Ухвала суду № 81967420, 17.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12603/17

Провадження № 6/761/257/2019

У Х В А Л А

17 травня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі

головуючого судді Мальцева Д.О.,

секретаря судового засідання Фецяк Р.А.,

за участю: представника заявника Шеминська Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву представника боржника про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області (далі по тексту - боржник, заявник) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив відстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2018 по справі № 761/12603/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області про стягнення заробітної плати.

Заява обґрунтована тим, що на даний час виконання рішення суду ускладняється тим, що кошторисними призначеннями на 2019 рік видатки по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення» та 2120 «Нарахування на заробітну плату» не передбачені, тому виконати рішення Шевченківського районного суду м. Києва на даний час є неможливим. У зв`язку з чим заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

Представник в судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час ті місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, заяви, приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2019 залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.11.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто із заявника на користь останнього заборгованість по заробітній платі в розмірі 41 705, 39 грн., середній заробіток в сумі 461 336, 71 грн., моральну шкоду в розмірі 1000, 00 грн.

Заявник, обґрунтовуючи свою заяву, вказує, що не має можливості виконати рішення суду від 03.05.2018, оскільки кошторисними призначеннями на 2019 рік видатки по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення» та 2120 «Нарахування на заробітну плату» не передбачені, на підтвердження чого надає лист від 22.01.2019 № 29/19 та План асигнувань загального фонду бюджету на 2019 рік ГУ МВС України в Київській області від 09.01.2019.

Згідно зі ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Виходячи із аналізу вищевказаних правових норм, питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Так, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 81 ЦПК України).

При цьому, відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

З врахуванням наведеного, відсутність у встановлених кошторисних призначеннях на 2019 рік видатків по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення» та 2120 «Нарахування на заробітну плату» не свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Інших доказів на підтвердження наявності передбачених ст. 435 ЦПК України підстав для відстрочки виконання рішення суду від 03.05.2018 заявником до матеріалів справи не надано, а відтак суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про відстрочку виконання рішення суду від 03.05.2018р. у цивільній справі № 761/12603/17 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: