Рішення № 81977741, 27.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1351/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Нестерова О.В . - за ордером

Баган К.Ю. - за ордером

від відповідачів: Мунтян Є.О.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8), Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 05 березня 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просив визнати протиправними скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року; № 1024495 /40358596 від 14.12.2018 року;№ 1024498 /40358596 від 14.12.2018 року; №1024493/40358596 від 14.12.2018 року; №1024494/40358596 від 14.12.2018 року; №1030043/40358596 від 19.12.2018 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» днем їх подання.

Ухвалою від 11 березня 2019 року позов був залишений без руху.

Після усунення позивачем недоліків, що зумовили залишення позову без руху, ухвалою від 23 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних є протиправними, в зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначив, що ТОВ «Месем» відповідно до норм Податкового кодексу України було виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, проте, реєстрація цих податкових накладних контролюючим органом була зупинена.

Позивач вважає, що незважаючи на надання пояснень та копій документів, що підтверджують реальність господарських операцій, органом ДФС були прийняті оскаржувані рішення із зазначенням про те, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку документів, проте, відсутня інформація, які саме конкретні документи повинен надати позивач, в той час, як позивачем надані передбачені законодавством документи, які свідчать про проведення та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також позивач вважає, що факт того, що зазначені документи були надані контролюючому органу свідчить про те, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Так, зокрема, позивач зазначив, що у повідомлені про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та письмових поясненнях, ТОВ «Мессем» стосовно податкових накладних, складених за фактом поставки товару та отримання передплати за товар товариство зазначало, що за одним і тим самим договором одночасно покупцем здійснювалась часткова попередня оплата за товар та часткове відвантаження товару. На підтвердження реальності операцій надало договір, видаткові накладні на поставку аміаку, ТТН на перевезення цього товару, первинні документи на придбання аміаку позивачем та докази сплати аміаку послуг на його перевезення та відносно податкової накладної, складеної за фактом надання послуги, позивачем також надано підтвердження того, що позивач має достатній персонал, власні та орендовані основні засоби для виконання робіт, тобто на думку позивача, надані докази в повній мірі підтверджують реальність здійснюваних ним операцій.

Також, позивач зазначив, що ТОВ «Мессем» станом на дату реєстрації податкових накладених жодного із 7 Критеріїв оцінки ризикованості платника податків не відносилося.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

У встановлений судом строк представник відповідачів -ДФС України та Головного управління ДФС в Одеській області надав відзив на позовну заяву, в якому викладена єдина правова позиція відповідачів.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідачі проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних, з посиланням на підставу - ненадання платником податку копій документів, які є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування є повністю обґрунтованими, оскільки позивачем не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспонування, навантаження, розвантаження продукції, складські документ (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 23 квітня 2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 17 травня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Так, матеріалами справ підтверджено, що 06 листопада 2018 року між ТОВ «Мессем» та ТОВ «Агрохолдинг Восток» укладено договір №1/11-2018 постачання аміаку, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця мінеральне добриво - аміак безводний, зрідження, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього повну вартість в порядку та на умовах, в терміни, передбачені Договором (Т.1, а.с. 44-45).

Згідно з п.2.2. цього договору, оплата товару здійснюється покупцем на підставі укладеної сторонами специфікації, що є невід`ємною частиною Договору та відповідно до рахунку, поданого Постачальником.

Відповідно до п. 2.6 цього договору, підставою для здійснення банківського переказу в якості передоплати за партію товару є виставлений рахунок постачальника.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що місце поставки передачі права власності на товар та його відвантаження: Харківська обл., Лозівський район, с. Степове та відповідно до п. 3.2 договору, поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника .

На виконання умов цього Договору позивачем надано специфікацію від 06.11.2018 року, рахунки на оплату товару ТОВ «Агрохолдинг Восток», рахунки -фактури від 06.11.2018 року; від 07.11.2018 року; від 09.11.2018 року; 14.11.2018року, довіреності на отримання ТОВ «Мессем» цінностей, видаткові накладні від 06.11.2018 року; від 07.11.2018 року; від 10.11.2018 року; від 12.11.2018 року; 15.11.2018 року; ТТН (Т.1, а.с.46-82).

Також, судом встановлено, що за фактом отримання передплати за вищезазначеним договором поставки аміаку рідкого технічного, позивачем складені податкові накладні №3 від 06.11.2018 року; №7 від 07.11.2018 року; №5 від 08.11.2018 року; №7 від 09.11.2018 року; №8 від 14.11.2018 року та подано для реєстрації в ЄРПН.

Окрім того, 28 квітня 2018 року між ТОВ «Мессем» та ТОВ «Агрохолдинг Восток» укладено договір №16/04-2018 про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого, Виконавець на замовлення Замовника зобов`язується організувати надання послуг з внесення/оброблення полів аміаком безводним, на орендованих і оброблювальних Замовником сільськогосподарських землях, що знаходяться на території Нововодолазького району Харківської області, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані послуги та оплатити їх вартість.

Пунктом 6.1 цього Договору передбачено, що здача та прийом належним чином виконаних послуг здійснюється після закінчення послуг внесення аміаку та оформлюється актом приймання-передачі виконаних послуг, у якому вказується фактична площа оброблених полів (т.1,а.с. 180-182).

На виконання цього договору позивачем надано додаткову угоду №2 від 08.09.2018 року, акт №ОУ -000050 від 30.11.2018 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок -фактуру №СІФ-0000-72 від 09.11.2018 року; виписки по банківському рахунку, оборотно-сальдову відомість, посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

На виконання умов цього договору позивачем оформлено податкову накладну №12 від 30.11.2018 року.

Однак, квитанціями від 27.11.2018 року; від 30.11.2018 року; від 27.11.2018 року від 30.11.2018 року реєстрація вказаних податкових накладних зупинена, відповідно до п. 201.1.6 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, а.с. 26-36).

Також, судом встановлено, що 08 жовтня 2018 року між ТОВ «Фертоніка» та ТОВ «Мессем» укладено договір поставки аміаку №1/0810-18АМ, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність покупця аміак рідкий технічний, а Покупець оплатити і прийняти продукцію у місця поставки, визначеної Договором.

Пунтком 2.1 передбачено, що поставка здійснюється партіями, кількість продукції в партії визначається на підставі заявок покупця, які надаються покупцем продавцю у вигляді направлення їх сканованих копій на електрону адресу продавця.

Розділом 3 цього Договору передбачено умови поставки, відповідно до п. 3.1 якого, поставка продукції покупцю здійснюється шляхом завантаження (наливу) у автомобільний транспорт, наданий Покупцем та здійснюється на умовах, EXW (Т.1, а.с. 83-87).

На виконання цього Договору позивачем надано специфікацію №1 від 08 жовтня 2018 року, рахунок на оплату; видаткові накладні №1161 від 06.11.2018 року; №1204/1 від 07.11.2018 року;№12921 від 10 листопада 2018 року; №1326 від 12 листопада 2018 року; №1422 від 15 листопада 2018 року; заявки на відвантаження товарів.

На підтвердження факту транспортування товару позивачем надано договір №1 про надання транспортних послуг для перевезення рідкого аміаку від 29 жовтня 2018 року, укладеного між ТОВ «Мессем» та Селянським фермерським господарством «Лад» та складені на виконання цього Договору рахунки на оплату, акт наданих послуг, платіжні доручення, виписки по рахунку.

Окрім того, позивачем надано паспорти аміаку безводного зниженого марки Ак.

Суд встановив, що позивач подав пояснення (а.с.37-40, т.1) та копії документів.

