Ухвала суду № 81979784, 23.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.05.2019 Справа № 524/8669/18

Провадження №2/554/1230/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Гребенюк С.С.

розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , про захист честі, гідності, ділової репутації та презумпції невинуватості та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О., у порядку автоматизованого розподілу справ, передана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 , про захист честі, гідності, ділової репутації та презумпції невинуватості та стягнення моральної шкоди.

Під час вирішення питання про прийняття справи до свого провадження, встановлено, що Блажко І.О. , як слідчий суддя, неодноразово розглядала відводи та самовідводи слідчих суддів Октябрського районного суду м.Полтави стосовно їх розгляду клопотань слідчих органів, які були подані в рамках досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та перебували в провадженні скарги подані в межах кримінального провадження тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справичи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 1, 2, 9 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Згідно до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та

застосування практики Європейського суду з прав людини", передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, до «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного

троку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від

(3.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має

призначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судці у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.

У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все,

сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року. (заява № 16695/04).

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від

09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та

об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не

тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору

стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її

особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для

спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Таким чином, підстави для відводу судді є оціночною категорією, що дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, оскільки за наявних обставин і у

стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді під час прийняття рішення.

За таких обставин, приходжу до висновку, що з метою уникнення сумнівів щодо

безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді, а також поставлення під сумнів

законність прийнятого ним рішення, самовідвід судді Блажко І.О. слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 247 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Задовольнити самовідвід судді Блажко Ірини Олексіївни у розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , про захист честі, гідності, ділової репутації та презумпції невинуватості та стягнення моральної шкоди.

Передати справу до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для визначення судді, який буде розглядати справу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання її суддею 23 травня 2019 року.

Суддя І.О. Блажко