Рішення № 81976171, 14.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2019 року (13 год. 13 хв.)Справа № 280/602/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю позивача ОСОБА_1

представників сторін:

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - Коротич Р.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом судді апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162)

Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 (далі - позивач) до Апеляційного суду Запорізької області (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2;

визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу.

зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за січень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 23 052 грн. його суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

Ухвалою суду від 18.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.03.2019.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.03.2019.

У судовому засіданні 26.03.2019 оголошено перерву до 16.04.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.04.2019 відкладено судове засідання на 14.05.2019.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що віє є суддею, який обраний безстроково, який не позбавлений повноважень на здійснення правосуддя, а суддівська винагорода, не може залежати від здійснення чи нездійснення правосуддя суддею у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду. Тому вважає, що має повне право на застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу.

Представник відповідача 1 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що умовою нарахування регіонального коефіцієнту особі є фактичне здійснення правосудця, а позивач продовжує обіймати посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, який з початком роботи Запорізького апеляційного суду припинив здійснювати правосудця, відсутні правові підстави для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту. Крім того, зазначає, що Державна судова адміністрація України не затверджує штатний розпис робітників і суддів суду, в якому був би врахований регіональний коефіцієнт, що позбавляє можливості на законних підставах нараховувати та виплачувати регіональний коефіцієнт. Представник відповідача 1 просив розглядати справи за їх відсутності.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав того, що з дня припинення роботи Апеляційного суду Запорізької області, при встановленні посадового окладу судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання регіональний коефіцієнт не застосовується. Також звертає увагу суду на те, що Державна судова адміністрація України є державним органам, який фінансується з державного бюджету і діє у межах наявних бюджетних асигнувань та їх цільового використання та не може порушувати норми чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Верховної ради України № 3433-ІУ від 09.02.2006 року, ОСОБА_1 , обрано безстроково на посаду судді апеляційного суду Запорізької області, в штаті якого позивач перебуває на даний час.

В квітні 2018 року позивач успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання і рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.08.2018 за №231/пс-18 рекомендований до переведення на посаду судді Запорізького апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя за №2681/0/15-18 від 21.08.2018 року внесено подання Президенту України про переведення на посади суддів Запорізького апеляційного суду позивача та інших суддів апеляційного суду Запорізької області

Згідно Указів Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Запорізької області припинив здійснювати правосуддя.

Указом Президента України №297/2018 від 28 вересня 2018 року суддів апеляційного суду Запорізької області в кількості 17 осіб було переведено на посади суддів Запорізького апеляційного суду, позивача даним Указом переведено не було.

На час розгляду справи позивача не переведено на посаду судді Запорізького апеляційного суду.

З початком діяльності з 05.10.2018 року Запорізького апеляційного суду, апеляційний суд Запорізької області припинив свою діяльність і розпочалась процедура його ліквідації.

В жовтні і листопаді 2018 року відповідно до приписів ч.10 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 (далі - Закон №1402) через те, що позивач не здійснював правосуддя передбачені даною статтею доплати до посадового окладу не нараховувались.

Дане положення Закону №1402 повністю повторює ч.10 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 в редакції Закону №192.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку нараховувалось суддівська винагорода, яка складалася з посадового окладу із застосуванням регіонального коефіцієнту, але без виплати доплат за вислугу років.

Рішенням №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року Конституційний Суд України (надалі КСУ) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, за яким "суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу", для цілей застосування окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ зі змінами, а саме ч.3 статті 82 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

На виконання даного судового рішення з 04 грудня 2018 року Апеляційним судом Запорізької області позивачу нараховано і сплачено суддівську винагороду, яка складалась із посадового окладу із застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років

З січня 2019 року відповідачем при нарахуванні позивачу суддівської винагороди до базового розміру посадового окладу, додатково не застосовано регіональний коефіцієнт 1,2.

З приводу підстав не застосування регіональний коефіцієнт 1,2, відповідачі зазначають, що умовою нарахування регіонального коефіцієнту особі є фактичне здійснення правосуддя, а суддя ОСОБА_1 продовжує обіймати посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, який з початком роботи Запорізького апеляційного суду припинив здійснювати правосудця, відсутні правові підстави для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту.

Інформаційним листом від 14.12.2018 року № 11-26266/18 Державна судова адміністрація України інформувала апеляційні, апеляційні спеціалізовані, місцеві господарські суди та територіальні управління Державної судової адміністрації України про те, що суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосудця через обставини, що не залежать від них особисто або не обумовлені їх поведінкою, слід здійснювати виплату доплат, у розмірі визначеному Законом №1402, крім регіонального коефіцієнта, встановленого ч.4 ст.135 цього Закону.

У січні 2019 року Апеляційний суд Запорізької області надіслав на затвердження до Державної судової адміністрації України штатний розпис на 2019 рік з посадовим окладом суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, але з незалежних від них причин не переведені до новоутвореного суду, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року (1921 грн.) з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, як для суддів, які здійснюють правосуддя, а саме - 92208 грн.

ДСА України відмовила у затвердженні штатного розпису з вказаним посадовим окладом судді, повернувши його листом від 06.02.2019 №8-2563/19 Апеляційному суду Запорізької області на доопрацювання.

Відмову у затвердженні штатного розпису мотивовано тим, що з 05.10.2018 року з дня початку роботи Запорізького апеляційного суду, судді Апеляційного суду Запорізької області не здійснюють правосуддя. Відповідно до частини четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регіональний коефіцієнт застосовується до базового розміру посадового окладу суддів, які здійснюють правосуддя.

Водночас зазначено, що штатний розпис може бути затверджений ДСА України за умови встановлення посадового окладу судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, без застосування регіонального коефіцієнту, у розмірі 76840 грн.

У січні 2019 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 було нараховано та виплачено суддівську винагороду із розрахунку: посадовий оклад (1921x40 = 76840 грн.); доплата за вислугу років у розмірі 50 % від посадового окладу (76840х50%=38420 грн.)

08.02.2019 ДСА України був затверджений штатний розпис на 2019 рік Апеляційного суду Запорізької області з посадовим окладом судді судової палати з розгляду кримінальних справ у розмірі 76840 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 22 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Підпунктом 3 пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, зокрема, що з 1 січня 2019 року: б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, позивач пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді отже, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Відповідно до ч. 2, п 3 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону № 1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Зі змісту наведених приписів статті 135 Закону № 1402-VIII вбачається, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складається з базового розміру посадового окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.

Отже, передбачений частиною 4 статті 135 Закону № 1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у Постанові від 31.01.2019 по справі №804/3609/18.

Відповідач 2 посилаючись на постанову Верховного суду від 31.01.2019 по справі №804/3609/18 зазначає, що з аналогічних підстав іншому судді було відмовлено в задоволенні позову і сформовано правову позицію, згідно якої регіональний коефіцієнт не застосовується при визначенні посадового окладу судді, який фактично не здійснює правосуддя.

Суд не погоджується з відповідачем 2, з тих підстав, що предметом спору у справі №804/3609/18 є застосування коефіцієнта 1,2 до посадового окладу судді, який не здійснює правосуддя, у зв`язку з закінченням п`ятирічного строку на який його було призначено.

Відповідно до абз.2 п.16-1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Саме тому у постанові Верховного суду від 31.01.2019 по справі №804/3609/18 зроблений висновок, що «нарахування регіонального коефіцієнту судді, який не має повноваження на здійснення правосуддя Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено».

Предметом розгляду у цій справі є нарахування регіонального коефіцієнту судді, якого обрано безстроково та повноваження якого не припинялися.

Відповідно до ст. 119 Закону № 1402-VIII повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Відповідно до абз.3 п.16-1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України після внесення змін до неї Законом №1401-УІІІ від 02.06.2016 року, як особа обрана суддею безстроково, позивач продовжує здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення його повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

Підстав щодо припинення повноважень визначених Конституцією України у позивача не виникло, тому позивач не позбавлений прав здійснювати правосуддя.

Сам факт того, що позивача, з незалежних від нього причин, не було переведно до Запорізького апеляційного суду, не свідчить про те, що він позбавлений повноважень здійснювати правосуддя.

Крім того, в абзацах 8, 9 п.3.4 Рішення №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року Конституційного Суду України зазначено, що: «суддівська винагорода, а отже й посадовий оклад судді та нарахування і сплата доплат не може залежати від здійснення чи нездійснення правосудця суддею у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді».

Чітко висловився Конституційний суд у п.3.3 Рішення №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року і з приводу того, що « суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу, яка згідно з частиною другою статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому».

З огляду на вище викладене, доводи відповідача, що нарахування регіонального коефіцієнту можливо з дня зарахування позивача до штату відповідного суду та за умови здійснення правосуддя є не обґрунтованими.

Будь-яких доказів, що позивача було відраховано зі штату Апеляційного суду Запорізької області, відповідачем надано не було. А той факт, що діяльність Апеляційного суду Запорізької області була припинена не свідчить про відсутність повноважень у позивача на здійснення правосуддя.

Таким чином, нарахування і сплата посадового окладу судді, складовою якого є і регіональний коефіцієнт, не може залежати від здійснення чи нездійснення правосудця суддею у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом, з незалежних від судді причин рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік, суд зазначає наступне.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини 1 та частини 2 ст. 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Частиною 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України.

Згідно зі статтею 149 Закону № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 1 ст. 151 Закону № 1402-VIII визначено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Визначення поняття «кошторис бюджетної установи (далі - кошторис)» міститься у пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (далі - Постанова), відповідно до якого це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до вище наведених норм, розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України.

Державна судова адміністрація України у своїх письмових поясненнях посилається на частину першу та другу статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом України «Про Державний бюджет України». Бюджетні призначення встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України» (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Посилаючись на вище наведене, Державна судова адміністрація України обґрунтовує свою правову позицію щодо неможливості нарахування та виплати регіонального коефіцієнту, відсутністю бюджетних асигнувань та нецільовим використання коштів. З такими доводами суд не погоджується з наступних підстав.

До матеріалів справи були долучені належним чином засвідчені копії: Кошторису Апеляційного суду Запорізької області на 2019 з Планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2019 та Планом спеціального фонду бюджету ( за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних вид атів) на 2019 рік.

Як вже зазначалося вище 08.02.2019 ДСА України був затверджений штатний розпис на 2019 рік Апеляційного суду Запорізької області з посадовим окладом судді судової палати з розгляду кримінальних справ у розмірі 76840 грн.

21.01.2019 затверджений кошторис на 2019, видатки на заробітну плату складали 3 606 800 грн.

25.01.2019 та 05.02.2019 були затверджені довідки про зміни до кошторису на 2019, де видатки на оплату праці і нарахування на заробітну плату були зменшені.

21.01.2019 затверджений План асигнувань(за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2019, відповідно до якого передбачено на оплату праці ( за січень, березень-листопад 300 000 грн., лютий 270 000 грн., грудень 336 800 грн.)

25.01.2019 та 05.02.2019 були затверджені довідки про зміни до Плану асигнувань на 2019, відповідно до якої асигнування на оплату праці були зменшені до кінця 2019.

Листом від 05.02.2019 № 11-2440/19 ДСА України повідомляє Голів ліквідаційних комісій апеляційних, апеляційних спеціалізованих судів про те, що з лютого 2019 року до 8 числа кожного місяця потрібно надавати інформацію про необхідність у коштах на виплату суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам судів що ліквідуються.

Відповідач 2 посилаючись на статті 22, 23 та 55 Бюджетного кодексу України, зазначає про те, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Однак жодного доказу про відсутність бюджетних асигнувань на фінансове забезпечення діяльності судів у Відповідач 2, в тому числі тих які були ліквідовані Указом Президента України, суду надані не були. Крім того, слід зазначити, що станом на січень 2019 року Державною судовою адміністрацією України виділялися кошти на оплату заробітної плати, яку позивач у січні отримував без регіонального коефіцієнту 1,2.

Той факт, що у лютому місяці були внесені зміни до кошторису на 2019 і до Плану асигнувань на 2019 Апеляційного суду Запорізької області та зменшені видатки на заробітну плату та оплату праці, ні яким чином не впливає на право позивач на нарахування та виплату регіонального коефіцієнту 1,2.

Не вірним є і доводи відповідача 2, щодо нецільового використання бюджетних коштів, з огляду на те, що регіональний коефіцієнт є складовою посадового окладу судді та судом було зароблено висновок про наявність правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу регіонального коефіцієнту, а враховуючи те, що функцією Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника коштів Державного бюджету України є фінансове забезпечення діяльності судів, тому висновок відповідача 2 про нецільове використання бюджетних коштів є не обґрунтованим.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу позивачу, а суддівська винагорода виплачується лише в межах затвердженого штатного розпису, тому суд вважає вимоги щодо:

визнання протиправними дій апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу позивача без застосування регіонального коефіцієнту 1,2;

визнання протиправними дій апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди позивачу без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву судді апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, код ЄДРПОУ 02891457), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) - задовольнити.

Визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2.

Визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу.

Зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за січень 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 23 052,00 грн. його суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

Рішення суду в частині стягнення з апеляційного суду Запорізької області на користь ОСОБА_1 донарахування в розмірі 23 052,00 грн. до суддівської винагороди за один місяць з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 24.05.2019.

Суддя О.В. Конишева