Рішення № 81977907, 27.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1784/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером)

представника позивача - ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною на скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною на скасування вимоги від 09.11.2018 року №Ф-8869-52 про сплату боргу (недоїмки).

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований тим, що 31.01.2019 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 року № Ф-8869-52, якою зобов`язано позивача сплатити заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 15819,54 грн. відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», однак позивач у період з 2009 року по 2018 рік підприємницькою діяльністю не займався та не отримував дохід від такої діяльності, працював у Комунальному закладі «Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів», та в цей період його роботодавець сплатив за нього єдиний соціальний внесок.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Відзив на адміністративний позов (аркуші справи 33-35) обґрунтований відповідачем тим, що оскаржувана вимога прийнята відповідачем згідно вимог законодавства, відсутність доходу від підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та робота цієї особи в Комунальному закладі «Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» не звільняє її від сплати єдиного соціального внеску.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З 22 липня 1994 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00 №111520 (аркуш справи 13).

З липня 2012 року позивач є платником єдиного податку (ІІ група), що підтверджується свідоцтвом платника податку (аркуш справи 14).

Згідно довідки Комунального закладу «Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» від 29.01.2019 року №21 з 01.09.2009 року і по теперішній час ОСОБА_1 працює вчителем в КЗ «Михайлівська спеціальна школа - інтернат» (аркуш справи 25).

В позові ОСОБА_1 зазначає, що в 2014 році він намагався припинити підприємницьку діяльність та не отримує доходу від здійснення такої діяльності, оскільки передав нежитлове приміщення в оренду на безплатній основі іншій особі ще в 2009 році (аркуш справи 20).

При цьому, 31 січня 2019 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8869-52 від 09 листопада 2018 року, відповідно якої недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 15819,54 грн. (аркуш справи 21).

Враховуючи не отримання позивачем доходу від здійснення підприємницької діяльності та взагалі не здійснення такої діяльності, він вважає, що не має сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що станом на теперішній час позивач є фізичною особою-підприємцем, тобто є платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9, ч. 1 ст. 7 , ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, незалежно від отримання позивачем як фізичною особою - підприємцем доходу, або не отримання, незалежно від здійснення позивачем фактично підприємницької діяльності, або не здійснення, він має сплачувати єдиний внесок, як фізична особа - підприємець.

Нормами законодавства не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи - підприємця, який є одночасно найманим працівником на тому чи іншому підприємстві. Така особа має обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З наданої до суду відповідачем інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування) вбачається, що у позивача за період 2017-2018 років наявна заборгованість зі сплати ЄСВ в розмірі 15819,54 грн. (аркуш справи 36).

Враховуючи те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та станом на 31.10.2018 року має заборгованість зі сплати вказаного внеску, суд вважає оскаржувану вимогу Головного управління ДФС в Одеській області від 09.11.2018 року №Ф-8869-52 про сплату боргу (недоїмки) правомірною та такою, що скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправною на скасування вимоги від 09.11.2018 року №Ф-8869-52 про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.05.2019 року

Суддя Л.І. Свида

.