Рішення № 81976642, 24.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Київ № 320/1160/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІСТ ГРУП”

до Київської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІСТ ГРУП” з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 № UA 125000/2019/110002/2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, ТОВ “ВІСТ ГРУП” визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), із зазначенням цього показника у декларації митної вартості. Крім того, до вказаної декларації підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, згідно переліку, визначеного Митним кодексом України.

Водночас, на думку позивача митним органом безпідставно не визнано заявлену декларантом митну вартість товару та незаконно прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та коригування митної вартості товару застосувавши резервний метод. Так, позивачем зазначено, що в якості причин для коригування митної вартості товару (які зафіксовані в оскаржуваному рішенні) митним органом безпідставно вказано, що документи, які було надано підприємством на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять відомостей щодо складових митної вартості.

Так, позивач категорично не погоджується з зазначеними в рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару, з урахуванням визначених сторонами умов поставки, а відповідачем всупереч вимогам законодавства, не врахувано надані до митного оформлення додаткові документи, які чітко підтверджують ціну товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

02.04.2019 та 04.04.2019 до суду надійшли тотожні за змістом відзиви на позовну заяву. За поясненнями відповідача за результатом перевірки поданих до митного оформлення позивачем документів до ВМД (митної декларації) від 29.01.2019 № UA125200/2019/611601 було встановлено, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та наявність розбіжностей, які стосуються числових значень складових митної вартості. У зв`язку з цим, електронним повідомленням позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Втім, з підстав ненадання позивачем достовірних відомостей щодо числових значень складових митної вартості митний орган було позбавлено можливості визнати заявлену декларантом митну вартість та застосувати метод визначення митної вартості за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, оскільки згідно норм чинного законодавства розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

12.04.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив із зазначенням про хибність тверджень відповідача щодо відсутності підтверджуючих заявленої митної вартості документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України.

Так, позивачем зазначено, що при поданні митної декларації було надано: автотранспортну накладну, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, договір про перевезення № 06/02-2014. Також додатково 30.01.2019 було надано рахунок – фактуру про надання транспортно – експедиційних послуг від 27.01.2019 № 158, яким підтверджено вартість перевезення та зазначено, що за умовами договору оплата проводиться з відстроченням платежу на 21 календарний день після доставки вантажу замовнику, у зв`язку з чим на час подання митної декларації було подано лише рахунок – фактуру, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу.

Крім того, позивачем вказано, що вантаж додатково не страхувався, тобто витрати на страхування є відсутніми і не входять до митної вартості товару.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники сторін у судове засідання, призначене на 24.04.2019 не прибули, водночас через канцелярію 24.04.2019 подано клопотання про закриття підготовчого провадження та про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 3 статті 195 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на заявлені позивачем та відповідачами клопотання клопотання про закриття підготовчого провадження та про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив закінчити підготовче провадження та продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2019 уповноваженою особою позивача було заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 29.01.2019 № UA125200/2019/611601 (далі – МД) товар: Решітка – гриль для барбекю з низьковуглецевої сталі з хромованим покриттям, призначена для приготування м`яса, риби, овочів: решітка-гриль для риби 28х28 см., з ручкою дерево, 55 см. – 1965 шт. Решітка – гриль для м`яса 26x35 см., з ручкою дерево, 59 см. – 4032 шт. Решітка – гриль кошик 25х31 см., з ручкою дерево, 56 см. – 2656 шт. Решітка – гриль для м`яса 40х57 см., з двома ручками дерево, 67 см. – 1 824 шт.