Між тим, контролюючим органом були прийняті рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №1024497/40358596 від 14.12.2018 року; №1024495/40358596 від 14.12.2018 року; №1024498/40358596 від 14.12.2018 року; №1024493/40358596 від 14.12.2018 року; №1024494/40358596 від 14.12.2018 року; №1030043/40358596 від 19.12.2018 року (а.с. 167-171, т.1), з підстав ненадання платником податку таких копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Суд встановив, що позивач оскаржував ці рішення у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак, у задоволенні скарг позивачу було відмовлено та рішення залишені без змін.

З огляду на те, що податкові накладні, в реєстрації яких оскаржуваними рішеннями було відмовлено, виписані на виконання одного договору поставки аміаку № 1/11-2018 та договору №16/04-2018 про надання послуг, укладеного між ТОВ «Мессем» та ТОВ «Агрохолдинг Восток», суд вважає, що ці позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та можуть бути розглянути в одному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 5 цього Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається зі змісту квитанцій, якими зупинена реєстрація податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав на адресу контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій по всім податковим накладним, реєстрація яких була зупинена.

Суд встановив, що подані позивачем письмові пояснення та копії документів розглядались Комісією ГУДФС в Одеській області.

Відповідно до п. п. 20-21 Постанови №117, комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пп. 4 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 «Про затвердження Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.14 цієї Постанови, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Так, представник позивача зазначив, що на виконання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, а також на підтвердження реальності господарських операцій надано усі первинні документи, що оформлені в рамках договорів поставки та надання послуг та які не мають дефекту форми, змісту або походження, які відповідно до ст.ст. 198, 201 ПК України та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну від 24.05.1995 року №88), мають юридичну силу і доказовості, а отже, засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.

Суд встановив, та представник відповідача не спростував той факт, що позивач надав до Комісії копії документів по спірних господарських операціях.

Але матеріалами справи підтверджено, що контролюючий орган прийняв оскаржувані рішення про відмову у реєстрації цих податкових накладних, у зв`язку з ненаданням таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Судом досліджені надані позивачем документи, які свідчать про проведення господарських операцій по поставці товару між позивачем та його контрагентом- ТОВ «Агрохолдинг Восток», що були надані відповідачу та містяться в матеріалах справи, зроблений висновок відповідачем на підставі наданих документів, та суд дійшов висновку, що ненадання цих документів не може бути підставою для відмови у реєстрації цих податкових накладних, з огляду на таке.

Так, відповідачі посилаються на ненадання позивачем таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

У вступному слові представник відповідачів зазначив, що договори, які були надані контролюючому органу є нечитабельними, відсутні документи на складське зберігання, відсутні довіреності на уповноважених осіб у ТТН.

Згідно з умов договорів, укладених ТОВ «Мессем» з ТОВ «Агрохолдинг Восток» зобов`язується передати у власність покупця товар - мінеральне добриво -аміак безводний зріджений, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.

Матеріалами справи підтверджено, що такий договір, на виконання якого були видані податкові накладні, а також договори та інші первинні документи, якими підтверджено придбання позивачем реалізованого своїм контрагентам продукції, були надані контролюючому органу.

Щодо надання доказів зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), суд зазначає таке.

Відповідно до п.3.1 Договору №1/11-2018, місцем передачі права власності на товар, його вивантаження/відвантаження є: Харківська обл., Лозівський район,с.Степове, тобто місце роздавальної станції, що узгоджується з умовами договору №1/0810-18АМ поставки аміаку від 08.10.2018 року, укладеного між ТОВ «Фертоніка» та ТОВ «Мессем».

Також згідно з п.3.2. Договору №1/11-2018, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Месем» був укладений договір про надання транспортних послуг для перевезення рідкого аміаку від 29.10.2018 року з Селянське фермерським господарством «лад», яке безпосередньо здійснювало перевезення.

Таким чином, позивач не здійснював перевезення товару, а відповідно, не може відповідати за правильність складання ТТН та наявності/відсутності всіх необхідних документів.

Посилання представника відповідачів на те, що копії договорів є нечитабельні відхиляються судом, оскільки, по-перше, така підстава відсутня у Порядку № 117, та, по-друге, суду надані копії первинних документів саме вилучених із бази, в такому вигляді, в якому вони були завантажені разом з поясненнями для контролюючого органу, та суд може зробити висновок, що зміст цих документів прочитати можна.

Суд встановив, що на виконання умов цього Договору позивачем надано специфікацію від 06.11.2018 року, рахунки на оплату товару ТОВ «Агрохолдинг Восток», рахунки-фактури від 06.11.2018 року; від 07.11.2018 року; від 09.11.2018 року; 14.11.2018року, довіреності на отримання ТОВ «Мессем» цінностей, видаткові накладні від 06.11.2018 року; від 07.11.2018 року; від 10.11.2018 року; від 12.11.2018 року; 15.11.2018 року; ТТН (Т.1, а.с.46-82).

Тобто, усі, передбачені договором первинні документи були надані позивачем.

Окрім того, суд встановив, що факт транспортування товару позивачем надано договір №1 про надання транспортних послуг для перевезення рідкого аміаку від 29 жовтня 2018 року, укладеного між ТОВ «Мессем» та Селянським фермерським господарством «Лад» та складені на виконання цього Договору рахунки на оплату, акт наданих послуг, платіжні доручення, виписки по рахунку.

Також суд встановив, що позивачем надано паспорти.

Одночасно, на виконання договору №16/04-2018 про надання послуг від 28 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ «Мессем» та ТОВ «Агрохолдинг Восток» позивачем надано додаткову угоду №2 від 08.09.2018 року, акт №ОУ -000050 від 30.11.2018 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок -фактуру №СІФ-0000-72 від 09.11.2018 року; виписки по банківському рахунку, оборотно-сальдову відомість, посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

Таким чином, з приведеного аналізу положень цих договорів вбачається, що факт передачі та отримання товару та послуг підтверджується наявними у справі копіями первинними документами.

Таким чином, з огляду на встановлені та з`ясовані судом обставини, сукупність наданих первинних документів дають підстави для переконання щодо надання ТОВ «Мессем» послуг з поставки товару та надання послуг з оброблення полів аміаком ТОВ «Агрохолдинг Восток».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області не доведено правомірності прийняття своїх рішень, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних належать задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подачі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні, подані ТОВ "Мессем" в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що визнані протиправними та скасовані судом рішення були прийняті Комісією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а позовна вимога про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є похідною від цієї позовної вимоги, судові витрати підлягають стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

У прохальній частині позову позивач просить зобов`язати Державну фіскальну службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у разі невиконання накласти штраф та встановити строк на подання звіту про виконання судового рішення тривалістю в десять днів з моменту отримання рішення.

Розглянувши це клопотання, та керуючись приписами ст. 382 КАС України, суд зазначає, що установлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має бути використано судом добросовісно.

За викладеними обставинами у суду відсутні переконливі підстави вважати, що відповідач - суб`єкт владних повноважень не буде добросовісним виконавцем покладених на нього обов`язків та має намір щодо уникнення їх виконання.

Відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Також виконання судового рішення здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», контроль за виконанням якого передбачено у порядку ст. 287 КАС України.

Тому, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення цього клопотання на час розгляду та вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8), Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 665044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024497/40358596 від 14.12.2018 року

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024495/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024498/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024493/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1024494/40358596 від 14.12.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1030043/40358596 від 19.12.2018 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 06.11.2018 року, №9 від 07.11.2018 року, №5 від 08.11.2018 року, №7 від 09.11.2018 року, №8 від 14.11.2018 року, №12 від 30.11.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) днем їх подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мессем» (код ЄДРПОУ 40358596, місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Л. Шмідта,19) судовий збір в розмірі 11526 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 27» травня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.