Рішення № 81962811, 15.05.2019, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/686/18

Провадження № 2/747/25/19

РІШЕННЯ

іменем України

15.05.2019 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

представника позивача Коровай О.О.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 Г ОСОБА_4 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом товариств з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» LTD до ОСОБА_1 , фермерського господарства « ОСОБА_5 », Талалаївської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 квітня 2018 року та скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року та визнання укладеною додаткової угоди від 06 серпня 2018 року до договору оренди від 20 грудня 2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову зазначає, що 20 грудня 2010 рок між ТОВ АФ «Обрій» LTD та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі. За умовами договору оренди ОСОБА_1 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чернецької сільської ради Талалаївського району загальною площею 3,0 га ріллі строком на 7 років. Державну реєстрацію договору проведено відділом Держкомзему у Талалаївському районі 19.04.2011 року. Протягом усього строку користування земельною ділянкою позивач належним чином виконував умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату. З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди на новий строк, позивач у строки, встановлені умовами договору оренди та Закону України «Про оренду землі», а саме 02 березня 2018 року, направив ОСОБА_1 лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. Але станом на дату закінчення строку дії договору оренди ОСОБА_1 не було направлено лист-заперечення чи лист-пропозицію позивачу у відповідь на його лист-повідомлення, які б визначали умови, на яких він розгляне прохання позивача підписати додаткову угоду до договору оренди у зв`язку з поновленням його на новий строк. Не отримав позивач такого повідомлення і після спливу місячного терміну з дня закінчення строку дії договору оренди. Оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні позивача та враховуючи те, що позивачем було дотримано встановлені статтею 33 Закону країни «Про оренду землі» процедури та строки щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди на новий строк, позивач вважав, що договір оренди від 20.12.2010 року є поновленим на новий строк. З метою підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди на новий строк позивач 08 серпня 2018 року направив ОСОБА_1 лист та додаткову угоду з проханням підписати додаткову угоду до договору оренду зв`язку з поновленням його на новий строк. Проте ОСОБА_1 відповіді на лист не надав, додаткову угоду не підписав. Разом з тим, перевіряючи інформацію, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач 19 вересня 2018 року отримав інформаційну довідку по земельній ділянці площею 3,0021 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , право користування якою у зв`язку з поновленням договору оренди на новий строк, залишилось за позивачем. Дана довідка містила інформацію про реєстрацію іншого речового права – права оренди земельної ділянки площею 3, 0021 га, кадастровий номер НОМЕР_1 – за ФГ «Тригубченка Г.П.». Державну реєстрацію іншого речового права проведено державним реєстратором Талалаївської РДА ОСОБА_6 .М. 25 квітня 2018 року за № 40801050. За інформацією, яка міститься в довідці, підставою для виникнення у ФГ «Тригубченка Г.П.» права користування земельною ділянкою є договір оренди від 19 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Тригубченка ОСОБА_7 П.» зі строком дії 49 років та виплатою орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року на новий строк порушене та підлягає захисту, оскільки відповідач ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки з ФГ « ОСОБА_5 .», незважаючи на дотримання позивачем процедури та строків реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди на новий строк. Тобто укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Тригубченка Г.П.» договір оренди земельної ділянки від 19 квітня 2018 року порушує права та законні інтереси позивача, як особи, яка у порядок та строки, встановлені чинним законодавством України, реалізувала своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, а через дії відповідачів не має можливості до кінця реалізувати своє право на підписання додаткової угоди до договору оренди та здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою, а тому договір оренди від 19 квітня 2018 року має бути визнаний судом недійсним.

Але разом з тим визнання недійсним даного договору оренди земельної ділянки не відновить в повній мірі порушені права позивача, оскільки на підставі даного договору оренди винесено рішення про державну реєстрацію прав оренди, згідно з яким за відповідачем – ФГ «Тригубченка Г.П.» - зареєстровано право оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача у зв`язку з поновленням ді договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року на новий строк. Тому позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.04.2018 року земельної ділянки площею 3,0021 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , на території Чернецької сільської ради Талалаївського району, укладений між ФГ «Тригубченка Г.П.» та ОСОБА_1 , та скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди індексний номер 40801050 від 25.04.2018 року.