Судом встановлено, що декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

Вказані товари ввезено позивачем на підставі контракту від 10.12.2018 № 460-UK, укладеного між ТОВ “ВІСТ ГРУП” та компанією NINGBO HAISHU RUIYUAN INDASTRY & TRADE CO.LTD, (Китай), (надалі - контракт)

Відповідно до умов контракту продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгодженими сторонами в інвойсі щодо кожної поставки. Ціна на кожну конкретну партію товару визначається в інвойсі, встановлені USA (доларах США). Загальна вартість контракту складається з сумарної вартості всіх партій поставки товару, поставлених продавцем покупцю протягом терміну діх даного контракту, і становить 550 000 доларів США. Загальна вартість Контракту може мінятися, що вказується в додаткових угодах. Оплата кожної партії товару здійснюється у валюті договору шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок продавця через 30 календарних днів, починаючи з дня, що йде за датою, вказаною в транспортному (морському) документі; також можлива попередня оплата. Продавець зобов`язується поставити з кожною партією товару наступні належним чином оформлені документи: комерційний рахунок – фактура, експортна вантажна митна декларація, транспортні накладні. Умови поставки за цим контрактом вказуються в інвойсі відповідно до Інкотермс 2010.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із МД було надано до контролюючого органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 21.12.2018; рахунок - фактури (інвойс) від 21.12.2018 № 26508; коносамент від 23.12.2018 G0118120446A; автотранспортна накладна від 28.01.2019 № 5326/1; декларація про походження товару від 21.12.2018 № 26508; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.01.2019 № 51; прайс-лист від 01.12.2018 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 10.12.2018 № 460-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 № 06/02-2014; митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів від 29.01.2019 № UA 125200/2019/611601.

Відповідачем проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією, та встановлено розбіжності й невідповідність числових значень складових митної вартості товарів/відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме відсутні складові митної вартості, необхідні при її обчиленні: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Декларантом не включено до митної вартості товару експедиторська винагорода.

В листі від 30.01.2019 відповідачем запропоновано позивачу надати наступні додаткові документи: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) банківські платіжні документи; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини 4) транспортні документи, та документи, що підтверджують здійснення розрахунку за вартість транспортування (договір транспортування, заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) на щодо транспортно-експедеційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, тощо) 5) виписку з бухгалтерської документації 6) декларацію країни відправлення з перекладом.

Позивачем на вимогу митного органу було направлено до контролюючого органу заяву та додаткові документи: платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 22.01.2019 № 25; заявка-Договір на перевезення від 10.06.2014 № 06/02-2014; довідка про транспортні витрати від 28.01.2019 № 51; прайс-лист виробника від 01.12.2018 б/н; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2019 № 158; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів від 30.01.2019 № 17; копія митної декларації відправника від 21.12.2018 № 53042201800462978515.

Також в заяві позивачем надано пояснення щодо неможливості надання інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки товар не реалізується в порядку біржової торгівлі, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки товар додатково не страхувався, виписку з бухгалтерської документації позивач не мав можливості надати, так як до розмитнення, товар на облік не ставиться.

Крім цього в поясненні зазначено про неможливість надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів, через відсутність таких у позивача (а.с. 125).

За результатом перевірки поданої позивачем митної декларації, а також документів, наданих декларантом до митного оформлення, Київською митницею ДФС 30.01.2019 було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № UA 125000/2019/110002/2.

Зі змісту даного рішення вбачається, що основний метод не застосовано з підстав наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей або відсутністі у цих документах всіх відомостей.

Таким чином, судом встановлено, що митна вартість товарів була відкоригована відповідачем за резервним методом відповідно до цінової інформації ЄАІС ДФС України, а саме: МД від 23.05.2018 № 125200/2018/686477.

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 125200/2019/00018.

Позивачем у відповідності до частини 7 статті 55 Митного Кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 31.01.2019 № UA 125200/2019/611723 (а.с. 35).

