Рішення № 81979624, 20.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/724/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Берладін Н.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ НП у Хмельницькій області, в якому просить скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №321 від 06.03.2019 Віконського В.В . про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач проходив службу на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП України в Хмельницькій області з 07.11.2015.

Позивач вказує, що відповідно до наказу №321 від 06.03.2019 він був притягнений до дисциплінарної відповідальності у виді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилися у не забезпеченні повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".

Позивач вважає вказаний наказ №321 від 06.03.2019 незаконним, протиправним, необґрунтованим і безпідставним через відсутність доказів неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, та таким який виданий з порушенням вимог чинного законодавства з грубими порушеннями матеріального і процесуального права, оскільки позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об`ємі виконував всі свої посадові обов`язки, визначені кримінальним (КК України) і кримінально-процесуальним кодексом України (КПК України) та законом України "Про державну службу".

Ухвалою від 29.03.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача 16.04.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що ГУ НП в Хмельницькій області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, оскаржуваний наказ винесений за результатами проведених службових розслідувань відносно позивача, за результатами яких встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов`язків. Представник відповідача вважає оскаржувані дії на наказ відповідача законними та такими, що винесені у відповідності до вимог законодавства, а тому, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентується Законом України № 889-VIII від 10.12.2015р. "Про державну службу".

Відповідно до частини 1 статті 8 цього Закону державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Частиною 1 статті 64 вказаного Закону передбачена дисциплінарна відповідальність державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 65 зазначеного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В розумінні норм Закону дисциплінарним проступком є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Як вбачається з оскарженого наказу, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 5 частини 2 статті 65 Закону, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади.

Статтею 66 названого Закону визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до державних службовців, серед яких: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Приписами частини 1 статті 67 наведеного Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Нормами статті 69 цього Закону передбачено, що з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно державного службовця дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ здійснюється дисциплінарне провадження.

Відповідно до положень статті 73 вказаного Закону з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Нормами статті 74 вказаного Закону регламентовані гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Зокрема, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частини 2 статті 74 згаданого Закону дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Під час судового розгляду, досліджуючи правильність і дотримання процедури прийняття спірного наказу, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що 04.02.2018 на адресу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців ГУ НП в Хмельницькій області (далі - дисциплінарна комісія) надійшов лист начальника ГУ НП в Хмельницькій області Віконського В.В. від 01.02.2019 № 1175/121/24/01-2019 "Про спрямування матеріалів щодо визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку державного службовця ОСОБА_1 , слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області (далі - ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області), а саме порушення вимог Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від № 570, та вимог КПК України".

На засіданні дисциплінарної комісії від 05.02.2019 прийняте рішення про початок проведення за даним фактом службового розслідування та залучення у якості фахівця для надання кваліфікованої допомоги в об`єктивному проведенні службового розслідування щодо можливого вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , на підставі частини 4 статті 71 Закону України "Про державну службу" начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Івасюка О.П., що підтверджується протоколом засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців ГУ НП в Хмельницькій області № 1 від 05.02.2019, поданням про залучення до участі у проведенні службового розслідування фахівця від 06.02.2019.

Дисциплінарна комісія 13.02.2019 на адресу заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Івасюка О.П. надіслала запит на інформацію.

Відповідно до листа СУ ГУ НП в Хмельницькій області від 21.02.2019 №14/121/24-2019 стан досудового розслідування кримінальних проваджень розглядався на оперативних нарадах при заступнику ГУ НП у Хмельницькій області - начальнику слідчого управління Харченко Н.О. , а саме щодо вжиття заходів про кримінальних провадженнях ОСОБА_1, що підтверджується протоколами оперативних нарад: №24/48 від 24.03.2018, №24/282 від 14.11.2018, № 24/297 від 22.11.2018, №24/1 від 03.01.2019, №24/21 від 21.01.2019.

Однак, незважаючи на вказівки, які підтверджується протоколами оперативних нарад провести досудове розслідування у визначенні законодавством терміни допустив тяганину, порушення вимог ст.28 КПК України, щодо дотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та вимог статей 2, 9, 40 КПК України в частині повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Окрім того, в кожному із п`яти кримінальних проваджень були суттєві недопрацювання ОСОБА_1 .

Дисциплінарна комісія на адресу заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області Івасюка О.П. надіслала запит на інформацію, на виконання якого, на адресу дисциплінарної комісії була надіслана інформаційна довідка з якої вбачається, що слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування декількох кримінальних проваджень, по кожному з яких, слідчий ОСОБА_1 прийняв рішення про їх закриття на підставі пункту 2 частини І статті 284 КПК України, (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

В подальшому прокурорами були скасовані усі постанови про закриття кримінальних проваджень винесених слідчим ОСОБА_1, а саме:

- по кримінальному провадженню №1201624000000058, 08.08.2018 заступник прокурора Хмельницької області Мартинюк О.Г. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 31.08.2016, через необґрунтованість, немотивованість, винесення з порушенням вимог статей 2, 9, 25 КПК України без повного, неупередженого з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення;

- по кримінальному провадженню №1201524010140000236, 05.09.2018 перший заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури Вятровський Ю.А. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 20.03.2016 через не доведеність достатніх підстав та переконливих аргументів обставин справи. В порушення частини 2 статті 9 КПК слідчим не проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, як і ті що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини що обтяжують чи пом`якшують покарання, не надано їх належної правової оцінки.

