Рішення № 81976208, 21.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2019 року (12 год. 38 хв.)Справа № 280/1074/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Чеміріс М.А.,

відповідача - Лактіонова О.М., Олександров М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія - Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19 лютого 2019 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2019/00200;

зобов`язати Запорізьку митницю ДФС в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 57200,00 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС залишено без руху та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків 5 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.04.2019 призначено підготовче засідання на 02.05.2019.

Протокольною ухвалою суду від 02.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.05.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зокрема зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації № UA112080/2019/005223, до якої додавалися всі необхідні документи для підтвердження ціни. Проте, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару та надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. У результаті вказаного відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару. Таким чином, вважає, що відповідачем неправомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, а тому просить скасувати спірні рішення відповідача. Посилається на ст. 301 Митного кодексу України, ст. 17, 43 Податкового кодексу України та вважає також, що відповідача слід також зобов`язати вчинити певні дії - надати висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів - 57200,00 грн., які були сплачені на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зокрема зазначив, що оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, а також в них були відсутні всі відомості, що б підтверджували митну вартість товару. Враховуючи виявлені розбіжності декларанту була пред`явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовлявся від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, у зв`язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу у відповідності до вимог ст. 64 Митного кодексу України та оформлена картка відмови у митному оформлені. Звертає увагу суду, що позивач не звертався до Запорізької митниці ДФС із заявою про повернення помилково/або надміру сплачених митних платежів, а тому вимога позивача про зобов`язання митниці прийняти та направити до Державного казначейства України висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню. З урахуванням вищезазначеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

28.12.2018 позивач придбав автомобіль марки RENAUL TRAFIC номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується рахунком - фактурою Серія EDT6 , № 297 під 28.12.2018, який складено на ОСОБА_1 з боку UAB EDT Baltic. Так відповідно до зазначеного рахунку - фактури, вартість автомобіля марки RENAUL TRAFIC номер кузова НОМЕР_2 склала 5500 євро, кошти були сплачені у повному обсязі. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №282 від 28.12.2018.

12.02.2019 митним брокером ПП «Ліон-Броксервіс», в інтересах позивача, як одержувача товару, до митного контролю та митного оформлення було подано на паперових носіях згідно зі ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ) митну декларацію (далі - МД) з довідковим номером 3459 в режимі IM 40, якій було присвоєно № UA112080/2019/005223 на товар, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: вантажний автомобіль, що був у використанні марка Renault модель Trafic - 1шт. тип кузова вантажний фургон для перевезення вантажів, ідент. номер (номер шасі) НОМЕР_2 тип двигуна дизель, робочий об`єм циліндрів 1598 куб.см., маса в разі максимального завантаження 2760 кг., календарний рік випуску 2015, модельний рік виготовлення 2015, дата першої реєстрації 29.05.2015. Не містить у своєму складі передавачів та приймачів. Виробник RENAULT s.a.s. Країна виробництва FR (Франція). Торговельна марка RENAULT. У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 5500 EUR - графа "42" митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено: Рахунок-фактура від 28.12.2018 № 297; Митна декларація, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431, від 01.02.2019 № б/н; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.02.2019 № UA205010/2019/212823; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.01.2019 № 16418244 та від 29.05.2015 № CP 00533382; Висновок ЗНДЕКЦ МВС України від 07.02.2019 № 08/2341/2229; Сертифікат відповідності від 07.02.2019 № UA.009.38382-19; Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 12.01.2018 № FK872282; Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 28.10.1997 № СА585666.

Подання таких документів відповідач не заперечує.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару орган доходів і зборів дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Враховуючи зазначене, декларанта було повідомлено про необхідність надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

19.02.2019 брокер ознайомився з повідомленням про необхідність підтвердити заявлену митну вартість товару та відмовився надати додаткові документи, про що свідчить його відповідь на даному повідомленні: «Ознайомлений.Інші документи стосовно митної вартості товару надати немає можливості».

У зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19.02.2019. Відповідно до зазначеного рішення, відповідачем була визначена вартість транспортного засобу, а саме автомобіля RENAUL TRAFIC номер кузова НОМЕР_2 у розмірі 11050 євро.

Підставою для прийняття такого рішення, зазначено, що у митного органу є сумніви щодо достовірності вартості заявленого до митного оформлення товару, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо піни, що була фактично сплачена за товар.

У митному оформленні МД № UА 112080/2019/005223 від 12.02.2019 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.02.2019 № UА 112080/2019/00200 відповідно до ст. 256, ч. 6 ст. 54 МК України та Порядку № 631.

Товар випущено у вільний обіг за МД № UА112080/2019/006557 від 19.02.2019 з повною сплатою митних платежів (без застосування фінансової гарантії відповідно до розділу X МКУ).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: Рахунок-фактура від 28.12.2018 № 297; Митна декларація, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431, від 01.02.2019 № б/н; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.02.2019 № UA205010/2019/212823; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.01.2019 № 16418244 та від 29.05.2015 № CP 00533382; Висновок ЗНДЕКЦ МВС України від 07.02.2019 № 08/2341/2229; Сертифікат відповідності від 07.02.2019 № UA.009.38382-19.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості автомобіля RENAUL TRAFIC номер кузова НОМЕР_2 у розмірі 5500 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 11050 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів правильність визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Крім того, у органу доходів і зборів наявна інформація згідно з ресурсом schwackenet.de щодо вартості задекларованого товару на рівні 11050,00 євро/шт., враховуючи VIN- код ( НОМЕР_2 ) та дату першої реєстрації - 29.05.2015 транспортного засобу (техпаспорт № СР0053382 від 29.05.2015), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з матеріалів справи слідує, що для підтвердження митної вартість товару декларантом було усі наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД UA112080/2019/005223 за ціною 5500 Євро, про що свідчать рахунок-фактура від 28.12.2018 № 297; квитанція №282 від 28.12.2018.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19 лютого 2019 року вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19 лютого 2019 року, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, системи оцінки транспортних засобів Schwackenet (www. schwackenet.de), вартість - 11500 Євро.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, наявну в електронному довіднику Schwackenet, та встановлено рівень митної вартості у розмірі 11500 Євро.

Щодо можливості визначення відповідачем митної вартості за резервним методом на підставі електронного каталогу Schwacke, що ведеться німецькою мовою, то суд вважає за доцільне звернути увагу, що додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник «SuperSCHWACKE» - Eurotax, Швейцарія. Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, в документах відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19 лютого 2019 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2019/00200 є необґрунтованими та безпідставними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Запорізьку митницю ДФС в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 57200,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини п`ятої статті 299, частини третьої статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2017 року за №976/30844.

Відповідно до положень Розділу ІІІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України , здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства). Після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що законодавством відповідно до статті 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов наступного правового висновку.

Судом встановлено, що позивач самостійно не звертався до відповідача із такою заявою та, відповідно, не отримував відмови. Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 57200,00 грн. на теперішній час є передчасною. Таким чином в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія - Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА112080/2019/000014/1 від 19 лютого 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2019/00200.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія - Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 27.05.2019.

Суддя О.В. Конишева