Крім того, позивач просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року площею 3,00 га кадастровий номер НОМЕР_1 на території Чернецької сільської ради, укладений між ФГ ТОВ АФ «Обрій» LTD та ОСОБА_1 , та визнати укладеною додаткову угоду від 06 серпня 2018 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2010 року у проекту, запропонованому позивачем у відповідності до ч.9 ст. 265 ЦПК України, та стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судових засіданнях по справі позов не визнали, поскільки відповідач ОСОБА_1 не мав бажання продовжувати з позивачем укладений в 2010 році договір оренди належної йому земельної ділянки, так як його не влаштовували умови. Про це ще навесні 2017 році він повідомив керівництво агрофірми «Обрій», написавши заяву. Але в цій заяві він зазначив кадастровий номер не тієї земельної ділянки, яка є предметом позову, так як являється вже людиною похилого віку, юридично не обізнаний. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не отримував від позивача жодних листів про поновлення раніше укладеного договору оренди земельної ділянки. Договір оренди ним укладено з ОСОБА_5 після закінчення терміну дії договору оренди від 20 грудня 2010 року, умови цього договору його, як орендодавця, влаштовують, договір він укладав добровільно без примусу, тому підстав для визнання недійсним укладеного договору немає, так само як і немає підстав для поновлення договору оренди з позивачем, так як ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, не бажає продовжувати договір оренди з позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судових засіданнях по справі позов до нього не визнав і суду показав, що коли до нього звернувся ОСОБА_1 і запропонував йому укласти договір оренди на належну йому земельну ділянку, і попросив наперед заплатити орендну плату, так як йому необхідно було термінове лікування, то він погодився на це. Із ОСОБА_1 ним було укладено договір оренди 19 квітня 2018 року на умовах, які задовольняли сторони. Крім того, у нього особисто з колишнім керівництвом АФ «Обрій», зокрема, ОСОБА_8 та юридичною службою агрофірми, особисто була домовленість про обмін земельними ділянками для зручності обробітку землі. Так, замість двох земельних ділянок по 3 га, які знаходяться в його на праві оренди на території Чернецької сільської ради, одна з яких належить ОСОБА_1 , йому, як орендарю, було запропоновано 4 земельні ділянки по 1,5 га на території колишнього радгоспу «Барсуківщина» в смт. Талалаївка. Даний обмін влаштовував всіх, і ним було передано письмовий договір обміну земельними ділянками особисто ОСОБА_8 , але після цього керівництво агрофірми змінилось, і йому невідомо, чому не оформили документально договір обміну земельними ділянками. На даний час він, як орендар, обробляє чотири земельні ділянки, які належать ТОВ АФ «Обрій», на території колишнього радгоспу «Барсуківщина» в смт. Талалаївка, взамін належних йому на праві оренди земельних ділянок на території Чернецької сільської ради, одна з яких належить ОСОБА_1 , і які обробляє АФ «Обрій».

Представники відповідача – Талалаївської РДА Галицький ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . – в судових засіданнях позов не визнали. Держана реєстрація права оренди земельної ділянки була проведена у відповідності з діючим законодавством. При реєстрації договору оренди землі було виконано всі вимоги закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перевірено земельну ділянку на предмет обтяжень, було встановлено, що термін дії попереднього договору оренди землі закінчився, будь-яких інших обтяжень даної земельної ділянки не було, договір оренди від 19 квітня 2018 року був підписаний сторонами, тому і було проведено державну реєстрацію спірного договору оренди землі у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Під час розгляду справи учасниками справи заявлялись відповідні клопотання. Так, позивачем заявлялось клопотання разом з поданням позовної заяви про витребування доказів у відповідності до ст. 84 ЦПК України, яке було задоволено ухвалою підготовчого судового засідання від 06 листопада 2018 року. Представником відповідача ОСОБА_2 . заявлялось клопотання про зобов`язання позивача надати копію угоди про обмін земельним ділянками та виклик в судове засідання свідків для підтвердження укладення угоди про обмін земельними ділянками між ОСОБА_5 та колишнім керівництвом АФ «Обрій», яке було задоволено судом ухвалою від 20 березня 2019 року. Також представником відповідача ОСОБА_2 заявлялось клопотання про витребування з центру надання адміністративних послуг Талалаївської РДА інформації про те, хто та з якого часу є орендарем земельних ділянок, які знаходяться на території колишнього радгоспу «Барсуківщина» і які обробляє ОСОБА_11 Г.П. Зазначене клопотанням задоволено протокольною ухвалою суду від 03 квітня 2019 року. Інших процесуальних дій у справі – забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову зупинення і поновлення провадження – не було.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що 20 грудня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем – ТОВ Агрофірма «Обрій» LTD – укладено договір оренди землі. Згідно умов даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка, як було встановлено під час судового засідання (та як з долученої позивачем копії дана інформація не вбачається) знаходиться на території Чернецької сільської ради Талалаївського району. Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка площею 3,0 га ріллі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 32 979,66 грн. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його. Згідно умов даного договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% нормативної грошової оціни земельної ділянки, що становить 1319 грн. 19 коп. Орендна плата вноситься щорічно до 30 листопада у відповідності до п. 11 Договору. Договір оренди підписаний сторонами та зареєстрований у відділі Держкомзему у Талалаївському районі 19.04.2011 року (а.с.13-16). Додатками до даного договору є акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 20 грудня 2010 року (а.с.17), та акт визначення меж в натурі (на місцевості) на території Чернецької сільської ради (а.с.18). До договору оренди також долучено кадастровий план належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,0021 га, з якої вбачається, що дана земельна ділянка має кадастровий номер НОМЕР_1 і знаходиться вона на території Чернецької сільської ради (а.с.19); та схему розміщення земельної ділянки, по якій оформлено догові оренди (а.с.20). Право власності відповідача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 14 грудня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,21 га на території Чернецької сільської ради Талалаївського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.21). Згідно плану меж земельної ділянки належна ОСОБА_1 земельна ділянка складається з 3,0 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та 0, 21 га кормових угідь (кадастровий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 22). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.09.2018 року, на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Чернецької сільської ради – зареєстроване інше речове право, а саме – 20.04.2018 року право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 19.04.2018 року між ФГ «Тригубченка Г.П.» та ОСОБА_1 дії права – 31.12.2067 року з правом пролонгації. ОСОБА_12 – ОСОБА_1 , орендар – ФГ «Тригубченка Геннадія Павловича». (а.с.23-23зв.).

У відповідності до Статуту ТОВ Агрофірма «Обрій» LTD, затвердженого загальними зборами учасників товариства 15.11.2016 року, товариство здійснює, зокрема, діяльність у сфері сільського господарства та рибальства, в т.ч. ведення товарного сільськогосподарського товариства (а.с. 24-33). Зазначене господарство зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та присвоєно код 30148071 (а.с.34-34зв.).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 19 квітня 2018 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 з одного боку, та орендарем ФГ «Тригубченка Г.П.» в особі голови ОСОБА_5 , з другого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_3 НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Чернецької сільської ради Талалаївського району. В оренду передається земельна ділянка площею 3, 0021 га, право власності орендодавця на яку підтверджено державним актом серії ЯГ НОМЕР_3 3944006 від 14.12.2006 року. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86 799, 56 грн. Договір укладено на 49 років та діє до 31.12.2067 року. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті складає на момент укладення договору - 8679, 95 грн. Договір підписаний орендодавцем і орендарем. (а.с.58-59). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.04.2018 року на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 3, 0021 га на території Чернецької сільської ради Талалаївського району – зареєстроване інше речове право, а саме – право оренди земельної ділянки, підстава виникнення права – договір оренди від 19.04.2018 року між ФГ «Тригубченка Г.П.» та ОСОБА_1 дії – 31.12.2067 року з правом пролонгації. (а.с.60-60 зв.). Державна реєстрація зазначеного права оренди проведена на підставі рішення про державну реєстрацію № 40801050 від 25 квітня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Талалаївської РДА Галицьким О.М. Рішення прийняте на підстави заяви, поданої ФГ «Тригубченка Г.П.» 20.04.2018 року, на земельну ділянку на території Чернецької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.67).

Під час розгляду справи та оцінки доказів, суд прийшов до висновку про відхилення наступних доказів, які подані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог.

