Рішення № 81971662, 27.05.2019, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення
27.05.2019
Номер справи
924/289/19
Номер документу
81971662
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2019 р. Справа № 924/289/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет", с. Личівка Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 973696,64 грн. основного боргу, 11204,18 грн. 3% річних, 438163,48 грн. штрафу, 134450,17 грн. пені, 36508,55 грн. інфляційних нарахувань

представники сторін не з`явилися

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет", с. Личівка Волочиського району Хмельницької області 973696,64 грн. основного боргу, 11204,18 грн. 3% річних, 438163,48 грн. штрафу за три місяці прострочення, 134450,17 грн. пені, 36508,55 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 08.04.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.05.2019 р., яке ухвалою суду відкладено на 15.05.2019 р.

Ухвалою суду від 15.05.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.05.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не повністю виконано обов`язок з оплати поставленого позивачем згідно з договором поставки від 01.01.2018 р. №1300019775 товару. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 165, 173, 193, 230, 231 ГК України.

Позивач представника у засідання не направив. На адресу суду надіслав клопотання (від 24.05.2019 р.) про розгляд справи по суті без участі його представника за наявними у справі матеріалами. У клопотанні зазначив, зокрема, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 16.05.2019 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.01.2018 р. між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та ТОВ "Ю.Ес.Зет" (покупець) укладено договір поставки №1300019775 (далі - договір), відповідно до якого договір є змішаним у розумінні частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України та об`єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю (п. 1.1 договору).

У п. 1.1.1 договору зазначено, що у відповідності до умов, зазначених у даному договорі, продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення (п. 1.1.1 договору).

У відповідності до умов статті 5 даного договору, продавець може надавати покупцю інформаційно-консультаційні послуги, спрямовані на оптимізацію використання азотних добрив та отримання максимального врожаю (п. 1.1.2 договору).

Пунктом 1.2 договору врегульовано, що загальний об`єм поставки - означатиме або плановий об`єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного договору, або фактичний об`єм поставки відповідно до: видаткових документів, що повинен відповідати плановому об`єму поставки +/- 5 %. Загальна вартість поставки означатиме загальний об`єм поставки, помножений на ціну.

Умови даного договору встановлюють загальні правила поставки вищезазначених сільськогосподарських товарів та поширюються на усі додаткові угоди, додатки, специфікації, що встановлюють додаткові умови продажу товарів, укладені у 2018 році, незалежно від того, чи містять вони посилання на даний договір, чи ні. При цьому, умови договору застосовуються в об`ємі, що не суперечить вказаним додатковим угодам, додаткам чи специфікаціям. Дана норма, однак, не виключає можливості, що до інших додатків на продаж товарів не застосовуватимуться умови даного договору, якщо про це прямо зазначено у такому додатку (п. 1.3 договору).

У п. 3.1 договору зазначено, що поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах ЕХW (склад продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності.

Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару при відвантаженні, його вагу, відсутність пошкоджень і, у випадку виявлення, негайно повідомити про це продавця. Товар вважається переданим за кількістю та якістю (цілісність упаковки та інші видимі дефекти) за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем. Претензії по кількості після прийому-передачі товарів та підписання накладних не можуть бути заявлені покупцем та не приймаються продавцем. У разі виявлення претензій по кількості чи якості складається акт згідно пункту 3.4. договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору під час поставки продавець зобов`язаний передати покупцю всю документацію на товар згідно з законодавством. Покупець повинен повідомити про відсутність усіх необхідних товаросупровідних документів завчасно, до прийняття поставки. Претензії про відсутність документів після поставки не беруться до уваги. При поставці продавцем надаються наступні документи: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна. Рахунок-фактура надається при передоплаті, якщо інше не зазначено в договорі. Свідоцтво на насіння/сертифікат якості надається на вимогу покупця.

У зв`язку з тим, що постачання за договором має характер централізовано-кільцевих перевезень, підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця, відміченою в даному договорі в пункті «Реквізити та підписи сторін» (п. 3.6 договору).