За наведених обставин, вважаючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін “ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті” стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 № UA 125000/2019/110002/2, митну вартість товару визначено за резервним методом. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо ціни, яка сплачена або яка підлягає сплаті та заявлений декларантом основний метод визначення митної вартості не відповідає умовам ч. 2 ст.58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим використання заявленого позивачем основного методу визначення митної вартості є неможливим. При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не було використано через відсутність у митного органу інформації щодо ідентичних товарів, методи 2-в, 2-г – через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення поставленого товару 29.01.2019 подано митну декларацію № UA125200/2019/611601, в гр.12 якої зазначено вартість товару – 613 819,31 грн. (22 087,7000 доларів США), яку було розраховано за курсом НБУ станом на дату подання митної декларації, який склав 27,79009700 грн. за 1 долар США. До декларації додано документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, зокрема: пакувальний лист б/н від 21.12.2018; рахунок - фактура (інвойс) від 21.12.2018 № 26508 (21 283,78 доларів США); коносамент від 23.12.2018 G0118120446A; автотранспортна накладна від 28.01.2019 № 5326/1; декларація про походження товару від 21.12.2018 № 26508; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.01.2019 № 51; прайс-лист від 01.12.2018 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 10.12.2018 № 460-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 № 06/02-2014.

Також, додатково позивачем було надано відповідачеві: платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 22.01.2019 № 25; заявка-Договір на перевезення від 10.06.2014 № 06/02-2014; довідка про транспортні витрати від 28.01.2019 № 51; прайс-лист виробника від 01.12.2018 б/н; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2019 № 158; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів від 30.01.2019 № 17; копія митної декларації відправника від 21.12.2018 № 53042201800462978515.

Згідно відомостей Висновку ТОВ ЮК «Правозахист Україна» про якісні та вартісні характеристики товарів від 30.01.2019 № 17, на підставі проведеної оцінки товару – решітки-гриль згідно Інвойсу № 26508 від 21.12.2018 до Контракту від 10.12.2018 № 460-UK, умови поставки якого FOB Shekou, China, (Інкотермс 2010), із застосуванням порівняльного підходу, та на умовах врахування особливостей, обмежуючих умов та припущень оцінки, зроблено висновок про те, що станом на дату оцінки ринкова вартість об`єкта оцінки має високу ступінь відповідності поточній кон`юктурі ринку та з ПДВ 0% становить 21 283,78 дол. США (а.с. 129-142). Вказані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України.

Щодо зауваження відповідача про відсутність складових митної вартості, необхідних при її обчиленні, а саме: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, суд зазначає про таке.

Як вбачається з пункту 5.1 Контракту весь товар, що постачається, має бути упакований і промаркований належним для цього чином згідно технічним специфікаціям виробника товару, упаковка повинна забезпечувати їх збережність при транспортуванні при звичайних та належних умовах транспортування вантажів.

Продавець несе повну відповідальність за будь-які пошкодження товару внаслідок його неналежного пакування та компенсує збитки покупцеві (за пошкоджений товар) (пункт 5.2 контракту).

Враховуючи зазначені умови контракту та пояснення позивача суд дійшов висновку, що упаковка товару за умовами контракту входить до ціни поставленого товару, вказаної у інвойсі та заявленої позивачем при розмитненні товару.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4.3 контракту умови поставки за цим контрактом вказуються в інвойсі відповідно до Інкотермс 2010. Продавець несе всі витрати по оплаті мита, податків, інших офіційних зборів, а також витрати по виконанню митних формальностей пов`язаних з експортом товарів на території своєї країни (пункт 13.2 контракту).

Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, Інкотермс 2010 - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.

Відповідно до змісту Інвойса від 12.21.2018 № 26508 товар поставляється NINGBO HAISHU RUIYUAN INDASTRY & TRADE CO.LTD, що є контрагентом позивача, до м. Чорноморськ, Україна.

Позивачем надано суду договір від 10.06.2014 № 06/02-2014 на транспортне перевезення, відповідно до умов якого виконавець ( ПП «ТРАНСКАРГО») зобов`язується організувати перевезення експортно-імпортних та транзитних товарів різними видами транспорту по території України та за її межами у відповідності до заявок або доручень Замовника (ТОВ «ВІСТ ГРУП») (а.с. 26-28).

Так, позивачем на підтвердження ціни товару при розмитненні було подано Довідку про транспортні витрати від 28.01.2019 № 51 якою повідомлено, що транспортні витрати по коносаментам № G0118120446А, № G0118120446В від 23.12.2018, по доставці вантажу (контейнер: MIEU3075326, вага брутто 14118,50 кг) на адресу ТОВ «ВИСТ ГРУП» від місця завантаження (на умовах SHEKOU) до митного кордону України (Чорноморський морський рибний порт) складають 41 160,00 грн. Вантаж додатково не страхувався. Транспортні витрати в розбивці по коносаментам: № G0118120446А - від місця завантаження (на умовах FOB SHEKOU) до митного кордону України (Чорноморський морський рибний порт) складають 22 341,00 грн.; № G0118120446В - від місця завантаження (на умовах FOB SHEKOU) до митного кордону України (Чорноморський морський рибний порт) складають 18 819,00 грн.

Щодо оплати вартості транспортних послуг, позивачем надано суду пояснення, згідно яких відповідно до розділу 3 договору від 10.06.2014 № 06/02-2014 оплата проводиться з відстроченням платежу 21 календарний день після доставки вантажу Замовнику, у зв`язку з чим при розмитненні товару відповідачеві було надано лише рахунок від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2019 № 158, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу.

Судом встановлено, що позивачем при розмитненні товару включено до складу його вартості суму транспортно-експедиційних послуг у розмірі 22 341,00 грн. (вага товару вказана у митній декларації та у супровідних документах на товар співпадає та дорівнює 7 138,4 кг. «нетто»), отже висновки відповідача про зворотнє не відповідають дійсності.

Щодо тверджень позивача про відсутність у наданому позивачем прайс – листі терміну дії та неможливості його використання для підтвердження митної вартості, суд зазначає таке.

Прайс-лист (прейскурант) - це документ, що містить перелік товарів, робіт та послуг (із можливим зазначенням їх характеристик), та із зазначенням їх вартості.

Законодавчо не передбачено форми прайс-листа а також відомостей, які підлягають включенню до нього. Таким чином, відповідач не мав жодних підстав визначати як порушення термін дії прайс-листа.

Суд зазначає, що у даному випадку підлягає застосуванню презумпція правомірності декларанта, яка полягає у тому, що оскільки відповідачем не надано до суду доказів, що на момент укладання позивачем з контрагентом контракту від 10.12.2018 № 460-UK прайс-лист виробника товару не був чинними, такий прас – лист є чинним.

Щодо зауважень відповідача про відсутність відомостей щодо страхування товару, суд зазначає, що у заяві від 30.01.2019 Вих.№30/01 позивачем було повідомлено митний орган, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування надати немає можливості, оскільки товар додатково не страхувався (а.с. 125).

Вказані відомості також підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 28.01.2019 Вих. № 51 (а.с. 108).

Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірному рішенні про коригування митної вартості не зазначено.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому відповідачем не обґрунтувано та не доведено неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися, а саме: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 справа № 809/1884/16, від 3 квітня 2018 справа № 826/8797/16, від 21 березня 2018 справа № 803/407/16 та 12 березня 2018 № 809/4367/15.

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміст оспорюваного рішення відповідача не відповідає вказаним вимогам, а факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявленням товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.

Посилаючись на МД UA 125200/2018/686477 від 23.05.2018. митним органом вказано на наявність інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість товарів, задекларованих позивачем, втім, відповідачем не доведено того, що товар за МД № UA 125200/2018/686477 від 23.05.2018 дійсно був увезений до України, що митна вартість за такими митними деклараціями не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржено до суду та скасовано судом.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було подано документи на підтвердження визначеної за основним методом митної вартості товарів відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, які містять повні та достовірні відомості про заявлену митну вартість товарів, чітко ідентифікують придбаний товар та містять об`єктивні й достовірні дані, відповідачем необґрунтовано й безпідставно скориговано митну вартість товарів за резервним методом шляхом прийняття рішення, що не відповідає вимогам законодавства.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби витрати по сплаті судового збору згідно платіжного доручення від 08.02.2019 № 796 у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 № UA 125000/2019/110002/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ: 39470947; адреса місцезнаходження: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІСТ ГРУП” (код ЄДРПОУ: 33326775; адреса місцезнаходження: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Привокзальна, 1-А) судовий збір в сумі 1 921 (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.