Так, згідно копії опису поштового вкладення від 02.03.2018 року на ім`я ОСОБА_1 було направлено поштою три копії додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі та лист повідомлення. На підтвердження зазначеного посилання позивачем надано копію опису поштового вкладення від 02.03.2018 року та копію квитанції про відправлення на ім`я ОСОБА_1 , які знаходяться в матеріалах справи на аркуші 35. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні суду показав, що ніякого листа-повідомлення він не отримував і із змістом додаткової угоди не ознайомлювався. Аналізуючи зазначені докази, суд приходить до наступного висновку. Із долучених копій неможливо зробити висновок, хто саме був відправником, відправлення було проведено з м. Ромни Сумської області, в той час як згідно установчих документів та позовної заяви місцезнаходження позивача - с. Харкове Талалаївського району Чернігівської області, таким чином зазначені докази не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме – належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про намір позивача продовжити з ним договір оренди земельної ділянки, скориставшись своїм переважним правом, тобто є неналежними, і тому у відповідності до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере їх до розгляду.

Також згідно копії повідомлення від 02.03.2018 року № 692 АФ «Обрій» LTD було повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» агрофірма має переважне право та намір поновити договір оренди від 20 грудня 2010 року та направляє проект додаткової угоди (а.с.36-36 зв.). На аркушах справи 37-39 міститься копія зазначеного проекту додаткової угоди від 02 березня 2018 року. Аналізуючи зазначені докази, суд приходить до наступного висновку. Як було встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не отримував даного листа-повідомлення та копій додаткової угоди, оскільки матеріали справи не містять підтвердження належного повідомлення відповідача про направлення йому зазначеної поштової кореспонденції та про належне отримання відповідачем даної кореспонденції. Тому ці докази є такими, що не містять не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме – належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про намір позивача продовжити з ним договір оренди земельної ділянки, скориставшись своїм переважним правом, тобто є неналежними, представником позивача в судовому засіданні не обґрунтовано належність наведених доказів для підтвердження своїх позовних вимог у відповідності до ч.3 ст. 77 ЦПК України, і тому у відповідності до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере наведені докази – копію повідомлення від 02.03.2018 року та копію проекту додаткової угоди від 02 березня 2018 року - до розгляду як неналежні.

Крім того, згідно копії опису поштового вкладення від 08.08.2018 року на ім`я ОСОБА_1 було направлено поштою три копії додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі та лист-повідомлення. На підтвердження зазначеного посилання позивачем надано копію опису поштового вкладення від 08.08.2018 року та копію квитанції про відправлення на ім`я ОСОБА_1 , які знаходяться в матеріалах справи на аркуші 40. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні суду показав, що ніякого листа-повідомлення він не отримував і із змістом додаткової угоди не ознайомлювався. Аналізуючи зазначений доказ, суд приходить до наступного висновку. На підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав зазначене поштове відправлення представником позивача в судовому засіданні 15 травня 2019 року було надано поштову розписку про отримання з підписом ОСОБА_1 Відповідач в судовому засіданні зазначив, що він даної поштової кореспонденції не отримував і підпис на розписці не його. Крім того, під час розгляду справи в судовому засіданні 15 травня 2019 року встановлено, що дана розписка містить заклеєну частину, на якій невідомо ким написано « ОСОБА_13 ». Факт підклеювання розписки було визнано і представником позивача в судовому засіданні. Суд відхилив зазначений доказ та не долучив його до матеріалів справи, як недопустимий, оскільки він був поданий представником позивача з порушенням порядку, встановленого законом, а саме – ст. 83 ЦПК України, частина 2 якої передбачає, що позивач повинен подати докази разом з поданням позову. Поскільки зазначений доказ подано представником позивача майже через 7 місяців після подання позовної заяви, нею не обґрунтовано неможливість подання даного доказу у встановлений законом строк з причин, що не залежали від неї, тому у відповідності до ч.8 ст. 83 ЦПК України доказ – поштову розписку – не було прийнято то судом до розгляду та не долучено до матеріалів справи.