За умовами п. 3.7 договору покупець несе відповідальність за належне підписання та передачу продавцю оригіналів товаросупроводжувальних документів на товар. Одностороння відмова від підписання документів (в т.ч. їх неналежне оформлення, умисне чи з необережності) при фактичному отриманні товару не допускається, в такому випадку продавець матиме право використовувати будь-які інші докази поставки, в т.ч. складські документи, товарно-транспортні накладні, акти звірок, скан-копії, факсокопії документів, що направлялися сторонами до обміну оригіналами, покази свідків тощо.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору. При оплаті товару покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості покупця.

Згідно з п. 4.3 договору якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2018 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2018 рік.

Відповідно до п. 4.4 договору у разі поставки товару продавцем без отримання погодженої попередньої оплати від покупця, кінцевою датою розрахунків (в т.ч. для цілей обчислення штрафних санкцій) сторони домовилися рахувати день підписання видаткової накладної.

В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України (п. 8.1 договору).

За умовами п. 8.2 договору покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 повний місяць прострочення.

Сторони погодили, що документи, передані шляхом факсимільного або електронного зв`язку однією із сторін іншій стороні, мають юридичну силу нарівні з оригіналами до моменту надання оригіналів документів. Сторони зобов`язуються здійснити обмін оригіналами документів протягом 10 робочих днів з моменту оформлення таких документів, якщо більш стислі строки не передбачені законодавством (п. 9.5 договору).

У п. 9.6 договору зазначено, зокрема, що договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У разі пролонгації дії даного договору на 2019 та наступні роки, вважатиметься, що посилання в тексті договору на певні строки, події, додатки та специфікації 2018 року, будуть застосовуватися відповідно сторонами на 2019 та подальші роки, якщо інше не буде погоджено сторонами додатково.

Договір містить підписи представників сторін, відтиски печаток сторін.

На виконання договору позивачем було поставлено відповідачу товар (засоби, насіння) на загальну суму 1066599,27 грн. відповідно до видаткових накладних: від 05.04.2018 р. №5190020623 на суму 287152,80 грн., від 06.04.2018 р. №5190020829 на суму 25589,75 грн., від 06.04.2018 р. №5190020830 на суму 88288,10 грн., від 13.04.2018 р. №5190021506 на суму 2144,26 грн., від 14.04.2018 р. №5190021507 на суму 3797,20 грн., від 17.04.2018 р. №5190021924 на суму 644,33 грн., від 16.04.2018 р. №5190021776 на суму 6247,85 грн., від 20.04.2018 р. №5190022783 на суму 235267,10 грн., від 27.04.2018 р. №5190023317 на суму 21927,68 грн., від 27.04.2018 р. №5190023319 на суму 87441,05 грн., від 27.04.2018 р. №5190023318 на суму 50445,64 грн., від 27.04.2019 р. №5190023320 на суму 193976,80 грн., від 31.05.2018 р. №5190025839 на суму 20073,00 грн., від 17.05.2018 р. №5190024957 на суму 22023,66 грн., від 04.06.2018 р. №5190025988 на суму 3627,53 грн., від 19.06.2018 р. №5190026524 на суму 8796,78 грн., від 22.06.2018 р. №5190026597 на суму 2642,62 грн., від 05.07.2018 р. №5190026855 на суму 6513,12 грн.

Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені відтисками їхніх печаток.

Відповідно до наданої у матеріали справи виписки з рахунку за 01.01.2018 р. - 31.12.2018 р. відповідач сплатив позивачу 02.04.2018 р. - 25589,75 грн. ("за насіння кукурудзи зг. рах. №5200007346 від 02.04.2018 р."), 59823,50 грн. ("за насіння соняшника зг. рах. №5200007344 від 02.04.2018 р.") , 27.04.2018 р. - 3797,20 грн. ("за засоби для захисту рослин зг. рах. № 5200007739 від 13.04.2018 р."), 18.05.2018 р. - 3692,18 грн. ("за засоби для захисту рослин зг. рах. №5200008762 від 17.05.2018 р.") (всього оплачено 92902,63 грн.).

У зв`язку з тим, що відповідач не повністю оплатив отриманий за договором поставки від 01.01.2018 р. №1300019775 товар, позивач просить стягнути з останнього 973696,64 грн. основного боргу, 11204,18 грн. 3% річних, 438163,48 грн. штрафу, 134450,17 грн. пені, 36508,55 грн. інфляційних нарахувань.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено поставки №1300019775 від 01.01.2018 р., відповідно до якого позивач зобов`язався поставляти, а відповідач прийняти та оплатити вартість сільськогосподарських товарів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки насіння №1300019775 від 01.01.2018 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1066599,27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи та підписаними сторонами видатковими накладними: від 05.04.2018 р. №5190020623 на суму 287152,80 грн., від 06.04.2018 р. №5190020829 на суму 25589,75 грн., від 06.04.2018 р. №5190020830 на суму 88288,10 грн., від 13.04.2018 р. №5190021506 на суму 2144,26 грн., від 14.04.2018 р. №5190021507 на суму 3797,20 грн., від 17.04.2018 р. №5190021924 на суму 644,33 грн., від 16.04.2018 р. №5190021776 на суму 6247,85 грн., від 20.04.2018 р. №5190022783 на суму 235267,10 грн., від 27.04.2018 р. №5190023317 на суму 21927,68 грн., від 27.04.2018 р. №5190023319 на суму 87441,05 грн., від 27.04.2018 р. №5190023318 на суму 50445,64 грн., від 27.04.2019 р. №5190023320 на суму 193976,80 грн., від 31.05.2018 р. №5190025839 на суму 20073,00 грн., від 17.05.2018 р. №5190024957 на суму 22023,66 грн., від 04.06.2018 р. №5190025988 на суму 3627,53 грн., від 19.06.2018 р. №5190026524 на суму 8796,78 грн., від 22.06.2018 р. №5190026597 на суму 2642,62 грн., від 05.07.2018 р. №5190026855 на суму 6513,12 грн.

Натомість відповідач у порушення договірних зобов`язань лише частково оплатив отриманий товар, сплативши всього 92902,63 грн. (02.04.2018 р. - 25589,75 грн., 59823,50 грн., 27.04.2018 р. - 3797,20 грн., 18.05.2018 р. - 3692,18 грн.) та утворивши заборгованість в сумі 973696,64 грн. Доказів погашення зазначеної заборгованості та доказів, які її спростовують, суду не подано.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 973696,64 грн. боргу заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 11204,18 грн. 3% річних та 36508,55 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок річних та інфляційних втрат, суд вважає, що зазначені нарахування здійснені правильно та є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 134450,17 грн. пені та 438163,48 грн. штрафу згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. п. 8.1, 8.2 договору погодили, що в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України (п. 8.1 договору).

За умовами п. 8.2 договору покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 повний місяць прострочення.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу, судом встановлено, що останні нараховані правомірно, з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги про стягнення 973696,64 грн. основного боргу, 11204,18 грн. 3% річних, 438163,48 грн. штрафу, 134450,17 грн. пені, 36508,55 грн. інфляційних збитків, суду не подано.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З приводу вимоги позивача відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України судом враховується таке.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Суд звертає увагу на те, що застосування вищезазначених положень є правом суду та на те, що на час ухвалення рішення у цій справі відсутні приписи законодавства України, які регулюють нарахування відсотків або пені та з урахуванням яких суд міг би визначити відповідні нарахування для подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення. З огляду на те, що суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків або пені, а може застосувати лише передбачені законодавством приписи, застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо позовних вимог у цій справі не є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет", с. Личівка Волочиського району Хмельницької області про стягнення 973696,64 грн. основного боргу, 11204,18 грн. 3% річних, 438163,48 грн. штрафу, 134450,17 грн. пені, 36508,55 грн. інфляційних нарахувань задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет", Хмельницька область, Волочиський район, с. Личівка, вул. Зарічна, буд. 2 (код 39930133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43 (код 34863309) 973696,64 грн. (дев`ятсот сімдесят три тисячі шістсот дев`яносто шість гривень 64 коп.) боргу, 11204,18 грн. (одинадцять тисяч двісті чотири гривні 18 коп.) 3% річних, 438163,48 грн. (чотириста тридцять вісім тисяч сто шістдесят три гривні 48 коп.) штрафу, 134450,17 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят гривень 17 коп.) пені, 36508,55 грн. (тридцять шість тисяч п`ятсот вісім гривень 55 коп.) інфляційних нарахувань, 23910,35 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот десять гривень 35 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.05.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу ( 30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43 ), 3 - відповідачу ( 31231, Хмельницька область, Волочиський район, с. Личівка, вул. Зарічна, буд. 2 ). Всім рек. з пов. про вруч.

Попередній документ : 81952505
Наступний документ : 81971663