Рішення № 81979800, 17.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року справа № 580/1204/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Темчишиної С.П. (за ордером),

представника відповідача - Корнієнко Б.Л. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) в якому просить:

-визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, яка оформлена листом №К-768 від 05 листопада 2019 року, призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

-зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

-зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

-встановити судовий контроль.

13.05.2019 перейдено до розгляду справи у письмове провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідачі протиправно відмовили позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві, зокрема те що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до Закону України "Про міліцію" таке право мають лише особи, які проходили службу в підрозділах міліції.

Представник Міністерства внутрішніх справ України позов також не визнав, надавши до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що згідно з випискою із акту огляду МСЕК № 071169 від 23.06.2005, в результаті повторного огляду ОСОБА_1 встановлено з 01.04.2005 III групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане із проходженням внутрішньої служби, однак наслідки перенесеної черепно - мозкової травми, повторна травма - забій головного мозку у 1996 році. Тобто, повторна травма отримана позивачем вже після звільнення зі служби. Також, наголошено, що згідно із Постановою BЛK УМВС України в Черкаській області від 31.01.2005 № 2 з установлення причинного зв`язку захворювань у колишнього співробітника ОСОБА_1 , травма одержана в результаті нещасного випадку і не пов`язана з виконанням службових обов`язків. Вказано, що матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України не надходили, а відповідно Міністерство не приймало рішення щодо призначення або відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.03.1990 на підставі наказу № 72 л/с УВС звільнений зі служби з посади старшого водія 2-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні Соснівського району м. Черкаси у званні старший лейтенант внутрішніх справ (за сімейними обставинами).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 5 ЧК № 071169 позивачу з 01.04.2005 при повторному огляді, встановлено 3 групу інвалідності, пов`язану з виконанням службових обов`язків.

В довідці до акту огляду МСЕК серії 5 ЧК № 071169 в полі діагноз зазначено - наслідки перенесеної черепно - мозкової травми, повторна травма - забій головного мозку у 1996 році.

Суд звернув увагу, що отримана травма в наслідок якої настала інвалідність, отримана після звільнення зі служби.

Також, згідно з Постановою від 31.01.2005 № 2 BЛK УМВС України в Черкаській області з установлення причинного зв`язку захворювань, у ОСОБА_1 встановлено залишкові явища ЧМТ 21.02.1989 - струс головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому. Травма одержана в результаті нещасного випадку, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків (акт про нещасний випадок № 4 від 31.12.2004). Висновок МСЕК - придатний до військової служби.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 1 серії 12ААА № 879372, позивачу з 13.03.2018 встановлено 2 групу інвалідності, пов`язану з виконанням службових обов`язків.

На звернення позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності, ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області листом від 05.11.2018 №К-768 повідомила позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не відноситься до категорії працівників міліції у зв`язку з тим, що має спеціальне звання внутрішньої служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", що набрала чинності 31.10.2015.

Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.

Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).

З аналізу наведених норм вбачається, що право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 6 ст. 23 Закону №565-XII, мають виключно працівники міліції, що отримали травму під час виконання службових обов`язків, яке призвело до встановлення інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №565-XII до працівників міліції належали особи, що проходили державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Як встановлено судом, позивач проходив службу у пожежній частині з охорони Соснівського району м. Черкаси та звільнений у званні "старший лейтенант внутрішньої служби".

Указом Президента України від 27.01.2003 №47/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління в сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій» органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і переданні до складу МНС України, тобто в 2003 році, а позивач, проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений в 1990 році і посада лейтенанта внутрішньої служби рівнозначна посаді лейтенанта міліції.

Оскільки позивач має спеціальне звання, суд дійшов висновку, що на нього поширюються положення ст. 23 Закону №565-XII та Порядку № 850, які регулюють питання виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності виключно працівникам міліції.

А отже висновки ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не відноситься до категорії працівників міліції є протиправними.

Норми Порядку № 850 свідчать, що саме Міністерство внутрішніх справ України вирішує питання про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, направлених керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

Крім того, Порядку № 850 чітко передбачено обов`язок управлінь Міністерства внутрішніх справ України, направлення документів МВС, однак останній не був виконаний

Матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України не надходили, а відповідно, Міністерство не приймало рішення щодо призначення або відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850.

Суд зазначає, що для призначення та отримання одноразової грошової допомоги повинні бути здійсненні дії, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, а тому позов в частині визнання протиправності рішення та зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають.

Крім того, вимога про зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення в порядку ст. 382 КАС України, оскільки доказів невиконання рішення суду позивачем не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Зважаючи що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", а відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у ненаправленні документів та висновку до Міністерства внутрішніх справ України щодо ОСОБА_1 , відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо ОСОБА_1 , відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар