Рішення № 81978220, 20.05.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/8/2019

Справа № 325/413/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., представника відповідача - адвоката Ковальова Д.В., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 липня 2015 року у розмірі 76506,09 грн., з підстав, передбачених ст.ст. 526, 610, 1054 ЦК України та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 30 липня 2015 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (12.02.2018 року змінено назву на АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 1400,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Відповідач, згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно з пунктами 2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Договором, який є укладеним відповідно до ч.2 ст.639, ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, передбачені порядок та умови погашення кредиту і заборгованості по ньому, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, а також наслідки невиконання умов договору. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням коштів внесених на погашення заборгованості станом на 04 березня 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 76506,09 гривень, яка складається із: 25901,56 грн. - тіло кредиту; 20746,39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 25738,80 грн. - пеня; а також штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 3619,34 грн. - штраф (процентна складова). На теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" .

Ухвалою судді Апалькової О.М. від 23 квітня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

23 липня 2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Пантилус О.П. та розпочато розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 29 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року розгляд справи відкладено на 20 вересня 2018 року через першу неявку відповідача в судове засідання з поважної причини.

20 вересня 2018 року розгляд справи був відкладений на 08 жовтня 2018 року за клопотанням відповідача щодо звернення до центру правової допомоги для надання йому безоплатної правової допомоги.

08 жовтня 2018 року розгляд справи був відкладений за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи на 02 листопада 2018 року, визнано обов`язковою явку представника позивача в наступне судове засідання.

Ухвалою суду від 02 листопада 2018 року судове засідання відкладено через першу неявку представника позивача без повідомлення про причини неявки та зобов`язання позивача надати суду належні докази. Судове засідання призначено на 27 листопада 2018 року.

15.11.2018 року позивачем на виконання ухвали суду надані додаткові докази (довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти).

27 листопада 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14 грудня 2018 року.

14 грудня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11 січня 2019 року.

11 січня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13 лютого 2019 року.

13 лютого 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 березня 2019 року.

18.02.2019 року представник відповідача Ковальов Д.В. надав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи не можуть бути частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані позивачем, і тому неможливо встановити, з якими Умовами він погоджувався під час отримання кредиту. Збільшення розміру кредитного ліміту відповідачу з 1400 грн. до 15000 грн. не було окремо письмово оформлене. Вимоги про стягнення 10901 грн. не можуть бути задоволені, оскільки відсутні відомості про оформлення послуги «Оплата частинами», та на який товар були видані кошти. Нараховані банком відсотки є завищеними, оскільки мають бути нараховані лише з суми боргу 1400 грн. Крім того, представник відповідача просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за пенею та штрафом, нарахованої до 05.03.2017 року.

04 березня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27 березня 2019 року.

19 березня 2019 року представником позивача АТ КБ "ПриватБанк" Гаренко Н.В. подано до суду відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що заперечення викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та не підтверджені жодними належними доказами, просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. Зазначила, що зміст кредитного договору належно зафіксований у кількох документах: Заяві позичальника, Умовах і правилах надання банківських послуг, Тарифах, що не суперечить законодавству. На підставі підписаних документів відповідач отримав пластикову картку і доступ до кредитних коштів. У підписаній анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначив, що згоден з тим, що підписані ним документи складають договір банківських послуг між ним і позивачем, а також що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Також, до матеріалів долучено Довідку про умови кредитування, у якій вказано процентну ставку 3,6 % на місяць, розмір комісій і штрафів. Надання і зміна кредитного ліміту чітко відслідковується у виписці по рахунку. Посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду України є недоречними, оскільки вони прийняті у справах, які мали інші обставини. Сервіс «оплата частинами» - це сервіс, який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах або інтернет-магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною карткою. Пунктом 2.1.1.14.7 Умов і правил передбачено встановлення овердрафту на кредитну картку на суму, необхідну для списання чергового платежу, у випадку недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу. Додатково утримується комісія за списання коштів 4 %. Підстав для застосування строку позовної давності немає, оскільки порушення зобов`язання триває.

27 березня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25 квітня 2019 року.

01 квітня 2019 року від представника відповідача Ковальова Д.В . надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якій викладені доводи аналогічні відзиву.

25 квітня 2019 року представник відповідача надав суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій просить долучити до матеріалів справи відомості отримані з Приазовського РВК про проходження відповідачем військової служби.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року судове засідання відкладене на 20 травня 2019 року для надання позивачу часу для здійснення перерахунку суми заборгованості у зв`язку із знаходженням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі з 10.07.2015 року по 30.09.2016 року, в тому числі приймання участі в антитерористичній операції з 29.08.2015 року по 10.11.2015 року та з 21.11.2015 року по 26.01.2016 року.

Інших письмових заяв суду не надано.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але суд вважає можливим провести судове засідання за його відсутності, так як при подачі позову заявлене клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в разі неявки представника до суду. Окрім того, на виконання ухвали суду про обов`язкову участь в судовому засіданні представника позивача з приводу заявлених вимог, представник позивача ОСОБА_3 . приймала участь в судових засіданнях 27.11.2018 року і 13.02.2019 року, надавала пояснення по суті справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засідання позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у заявах по суті.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 30 липня 2015 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладений договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, названими Умовами та Правилами, довідкою про умови кредитування з використанням платіжної картки "Кредитка Універсальна" 30 днів пільгового періоду.

