Ухвала суду № 81966921, 13.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9635/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 14 грудня 2012 року у справі № 572/12 за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вказаного рішення третейського суду, направивши заяву поштою 01 березня 2016 року, просив скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 14 грудня 2012 року у справі № 572/12 за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 , а рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Право та обов`язок» скасовано.

31 серпня 2016 року ухвалою апеляційного суду міста Києва ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2016 року дана заява надійшла до провадження судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А.

Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 14 грудня 2012 року у справі № 572/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» заборгованість за кредитним договором №В-11/0221/08/43/10 від 14 липня 2008 року в сумі 226 709,69 грн. Заявник вважає, що справа непідвідомча третейському суду відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки спір у цій справі стосується захисту прав споживачів. Одночасно заявник просив поновити пропущений строк звернення до суду із заявою, оскільки про наявність вказаного рішення він дізнався випадково.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись. Від заявника на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник КС «Центр фінансових послуг» подав до суду заперечення, згідно з якими просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що встановлений законом тримісячний строк для звернення до суду з вказаною заявою пропущений. Крім того, зазначає, що вказана справа підвідомча третейському суду, оскільки ОСОБА_1 , який є поручителем не є споживачем в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому на нього не поширюється дія цього закону. До того ж посилання заявника на те, що він дізнався про рішення випадковим, є безпідставним, оскільки рішення Третейського суду, а також судові повідомлення про виклик до Печерського районного суду для розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання Рішення були отримані Заявником, а також ухвала Печерського районного суду міста Києва надсилалася на його адресу. Таким чином про Рішення Заявнику було відомо ще в 2013 році.

На підставі ст. 456 ЦПК України суд розглянув заяву за відсутності осіб, які не з`явилися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах судової справи, матеріали третейської справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Пунктом 9 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Разом із тим, дана заява подана до суду 03 березня 2016 року, тобто до набрання чинності вказаною редакцією ЦПК України.

З огляду на викладене, суд розглянув заяву за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України.

Суд, враховуючи що заявник дізнався про рішення третейського суду у січні 2016, коли отримав виклик до державного виконавця з приводу виконання рішення третейського суду виходить з того, що вказана заява подана у визначений ст. 389-1 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на 02 березня 2016 року) строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 389-1 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на 02 березня 2016 року) заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 14 грудня 2012 року у справі № 572/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» суму несплачених вчасно процентів за період з 15 липня 2008 року по 29 жовтня 2012 року у розмірі 93 924,11 грн.; суму нарахованих витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.; суму сплаченого третейського збору у розмірі 700,00 грн.; суму нарахованої пені за період 15 липня 2010 року по 29 жовтня 2012 року у розмірі 130 085,58 грн.; що разом складає суму коштів в сумі 226 709.69 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та п. 1, 4 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на 03 березня 2016 року) передбачені підстави та випадки скасування рішення третейського суду, серед яких справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Наведене дає підстави для висновку про те, що положення п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Разом з тим, порука є способом забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.

Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов`язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 755/15234/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є поручителем у вказаному спорі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , який подав заяву про скасування рішення третейського суду, є поручителем у вказаному спорі, і договір, укладений між ним та КС «Центр фінансових послуг» містить третейське застереження, то спір між КС «Центр фінансових послуг» і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, по виконанню зобов`язань за яким останній поручився, підвідомчий третейському суду.

За вказаних обставин, оскільки спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів, з цих підстав заява задоволенню не підлягає, а тому рішення третейського суду підлягає залишенню без змін на підставі п. 1 ч. 6 ст. 457 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. 389-1 - ст. 389-6 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на 27 вересня 2017 року), та ст. 454-459 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити, а рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» від 14 грудня 2012 року у справі № 572/12, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» суми у розмірі 226 709,69 грн. - залишити без змін.

Стягувач - Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» (02140, м. Київ, вул. Григоренка, 39-Б, оф. 2, код ЄДРПОУ 33738861);

Боржник І - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник ІІ - ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Боржник ІІІ - ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Боржник ІV - ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 24 травня 2019 року.

Суддя В. А. Писанець