Так, згідно копії повідомлення від 06.08.2018 року № 1424 АФ «Обрій» LTD було повідомлено ОСОБА_1 про те, що поскільки Агрофірма продовжує користуватися земельною ділянкою площею 3,0 га, що належить ОСОБА_1 на праві власності та перебуває у користуванні ТОВ АФ «Обрій», та те, що від нього не надходило листа-повідомлення із запереченням у поновленні договору оренди земельної ділянки, тому договір оренди від 20.12.2010 року, укладений між ТОВ АФ «Обрій» та ним є поновленим на той же строк та на тих же умовах. (а.с.41). Також в матеріалах справи міститься і копія додаткової угоди від 06 серпня 2018 року, яка направлялась відповідачу ОСОБА_1 за підписом орендаря (а.с.42-44). Аналізуючи зазначені докази, суд приходить до наступного висновку. Як було встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не отримував даного повідомлення та копій додаткової угоди, оскільки матеріали справи не містять підтвердження належного повідомлення відповідача про отримання ним зазначеної поштової кореспонденції, поштову розписку, що надавалась представником позивача в судовому засіданні на підтвердження цього – не було прийнято судом до розгляду та не долучено до матеріалів справи. Тому ці докази є такими, що не містять не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме – належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про продовження з ним договору оренди земельної ділянки, скориставшись своїм переважним правом, тобто є неналежними, представником позивача в судовому засіданні не обґрунтовано належність наведених доказів для підтвердження своїх позовних вимог у відповідності до ч.3 ст. 77 ЦПК України, і тому у відповідності до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере наведені докази – копію повідомлення від 06.08.2018 року та копію додаткової угоди від 06 серпня 2018 року - до розгляду як неналежні.

Оцінюючи аргументи, наведені учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд вважає за можливе зазначити наступне.

14 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я генерального директора ТОВ АФ «Обрій» LTD ОСОБА_8 , в якій він просить не продовжувати термін дії договору оренди по земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.57). Як було встановлено в ході судового розгляду на той час ОСОБА_1 вже не бажав продовжувати з позивачем договір оренди належної йому земельної ділянки. Але у цій заяві він зазначив кадастровий номер іншої земельно ділянки, що належить йому згідно одного державного акту, а саме – кадастровий номер пасовища, а не ріллі, яка і є об`єктом оренди.

Аналізуючи зазначений доказ, суд приходить до наступного висновку. У договорі оренди, який укладав з позивачем ОСОБА_1 у 2010 році, відсутній кадастровий номер об`єкта оренди, на той час у тексті договору не вимагалось зазначення кадастрового номеру земельної ділянки. Волевиявлення ОСОБА_1 при написанні даної заяви у 2017 році було направлене на те, що він не бажає продовжувати договір оренди у позивачем після закінчення терміну його дії. Але зважаючи на ту обставину, що відповідач є людиною похилого віку, юридично не обізнаний, при написанні заяви йому було 76 років, суд приймає зазначений доказ як підтвердження небажання відповідача ОСОБА_1 продовжувати з позивачем договір оренди спірної земельної ділянки.

Як було встановлено в ході судового розгляду, навесні 2018 року між колишнім керівником ТОВ АФ «Обрій» LTD ОСОБА_8 . та відповідачем ОСОБА_5 було укладено домовленість про обмін земельними ділянками для зручності їх обробітку, зокрема, дві земельні ділянки по 3,0 га на території Чернецької сільської ради, одна з яких належить відповідачу ОСОБА_1 , і які перебували в оренді у відповідача ОСОБА_5 , було обміняно на чотири земельні ділянки по 1,5 га на території колишнього радгоспу «Барсуківщина» в смт. Талалаївка, і які перебувають в оренді ТОВ АФ «Обрій» LTD. Наявність даної домовленості підтвердили в судовому засіданні свідки – агроном ТОВ АФ «Обрій» LTD ОСОБА_14 та юрисконсульт агрофірми ОСОБА_15 Наявність певної усної домовленості визнавалась в судовому засіданні і представником позивача ОСОБА_16 О ОСОБА_17 О. Судом за клопотанням представника відповідача здійснювались процесуальні заходи щодо встановлення юридичного оформлення зазначеного обміну земельних ділянок, але згідно повідомлення від 22.03.2019 року в агрофірми відсутня угода про обмін земельними ділянками, укладена у квітні 2018 року (а.с.129). Крім того, судом за клопотанням представника відповідача для дачі пояснень з приводу укладеної угоди викликався в судове засідання колишній керівник агрофірми ОСОБА_8 , який на даний час проживає у м. Харків, але судові повістки повернулись до суду не врученими (а.с.127, 139).

