Рішення № 81971765, 22.05.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/295/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/295/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро»

вул. Метрологічна, буд. 14-Б, м. Київ, 03143

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське»

вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Чернігівська обл.,16703

про стягнення 24961 грн 42 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Мошковський М.В . адвокат, довіреність від 21.05.2019

від відповідача: не прибув

Товариством з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» про стягнення 24961 грн 42 коп. заборгованості за договором поставки №КИ-56-270218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 27.02.2018, а саме: відповідно до наведеного розрахунку у позовній заяві - 19806грн 77коп. боргу за отриманий товар, 990грн34коп штрафу, 2617грн75коп пені, 1546грн 56коп. 25% річних від вартості неоплаченого товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №КИ-56-270218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 27.02.2018, щодо оплати поставленого товару. Позивач стверджує, що виконання зобов`язання щодо поставки відповідачу товару на суму 24618,96грн підтверджується видатковою накладною №208 від 29.03.2018, довіреністю №42 від 29.03.2018 та товарно-транспортною накладною №Р208 від 29.03.2018. Позивач посилається на не виконання відповідачем зобов`язань зі сплати поставленого по договору товару та стверджує, що на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача становить 19 806,77 грн. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 22.05.2019. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 24.04.2019 попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання з розгляду справи по суті прибув уповноважений представник позивача. Уповноважений представник відповідача в судове засідання не прибув. Заяв, клопотань та відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

22.05.2019 судом вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське», у зв`язку з чим отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за критерієм пошуку код ЄДРПОУ 32570188, відповідно до якого в реєстрі значиться Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське», місцезнаходження: вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, керівник - Німеровський О.М., товариство не перебуває в процесі припинення.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400043760280, направленого на адресу відповідача вказану у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Причини неявки представника у судове засідання відповідачем суду не повідомлено.

Таким чином, неявка в судове засідання 22.05.2019 повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи за відсутності такого учасника з огляду на належне повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні 22.05.2019 не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та не заперечив проти позовних вимог, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

27.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (постачальник, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №КИ-56-270218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а покупець зобов`язується прийняти товар у власність та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна кількість та найменування товару, ціна одиниці товару, його співвідношення (асортимент), строк, порядок поставки та оплати, визначаються в договорі та додатках (додаткових угодах, специфікаціях) до договору, які є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від обов`язку виконати свої договірні зобов`язання, які мали місце під час дії даного договору.

Згідно з п. 4.1. договору загальну суму договору складають суми, відображені в усіх накладних та додатках до цього договору, відповідно до яких було поставлено товар протягом строку дії договору.

Як свідчать матеріали справи, 28.02.2018 між сторонами підписано додаткову угоду (специфікацію) №1 до договору №КИ-56-270218/ззр-ХО від 27.02.2018, за умовами якої загальна сума товару становить 24618,96 грн, а також сторонами погоджено строк оплати та поставки товару.

Відповідно до видаткової накладної №208 від 29.03.2018 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар - цикоган РК (10л) в кількості 310л на загальну суму 24618,96 грн (а.с.17).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №42 від 29.03.2018 (а.с. 18) та видатковою накладною №208 від 29.03.2018.

Крім того, на підтвердження поставки відповідачу товару на суму 24618,96 грн позивачем надано товарно-транспортну накладну №Р208 від 29.03.2018 (а.с. 19-20), на якій міститься відмітка про отримання товару відповідачем.

Відповідачем отримання зазначеного товару від позивача не заперечено.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з п. 4.5., 4.5.1., 4.5.2. договору розрахунок за цим договором здійснюється на вибір сторін у наступних формах: - у безготівковій формі, в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі та/або в рахунку-фактурі на оплату Товару; - у вексельній формі або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Додатковою угодою (специфікацією) №1 від 28.02.2019 сторони погодили, строки оплати товару - 20% до 15.03.2018, - 40% до 15.10.2018, - 40% до 15.11.2018.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за умовами договору відповідач зобов`язався оплатити товар у строк до 15.03.2019 на суму 4923,80 грн, у строк до 15.10.2018 на суму 9847,58 грн та у строк до 15.11.2019 ще на суму 9847,58 грн.

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 відповідачем 07.03.2018 сплачено на рахунок позивача - 4812,19 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 25, 26).

19.02.2019 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №19/3 від 19.02.2013. В поданій вимозі позивач пропонує відповідачу протягом 7 календарних днів з моменту отримання цього листа-вимоги, сплатити суму заборгованості яка складає 19806,77 грн. Вимога отримана відповідачем 21.02.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням про вручення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0314303054930, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 24).

Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За таких обставин заборгованість відповідача на час звернення позивача до суду становить 19806,77 грн.

Відповідачем на час розгляду справи в суді не подано доказів повної оплати вартості товару та доказів проведення оплати в обумовлені строки.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 19806,77грн є обґрунтованими та підлягає задоволенню у повній сумі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 8.3.1 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Позивачем з огляду на нездійснення відповідачем остаточного розрахунку за отриманий товар у строк 15.11.2018 нараховано та пред`явлено до стягнення 990,34 грн штрафу у розмірі 5% нарахованого від вартості неоплаченого товару 19806,77грн та 2617,75грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 16.11.2018 по 29.03.2019.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі статті 230 Господарського кодексу України слідує, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 27.02.2018 №КИ-56-270218/ззр-ХО, дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафу та пені, суд доходить висновку, що він відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не містить арифметичних помилок, а отже вимоги позивача в частині стягнення 990,34 грн штрафу та 2617,75 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 16.11.2018 по 29.03.2019 підлягають задоволенню

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3.2 договору сторони погодили, що покупець за порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару понад 20 календарних днів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 25% річних від суми боргу.

Як свідчить наведений позивачем розрахунок відсотків річних, останнім нараховано та пред`явлено до стягнення 1546,56 грн 25% річних від суми боргу 19806,77грн за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 06.12.2018 по 29.03.2019.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 25% річних, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов`язань понад 20 календарних днів, суд вважає його обґрунтованим, доведеним та арифметично вірним, а отже доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 25% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 06.12.2018 по 29.03.2019 в сумі 1546,56 грн та про задоволення позовних вимог в цій частині.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю у сумі 24961,42грн, а саме: 19806 грн 77 коп. боргу за отриманий товар, 990 грн 34 коп. штрафу, 2617 грн 75 коп. пені, 1546 грн 56 коп. 25% річних від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в розмірі 1921 грн 00коп.

Керуючись ст. 12, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» про стягнення 24961 грн 42 коп. заборгованості за договором поставки №КИ-56-270218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 27.02.2018 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Крупичпільське» (вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, 16703, ідентифікаційний код 32570188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (вул. Метрологічна, буд. 14-Б, м. Київ, 03143, ідентифікаційний код 41622215) 1921грн 00 коп. судового збору, 24961грн 42коп. заборгованості, а саме: 19806грн 77коп. боргу за отриманий товар, 990грн34коп штрафу, 2617грн75коп пені, 1546грн 56коп. 25% річних від вартості неоплаченого товару.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 27.05.2019.

Суддя Н.Ю.Книш