Рішення № 81964723, 24.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/59/19

Р І Ш Е Н Н Я

11 травня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

встановив:

04 січня 2019 року ТОВ "Служба термінового кредитування" звернулося до суду із вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 В обґрунтування позову посилається на те, що 29 серпня 2014 року між ТОВ "Служба термінового кредитування" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 140829-103803 на суму 1 000,00 грн., строком до 11 вересня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 308,00 грн.

Зі своєї сторони, позивач виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 , кредитні кошти у зазначених вище розмірах, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом/

Так, 30.09.2014р. відповідач відповідно до п.2.3 Договору сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 308грн. Потім, 25.10.2014р. сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 500грн., 17.11.2014р. також сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 100грн. та 16.11.2014грн. – в сумі 300грн.

Більше відповідач жодних платежів за користування кредитом та повернення кредитних коштів не здійснював, в результаті чого станом на 19 грудня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 34520грн., яка складається з: 1 000,00 грн. – сума заборгованості по кредиту; 308,00 грн. – проценти за договором; 33112 грн. – пеня за договором, яку позивач разом з судовими витратами просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 25.01.2019р. провадження у справі залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.02.2019р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання з розгляду даної справи визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

14.03.2019р. від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву із змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Зазначає, що у 2014 році він неодноразово звертався до ТОВ «Служба термінового кредитування» для отримання незначних кредитних коштів до 1000грн. для особистих потреб, проте всі отримані ним кошті він повертав. Вважає, що позивач обґрунтовуючи свій позов наявністю укладеного між сторонами 29.08.2014р. року кредитного договору № 140829-103803, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % за кожен день, тобто 730,00 % на рік, вводить суд в оману, оскільки такий договір між сторонами не укладався та на підтвердження цього не надано жодних доказів. Зокрема, звертає увагу суду на те, що даний договір не містить а ні його підпису, а ні підпису представника фінансової установи на першому аркуші договору, як то передбачено ЗУ «Про захист прав споживачів», вимогам до оформлення документів встановлених ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55. Також вказує на те, що позивачем не надано суду доказу на підтвердження отримання відповідачем даних кредитних коштів, а посилання позивача на те, що оригінал квитанції про отримання коштів зберігається у відповідача не відповідає дійсності, оскільки суперечить Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.06.2011р. за №790/19528, а відтак даний документ має зберігатися у фінансової установи. Таким чином вк5азує, що кредитний договір він не укладав, кредитні кошти від позивача не отримував, а відтак у нього і не було підстав для здійснення платежів за цим договором, тому він їх і не робив, оскільки про існування даного договору йому не було відомо. Окремо зазначає, що умови укладеного кредитного договору містять несправедливі умови. Разом з тим, заборгованість за пенею вважає необґрунтованою та такою, що значно перевищує заборгованість за отриманим кредитом, і взагалі вимоги про її стягнення з відповідача пред`явлені із порушенням спеціального строку позовної давності для такої вимоги, а тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

25.03.2019р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив із змісту якої вбачається, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що 29.08.2014р. між сторонами було укладено кредитний договір 140829-103803, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу 1000грн., про що свідчить п.2.2 Договору та підпис відповідача у ньому. Про наявність кредитних правовідносин між сторонами, свідчить часткова сплата відповідачем відсотків пені за прострочення заборгованості, які останнім здійснювалися 30.09.2014р., 25.10.2014р., 07.11.2014р. та 26.11.2014р. на загальну суму 1208грн.

22.04.2019р. від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що кредитний договір №140829-103803 від 29.08.2014р. на підставі якого позивач звертається до суду, має всі ознаки недійсності правочину. Вказує на неправомірно нараховану непропорційно велику суму компенсації та на те, що закінчилися строки спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки (як штрафу так і пені).

У судове засідання представник позивача не з`явився, але надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у наданому ним відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами письмові заяви по суті справи, зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29 серпня 2014 року між ТОВ "Служба термінового кредитування" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 140829-103803, на підставі якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 1 000 грн. (а.с. 5-6).

Відповідно до кредитного договору позивач надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов кредитного договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені кредитним договором в також виконувати умови кредитного договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що вказана в п. 1.2 Договору сума кредиту надається позичальнику одним платежем у день укладання цього Договору. Кредит надається позичальнику у національній валюті України шляхом готівкового розрахунку. Позичальник шляхом укладання цього договору підтверджує отримання Суми кредиту у повному обсязі.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач повинен був сплатити проценти у розмірі 308,00 грн. та повернути кредитні кошти в строк до 11 вересня 2014 року. Разом з тим, у п. 3.1 укладеного Договору установлено розмір процентів, які становлять 2 % за кожен день користування кредитом (730 % річних або 732 % річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом установлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування", код ЄДРПОУ 38415356, останнє зареєстровано за адресою: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, оф. 27, основним видом діяльності якого є код КВЕД 64.92 інші види кредитування.

Згідно із КВЕД – 2010: клас 64.92 (інші види кредитування), зазначений клас включає: фінансову діяльність із наданням позик небанківськими фінансовими установами, при якій надання кредиту може приймати різні форми, такі як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо, з наданням такого спектра послуг: надання споживчих кредитів; фінансування міжнародної торгівлі; надання довгострокового фінансування промисловості з боку промислових банків; грошові позики під заставу за межами банківської системи; надання житлових кредитів спеціалізованими недепозитними установами; діяльність ломбардів і лихварів. Цей клас не включає: надання житлових кредитів спеціалізованими установами, які приймають депозити, див. 64.19; операційний лізинг, див. розділ 77 відповідно до виду майна, що його надають в оренду; діяльність із надання грантів (субсидій) громадськими організаціями, див. 94.99.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту вважається фінансовою послугою, а відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як надання фінансових послуг.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано суду доказів наявності в нього ліцензії з надання фінансових послуг, як це передбачено ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти за договором, позивачем не надано суду квитанції, розписки, касового ордеру, тощо, які підтверджують надання коштів позичальникові, а також здійснення позичальником будь-яких фінансових операцій з метою часткової сплати відсотків пені за прострочення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведене, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування" належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (ЄДРПОУ 38415356, м. Запоріжжя, вул.. Сорок років Рад. України, 39-А, кв.27, 69037) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені в судовому засіданні 11 травня 2019 року, повне судове рішення складено 21 травня 2019 року.

Головуючий: Р. В. Демчик