Ухвала суду № 81979789, 27.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

27 травня 2019 року справа № 580/1656/19 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім” Біоіл” (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, 16А, далі – ТОВ “ТД “Біоіл”, позивач) подало позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.03.2019 за №0043625012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що на підставі акту перевірки № 971/23-00-50-12-007/36565962 від 19.02.2019 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 року за № 0043625012, яким у зв`язку із начебто порушенням вимог гл. 2 ст. 49, п. 49.18, п.п. 49.18.2 п. 137.4 ст. 137 ПК України на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020 грн за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” (код платежу 11021000).

Однак, позивач не може погодитись з порушеннями, що встановлені актом перевірки та прийнятим на його підставі оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2019 року за № 0043625012, оскільки 06.11.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку, було подано для реєстрації податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року разом із додатками до неї.

Згідно отриманої квитанції № 1 від 06.11.2018 року документ: 10100116 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року) було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 06.11.2018 року в 15 год. 08 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв`язку із виявленням помилки: “Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником “36565962” договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору”. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України, версія 2.2.18.14.

06.11.2018 позивачем, засобами телекомунікаційного зв`язку було сформовано та направлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів №36565962, у відповідь на що позивач отримав квитанцію №1 від 07.11.2018 року зі змісту якої вбачається, що документ J1392001 (Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів) доставлено до ДФС України 07.11.2018 року в 09 год. 54 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв`язку із виявленням помилки: “Заяву не прийнято. Діє Заява про приєднання від 09.02.2017 року №040120162 до Договору про визнання електронних документів.” Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.18.14.

Крім того, як зі змісту вище зазначеної квитанції №1 так і офіційної інформації, яка розміщена на сайті АЦСК ТОВ “Центр сертифікації ключів “Україна” вбачається, що на момент подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року разом із додатками до неї, сертифікат позивача (його уповноваженої особи) був чинним (не скасованим/не відкликаним) - діючим (дійсним).

Виходячи із системного аналізу наведених норм податкового законодавства позивач вважає, що податковий орган не має права не прийняти податкову декларацію, у разі її складання з дотриманням вимог ст. 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є його безпосереднім обов`язком.

При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, згідно з пунктом 49.11 ст. 49 ПК України, є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів.

Стадія прийняття податкової декларації, звітності податковим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищевикладене, суддя зазначає, що вказана справа має ознаки незначної складності, а тому має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.

Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 20 червня 2019 року о 09 год. 00 хв. в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117.

Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Гаврилюк