Рішення № 81977820, 27.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2405/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( ІННОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 23 квітня 2019 року з позовом звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - ГУПФУ в Одеській області) при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення та відмови у виплаті призначеної йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років в розмірі 89 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії (за вислугу років та по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії.

Ухвалою від 25 квітня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 21 травня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був звільнений з військової служби в запас та йому з 30.12.2006 року призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років в розмірі 89 відсотків грошового забезпечення.

У березні 2018 року ГУПФУ в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було проведено позивачу перерахунок пенсії та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, з якого вбачається, що розмір пенсії був зменшений з 89 відсотків грошового забезпечення до 70 відсотків.

В червні 2018 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності, його пенсія збільшилась, однак, позивачу стало відомо, що розмір його пенсії становить не 89% (як позивач отримував до перерахунку), а 80% процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, що підтверджується перерахунком по інвалідності від 19.11.2018 року.

Враховуючи те, що позивач мав право на пенсію за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення, позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області 05.04.2019 року із заявою про виплату йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років, а саме: в розмір 89 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Проте, відповідач листом від 19.04.2019 року № 791/Ю-11 відмовив позивачу у виплаті йому пенсії в розмірі 89 відсотків грошового забезпечення.

Позивач вважає, що ГУПФУ в Одеській області протиправно зменшило основний розмір пенсії позивача та такі дії не відповідають нормам чинного пенсійного законодавства.

Також позивач зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії 70% від сум грошового забезпечення є звуженням змісту та обсягу існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення позивачу пенсії, виходячи із розміру 89% грошового забезпечення.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач не застосував ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» при переведенні його з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності, якою передбачено, що така пенсія може призначатись у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги.

Таким чином, враховуючи те, що позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, позивач вважає, що він має право на пенсію по інвалідності з виплатою її в розмірі пенсії за вислугу років у розмірі 89 процентів грошового забезпечення.

До суду 17 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на підставі заяви позивача про призначення пенсії та враховуючи що вислуга років позивача на момент звільнення складала 33 роки, позивачу була призначена пенсія у розмірі 89% грошового забезпечення, як це передбачено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262.

Також, відповідач зазначив, що на момент призначення пенсії позивач мав 2 групу інвалідності, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служб та деяких інших осіб» давало право на встановлення пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, однак, враховуючи відсоткове співвідношення розміру грошового забезпечення, позивачу була призначена пенсія за вислугу років.

Однак, в подальшому позивачу було зроблено перерахунок пенсії на виконання Постанови КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки з 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Також, відповідач зазначив, що вказане обмеження розміру грошового забезпечення військовослужбовців застосовано відповідачем згідно з прямого положення законодавства.

Окрім того, відповідач звернув увагу, що позивач є особою з інвалідністю другої групи та те, що позивачем 15.06.2018 року було подано заяву про перехід із одного виду пенсії на інший, тобто з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності, в зв`язку з чим йому було призначено пенсії по інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення, як це передбачено ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а тому відсутні підстави для виплати пенсії позивачу в розмірі пенсії за вислугу років 89%, оскільки позивач не отримує зазначений вид пенсії.

Таким чином, відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні.

На перше судове засідання, представник позивача з`явився, підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача відмовився від свого процесуального права щодо підготовки відповіді на відзив.

Представник відповідача на перше судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розпис на довідковому листі до справи. На виконання ухвали суду від 25.04.2019 року надав суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчену копію пенсійної справи.

Про причини нез`явлення на судове засідання відповідач суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Тому, судом вирішено продовжити розгляд справи за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши відзив на позовну заяву, та копію пенсійної справи, суд встановив такі обставини та факти.

Полковник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, був звільнений з військової служби в запас та йому з 30.12.2006 року призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років в розмірі 89 відсотків грошового забезпечення.

Так, відповідно до Наказу Начальника штабу ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування №288 від 29.12.2006 року полковника ОСОБА_2 звільненого наказом Міністра оборони України від 28 грудня 2006 року №2015 у запас за п. 67 пп. «б» (за станом здоров`я), 29 грудня 2006 року вважати здавшим справи та посаду, виключено зі списків особового складу управління, всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Малиновського РВК м. Одеси.

Відповідно до розрахунку вислугу років військовослужбовця на пенсію кількість повних років вислуги на пенсію складає 31 рік та строк зарахування у вислугу - 2 роки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 30.12.2006 року в розмірі 89% грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_2 , пенсійна справа №1501021613, з 01 січня 2018 року основний розмір пенсії позивача складає - 70% грошового забезпечення (а.с.18).

Згідно з повідомлення за пенсійною справою №ЮО1109326, розмір грошового забезпечення включає в себе: посадовий оклад у розмірі 6910 грн.; оклад за військове звання у розмірі 1480 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% у розмірі 4195 грн. (а.с.11).

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.16).

На підставі заяви позивача, ГУПФУ в Одеській області перевело його з 15.06.2018 року на інший вид пенсії: пенсію по інвалідності. Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 1501021613 від 15.06.2018 року, розмір пенсії по інвалідності склав 80 % грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що 05 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою до начальника ГУПФУ в Одеській області, в якій просив провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі 89 %: пенсії за вислугою років від грошового забезпечення на час звільнення з лав Збройних Сил України 30 грудня 2006 року (а.с.13).

Листом від 19 квітня 2019 року вих. № 791/70-11 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що з 15.06.2018 року позивача переведено на пенсію по інвалідності, розмір якої відповідно до ст. 21 Закону становить 80% відповідних сум грошового забезпечення, а тому підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст. 51 Закону відсутні. (а.с.14).

Не погодившись з вказаним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату перерахованої пенсії у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Зміст спірних правовідносин полягає чи правомірні дії відповідача при здійсненні позивачу перерахунку пенсії та переводу на інший вид пенсії щодо зменшення розміру пенсії з 89 % до 70 %, а з 15.06.2018 - до 80 % грошового забезпечення.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що була чинною на момент призначення пенсії позивачу), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Враховуючи те, що позивач був звільнений з військової служби і має 33 роки вислуги для призначення пенсії, та з урахуванням встановленого на день призначення пенсії ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження максимального розміру пенсії 90 відсотками відповідних сум грошового забезпечення, позивачу було призначено після звільнення та виплачувалась пенсія за вислугу років у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення.

У вказану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Таким чином, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії згідно з положень законодавства.

При цьому, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався з 89 % грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.

При цьому, ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Одночасно, суд звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

З аналізу зазначених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Більше того, будь-якими нормативно-правовими актами, що регулюють питання призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців, в тому числі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, та іншими не передбачається зменшення розміру раніше призначеної в розмірі 89% грошового забезпечення пенсії позивача (в тому числі під час проведення перерахунків пенсії) у разі внесення змін до законодавства у майбутньому шляхом зменшення величини максимального розміру пенсії за вислугу років.

Згідно з ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Перерахунок пенсій осіб, звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до розділу VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та безпосередньо до статті 63 цього розділу вказаного Закону, якою встановлено наступне.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Отже, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено зменшення розміру пенсії, обчисленого у відсотках грошового забезпечення в залежності від вислуги років військовослужбовця, під час проведення чергового перерахунку пенсії внаслідок законодавчого зменшення максимального розміру пенсій за вислугу років, яке відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби та призначення і виплати йому пенсії.

Аналогічно, не містять відповідних норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку і інші нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсії, зокрема «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року.

В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 13 цього Закону визначаються розміри пенсії за вислугу років у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовця.

Процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом, нормативним регулюванням і механізмом їх проведення.

Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.

Таким чином, суд вважає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року відповідачем протиправно з 01.01.2018 року зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення,

Однак, суд встановив та підтверджено матеріалами справи, що 15 червня 2018 року позивач звернувся із заявою до ГУПФУ в Одеській області, про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив перевести із одного виду пенсії за вислугу років на інший вид пенсії по інвалідності.

Відповідно до повідомлення за пенсійною справою №1501021613 від 23 червня 2018 року, позивачу перераховано пенсію з 15 червня 2018 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад у розмірі 6910 грн.; оклад за військове звання у сумі 1480 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% у розмірі 4195 грн. премія 0% на підставі переходу із іншого виду пенсії.

Згідно із зазначеного протоколу, пенсія по інвалідності позивачу призначена у розмірі 80 % грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).

Так, судом встановлено, що позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД №014004, виданою Одеською медико-соціальною експертною комісією №1 м. Одеси 26.01.2009 року.

Таким чином, позивач має право на пенсію по інвалідності з виплатою її в розмірі пенсії за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем протиправно з 01.01.2018 року зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення, в зв`язку з чим позивач має право на пенсію виходячи із розміру 89% грошового забезпечення, а також те, що з 15.06.2018 року позивач отримував пенсію по інвалідності, виходячи із розміру 80% грошового забезпечення, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним дій та зобов`язання провести з 01.01.2018 року перерахунок ОСОБА_2 пенсії (за вислугу років та по інвалідності) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду присудження виплати пенсій інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази щодо понесення ним інших судових витрат, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, жодні судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( ІННОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 (ІННОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_2 ( ІННОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення та відмови у виплаті призначеної йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років в розмірі 89 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести з 01.01.2018 року перерахунок ОСОБА_2 (ІННОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пенсії (за вислугу років та по інвалідності) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 89 відсотків грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду про стягнення суми пенсії за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 27» травня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.