Анкета-заява містить анкетну інформацію відповідача, та його згоду на приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, і підписана відповідачем.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов`язань за договором позичальник зобов`язався на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, оплати Винагороди Банку (п.2.1.1.5.6 договору).

Відповідно до Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карток, відповідач мав погашати кредит щомісячно до 25 числа кожного місяця, базова відсоткова ставка 3,6 % на місяць.

Згідно з довідкою банку (а.с. 108) відповідачу 30.07.2015 року встановлено кредитний ліміт в сумі 1400 грн., 13.12.2015 року кредитний ліміт збільшено до 8000 грн., 11.02.2016 року кредитний ліміт збільшено до 15000 грн.

Відповідно до довідки банку (а.с. 109), строк дії кредитної картки встановлено - 10 /18 , тобто до 31.10.2018 року.

Пунктами 2.1.1.12.1, 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6.1 Умов передбачена відповідальність боржника в разі невиконання умов договору, в тому числі пеня відповідно до встановлених тарифів у разі виникнення прострочених платежів за кредитом.

Пункт 2.1.1.7.6. Умов передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами договору.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків та згідно з випискою по рахунку, відповідач ОСОБА_1 скористався кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, але зобов`язання по сплаті кредиту належним чином не виконував, оскільки платежі вносив не в розмірі передбаченому договором та несвоєчасно. Останній платіж за кредитом відбувся 12.02.2018 року у розмірі 1141,28 грн.

Крім того, як підтверджено випискою по рахунку, відповідач скористався послугою «Оплата частинами». Згідно з п. 2.1.1.14.1 Умов і правил, держатель кредитної картки має право користуватись сервісом «оплата частинами» в торгово-сервісних підприємствах або інтернет-магазинах.

Пунктом 2.1.1.14.3.2 Умов і правил передбачено, що при здійсненні клієнтом оплати за товар кредитною карткою через сервіс «оплата частинами» в торгово-сервісному підприємстві, з яким Банк уклав договір розширеного сервісу з повним відшкодуванням, клієнт доручає банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по картці.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем суду не надано.

Відповідно до статей 525-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону або договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК).

Відповідно до наведених норм закону та встановлених обставин між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за вказаних позивачем обставин і умов.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наслідки порушення договору позики, які відповідно до ст. 1054 ЦК України, застосовуються до відносин за кредитним договором, передбачені ст. 1050 ЦК України, згідно якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) та, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 04.03.2018 року становить 76506,09 грн., та складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 25901,56 грн., заборгованість за відсотками - 20746,39 грн., пеня - 25738,80 грн., штраф - 4119,34 грн. (500 грн. фіксована частина і 3619,34 процентна складова).

Таким чином, сума основного боргу в розмірі 25901,56 грн. є доведеною банком, і підлягає стягненню з відповідача.

В цій частині суд відхиляє доводи представника відповідача про необізнаність ОСОБА_1 з умовами кредитного договору, оскільки це спростовується підписанням відповідачем Анкети-заяви, отриманням кредитної картки і її використанням.

Стосовно нарахованих відсотків і сум неустойки суд виходить з такого.

Як підтверджено наданими відповідачем довідками (а.с. 168-170), ОСОБА_1 10.07.2015 року був призваний на військову службу по мобілізації, проходив її по 30.09.2016 року, також неодноразово приймав участь у антитерористичній операції.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачені пільги для військовослужбовців, а саме зазначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час, оскільки будь-яких рішення про його припинення або про демобілізацію не приймалось.

Наведена правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2018 року справа № 755/12037/16-ц.

Таким чином, спеціальним законом скасовано нарахування відсотків за зобов`язаннями і відповідальність для військовослужбовців, до закінчення особливого періоду.

Початок призову відповідача, а також дата виникнення у нього заборгованості охоплюються дією ч.15 ст.14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Незважаючи на це, банком всупереч вказаних положень закону нараховано і пред`явлено до стягнення суми відсотків та неустойки (пені і штрафів), і тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом враховано, що позивач обізнаний в тому, що відповідач був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується заявою від 27.03.2019 року представника позивача до суду про відкладення розгляду справи для перерахунку заборгованості у зв`язку із вказаними обставинами. Але, відповідний перерахунок банком не здійснений, доказів про це суду не надано.

Суд відхиляє інші доводи представника відповідача, в тому числі про застосування позовної давності, оскільки суд відмовив у стягненні відсотків та неустойки з інших, передбачених законом підстав.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 596,53 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд.1Д) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.07.2015 року в розмірі 25901 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот одна) гривня 56 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судові витрати в розмірі 596 (п`ятсот дев`яносто шість) гривень 53 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення складене і підписане суддею 27 травня 2019 року.

Суддя О.П. Пантилус