом розгляду скарги позивача відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Так, позивачем оскаржено до ВКДКА рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема: здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

З наведених положень вбачається, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (далі по тексту - Правила адвокатської етики), у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У своєму приватному житті адвокат також зобов`язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Згідно зі статтею 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Статтею 8 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.

Відповідно до частини другої статті 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, ключовим моментом при його винесенні стала відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а, відтак, і відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно вказаного адвоката, що підтверджується, зокрема, матеріалами дисциплінарного провадження.

В матеріалах справи містяться копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 (далі по тексту - матеріали дисциплінарного провадження), з яких вбачається, що позивачем подано скарги на дії адвоката ОСОБА_2 відповідно до яких скаржник наголошує на тому, що усі питання, що стосуються справи по невиплаті йому заробітної плати ТОВ "АДАР" переходили у відповідальність третьої особи; адвокат ОСОБА_2 перестав цікавитися справою з 11 серпня 2014 року, мотивуючи свою поведінку тим, що з кінця серпня 2014 року на території Кіровського району Донецької області почалася антитерористична операція і суди не можуть виконувати свою роботу. У зв`язку з викладеним позивач просив порушити дисциплінарне провадження та притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 у зв`язку з систематичними порушеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

Судом встановлено, що 06 грудня 2013 року ОСОБА_1 уклав договір про надання юридичних послуг №52/2013 з адвокатом ОСОБА_2, за умовами якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту необхідну юридичну допомогу, а саме: складання скарг, заяв у всі органи, організації та установи, в тому числі в усі судові установи з усіх питань, пов`язаних з допомогою про відшкодування невиплаченої заробітної плати ТОВ "АДАР", в тому числі директором ОСОБА_5 під необхідною юридичною допомогою та представництвом слід розуміти інформаційно-консультативну допомогу та роз`яснення норм діючого законодавства, складання процесуальних документів клієнта в усі органи, організації та установи, в тому числі в усіх судових установах з усіх питань, вказаних у пункті 1.1 договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до передачі справи, зазначеної в пункті 1.1 договору, до суду чи до моменту примирення сторін. 06 грудня 2013 року позивачем сплачено аванс у розмірі 2 000,00 грн. та 17 грудня 2013 року сплачено кошти у розмірі 1 000,00 грн. згідно вказаного договору. 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 видано довіреність на ім`я ОСОБА_2 на ведення від його імені справ в наступних державних установах - прокуратурі, міліції, юстиції, громадських організаціях, в судах усіх інстанцій з усіма правами, які надано законом заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, закінчення справи мировою угодою, визнання чи відмови, повністю чи часткового від позовних вимог, зміни предмета позову, оскарження рішення суду, одержання виконавчого документа та пред`явлення його до стягнення; на підприємствах, установах та організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності з правом подання вій його імені необхідних для вирішення питань документів, заяв у міліцію, прокуратуру. Довіреність видана 11 лютого 2014 року строком на два роки.

В провадженні СВ Кіровського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області перебувало кримінальне провадження №№4201205000000006від 22 листопада 2011 року за частиною першою статті 175 Кримінального кодексу України за фактом невиплати позивачу заробітної плати директором ТОВ "АДАР" ОСОБА_5 за результатами досудового розслідування 10 грудня 2013 року слідчим СВ Кіровського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за частиною першою статті 175 Кримінального кодексу України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Згідно з довідкою в дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, складеної членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_6 . від 09 вересня 2015 року за №442/15 дп, в ході проведення перевірки скарги позивача відносно третьої особи, встановлено, зокрема, що кримінальна справа про невиплату ОСОБА_1 заробітної плати не розглядалась не з вини ОСОБА_2 ; скарга, подана на дії слідчого судді, підготовлена та написана ОСОБА_2 крім того, останнім надавалися усні консультації з річних юридичних питань по телефону. ОСОБА_1 не навів достовірних доказів того, що він повідомляв адвоката ОСОБА_2 про необхідність явки у судове засіданні 06 серпня 2014 року, яке не відбулося у зв`язку з тим, що Кіровський районний суд міста Донецька не працював; адвокат ОСОБА_2 не мав можливості надавати адвокатські запити у зв`язку із захопленням незаконними збройними формуваннями приміщень суду з усіма документами і справи, і справи, які перебували у провадженні суду до іншого суду не передавались. Державна судова адміністрація України повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що усі справи не були вивезені з Кіровського районного суду міста Донецька (згідно довідки №06-2846-15 від 26 червня 2015 року). Адвокат ОСОБА_2 не затягував розгляд справи, оскільки роботу Кіровського районного суду міста Донецька припинено у зв`язку з захопленням незаконними збройними формуваннями приміщень суду та не було можливості організувати передачу справ, які перебували у провадженні до іншого суду. Приймаючи до уваги вищевикладені обставини в діях адвоката ОСОБА_2 відсутній склад дисциплінарного проступку, скаржник не надав ніяких письмових та інших доказів неправомірної поведінки адвоката ОСОБА_2 підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Так, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області прийнято рішення від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях адвоката, довідці, яке прийняте більшістю голосів, що підтверджується витягом з протоколу №52 засідання дисциплінарної палати КДКА.

В оскаржуваному рішенні ВКДКА від 28 січня 2016 року №І-026/2016 зазначено, що відповідач погоджується з висновками кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 . ознак дисциплінарного проступку, а доводи ОСОБА_1 , викладені у скарзі до ВКДКА, не є новими, були детально перевірені та належним чином оцінені кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем здійснено всіх необхідних дії щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, відповідно до вимог, передбачених статтями 37, 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що, в свою чергу, спростовує твердження позивача щодо того, що перевірка відомостей, викладених у скарзі, проведена поверхнево. Доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Отже, відповідач за результатами розгляду справи за скаргою позивача на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 вересня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 правомірно прийняв рішення залишення скарги позивача без задоволення, а вказаного рішення - без змін, з урахуванням чого позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Додатково суд зазначає, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 09 грудня 2016 року у справа №237/1195/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2017 року, зокрема, встановлено, що "відповідач належно виконав умови предмета договору №52/2013 від 06 грудня 2013 року, та у повній відповідності до умов предмету договору".

Судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що рішення прийнято без достатніх правових підстав лише на підставі інформації, зазначеній у скарзі позивача та поясненнях третьої особи, без проведення опитування осіб, яким відомі обставини діянь, що мають ознаки дисциплінарного проступку, без отримання за письмовими запитами від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідної для проведення перевірки інформації, оскільки положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час проведення перевірки члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надано право на здійснення відповідних дій, а не покладено обов`язок їх вчинення.

Щодо вимоги позивача про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі пункту 3 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що викладено зокрема у доповненні до адміністративного позову від 28 грудня 2017 року, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що до повноважень адміністративного суду не належить питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у свою чергу за нормами статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про притягнення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення приймається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ВКДКА нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо питання розподілу судових витрат Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року на рівні 1600,00 грн., тому фізична особа за кожну немайнову вимогу адміністративного позову має сплатити 640,00 грн.

Суд встановив, що позивач не сплатив судовий збір за подання адміністративного позову, однак подав клопотання про звільнення від сплати судового збору через скрутний матеріальний стан.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підставі наданих позивачем доказів суд дійшов висновку, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1280,00 грн., а тому звільняє його від сплати судового збору.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і суд звільнив позивача від сплати судового збору, судові витрати не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (04071, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 6, 3-й поверх; ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий).

Дата складення повного тексту рішення суду - 03 травня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко