Ухвала суду № 81975972, 27.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2019 року м. Житомир справа №240/3293/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправними дії Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування періоду роботи з 02.04.1970 по 30.05.1979 в пільговий стаж для призначення пенсії та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням періоду роботи з 02.04.1970 по 30.05.1979 на посаді, яка віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 05 серпня 1993 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

В судове засідання, призначене на 27 травня 2019 року об 11:00 прибув представник позивача, перед початком судового засідання подав до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, надіслав до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд клопотань у порядку письмового провадження.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приписами частини п`ятої статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи, зокрема, зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною третьою статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною шостою статті 194 КАС України визначено, що у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

Відповідно до частини сьомої статті 194 КАС України перерва у зв`язку із неявкою учасника справи або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.

Частиною першою статті 205 КАС України закріплено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд звертає увагу, що підстави для оголошення перерви в судовому засіданні, передбачені частиною сьомою статті 194 КАС України та підстави для відкладення розгляду справи, встановлені пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 КАС України, відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною дев`ятою статті 205 КАС України закріплено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи з`ясування усіх фактичних обставин справи та отримання судом усіх необхідних доказів, зважаючи на факт самостійного розпорядження позивачем своїм правом бути присутнім у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, а тому клопотання представника позивача, представника відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 44, 194, 204, 205, 223, 229, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_1 , представника Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити.

Подальший розгляд адміністративної справи №240/3293/19 здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Копію ухвали направити сторонам та учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 27 травня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова

інше перехід у письмове провадження