- по кримінальному провадженню №12017240260000301, 15.05.2018 перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури старший радник юстиції Олійник Р.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 14.04.2018, у зв`язку з тим, що в ході досудового розслідування слідчим не вжито достатніх заходів до встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.

- по кримінальному провадженню №12018240260000003, 10.05.2018 перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури старший радник юстиції Олійник Р.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 14.04.2018 в зв`язку з тим, що в ході досудового розслідування слідчим не вжито достатніх заходів до встановлення обставин, які мають значення у кримінальному провадженні.

- по кримінальному провадженню №12017240160000090, 15.08.2017 заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури радник юстиції Гончар О.В. скасував постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2017, рішення про закриття кримінального провадження слідчим прийняте з порушенням вимог закону, тобто без вирішення питання про долю речового доказу, транспортного засобу.

Таким чином, в ході проведення службового розслідування, з`ясувавши усі обставини справи дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що у діях державного службовця - слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку та є підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Факти вчинення дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження.

Згідно частини 3 статті 73 Закону України "Про державну службу" результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

На виконання вказаної норми, 27.02.2019 дисциплінарною комісією прийнятий Висновок №1 згідно якого службове розслідування завершене, відомості, що стали причиною проведення службового розслідування є такі, що підтвердилися, за неналежне виконання посадових обов`язків (не забезпечене повне, всебічне, об`єктивне і неупереджене розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни) та доручень керівника рекомендовано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Разом з тим, дисциплінарною комісією суб`єкту призначення спрямовано подання, за наслідками розгляду якого, Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №321 від 06.03.2019 за неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилось у не забезпеченні повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов`язків державного службовця передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що старшим слідчої групи він не був, а лише виконував вказівки осіб. Суд вважає таке посилання позивача безпідставним, оскільки відповідно до статті 40 КПК України слідчий органу досудового розслідування ОСОБА_1 згідно вимог КПК України уповноважений здійснювати досудове розслідування відповідно до вимог законодавства, а не покладати цей обов`язок на старшого слідчого, чи як зазначає позивач у своєму позові "вищезазначених осіб".

Разом з тим, у відповіді на відзив від 22.04.2019, яка знаходиться в матеріалах справи, позивач стверджує, що не був ознайомлений з матеріалами дисциплінарної справи, а тому позбавлений можливості надати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, а тому в зв`язку з вищевикладеним порушені його Конституційні права, передбачені статтями 55, 56, 57 Конституції України.

Вказане твердження позивача спростовується наявними матеріалами справи, а саме: Протоколом №2 від 20.02.2019 та засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців ГУ НП в Хмельницькій області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 був запрошений і присутній на засіданні дисциплінарної комісії 20.02.2019, надавав пояснення з приводу обставин справи, які комісія вирішила взяти до відома та долучити до матеріалів даної дисциплінарної справи.

Згідно Закону України "Про державну службу" тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відносно державного службовця може бути проведено службове розслідування тривалість якого не може перевищувати одного місяця, крім випадків продовження цього терміну, в ході якого державному службовцю надається право подавати свої пояснення. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність в діях державного службовця дисциплінарного проступку, який є підставою для висновку дисциплінарної комісії та подання до суб`єкта призначення про притягнення такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи та встановлено під час судового розгляду, дисциплінарною комісією було дотримано наведені вище умови, у ОСОБА_1 відбиралися пояснення, в яких він мав можливість викласти свої міркування з приводу досліджуваних обставин. Службове розслідування було проведено з врахуванням строків його проведення та за його наслідками було складено висновок і подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, постанови прокурорів, якими скасовані закриття кримінальних проваджень, а також Висновок дисциплінарної комісії №1 від 27.02.2019 ОСОБА_1 не оскаржував, вони не скасовані та на момент прийняття спірного наказу були чинними.

Враховуючи наведене, дослідивши правильність і дотримання процедури прийняття спірного наказу, суд приходить до висновку про те, що проведення дисциплінарного провадження було здійснено у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу", в його ході виявлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості проступку, а отже у сукупності вказані обставини свідчать про правомірність наказу начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №321 від 06.03.2019 Віконського В.В . про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов`язків.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що ГУ НП у Хмельницькій області доведено правомірність своїх дій про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а позивачем не доведено обґрунтованість його позовних вимог, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 травня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя В.В. Матущак