Згідно повідомлення відповідача ОСОБА_5 , його фермерським господарством здійснюється обробіток чотирьох земельних ділянок по 1,5 га з кадастровими номерами – НОМЕР_4 , власник ОСОБА_18 , НОМЕР_4 , власник ОСОБА_19 , кадастровий номер НОМЕР_4 , власник ОСОБА_20 , кадастровий номер НОМЕР_4 , власник ОСОБА_21 (а.с.128). Згідно інформаційних довідок про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4 , власник ОСОБА_18 , НОМЕР_4 , власник ОСОБА_19 , кадастровий номер НОМЕР_4 , власник ОСОБА_20 , кадастровий номер НОМЕР_4 , власник ОСОБА_21 , за даним земельними ділянками зареєстроване право оренди з ТОВ АФ «Обрій» LTD. Зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі договору оренди від 19.08.2011 року зі строком дії 10 років з правом пролонгації (а.с.141-141 зв.); на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі договору оренди від 19.08.2011 року зі строком дії 10 років з правом пролонгації (а.с.142-142 зв.), на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі договору оренди від 19.08.2011 року зі строком дії 10 років з правом пролонгації (а.с.143-143 зв.), на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі договору оренди від 25.11.2014 року зі строком до 31.12.2024 року з правом пролонгації (а.с.144-144 зв.). В той час, як земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , обробляється ТОВ АФ «Обрій» LTD згідно наданих представником позивача треків руху техніки (а.с.111-113).

Аналізуючи встановлені судом обставини справи, суд визнає де-факто наявність договору обміну земельними ділянками, укладеними між ТОВ АФ «Обрій» LTD і ОСОБА_5 , даний факт визнається позивачем та підтверджений в судовому засіданні свідками, але у зв`язку із зміною керівництва агрофірми не відбулось юридичне оформлення зазначеного договору.

Оцінивши надані учасниками справи докази, подані на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що застосуванню підлягають наступні норми права. В ході розгляду справи суд прийшов до висновку, що між учасниками справи склались правовідносини з приводу оренди земельної ділянки, які регулюються положеннями як нормами Цивільного Кодексу України, Земельного кодексу України, так і профільного Закону України «Про оренду землі».

Частиною четвертою статі 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як це передбачає ч.1 ст. 627 ЦК України. Відповідно до вимог ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «про оренду землі». Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі. Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частинами восьмою та одинадцятою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Але як було встановлено в ході судового розгляду з врахуванням відхилених судом доказів, позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю ОСОБА_1 відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та належного отримання орендодавцем таких документів, та з урахуванням вищезазначених вимог закону суд приходить до висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі. Зазначений висновок суду узгоджується з постановами Верховного Суду України від 18 березня 2015 року по справі № 6-3цс15, від 10 червня 2015 року по справі №6-70цс15, від 23 березня 2016 року по справі №6-146цс16, від 13 квітня 2016 року по справі №6-2027цс15, з постановою КЦС у складі ВС від 13.06.2018 року по справі № 594/404/17-ц. Такий висновок суду відповідає і правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 10 квітня 2018 року № 14-65цс18.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що з моменту надіслання відповідачу ОСОБА_1 листа –повідомлення про бажання продовжити договір оренди – 02 березня 2018 року, до направлення для підписання додаткової угоди – 08 серпня 2018 року, пройшло більше 5 місяців, в той час як стаття 33 Закону України передбачає місячний строк для укладення такої угоди. Тобто, позивачем порушено встановлений законодавством строк для укладення додаткової угоди.

Таким чином реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Таким чином, однією з умов дотримання переважного права на поновлення договору оренди є належне повідомлення орендаря про бажання продовжити термін дії договору оренди та відсутність протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 шляхом написання заяви повідомляв представників позивача про те, що не бажає продовжувати з позивачем договір оренди належної йому земельної ділянки, але невірно зазначив кадастровий номер земельної ділянки, так в укладеному договорі в 2010 році відсутній кадастровий номер. Крім того, позивачем направлялись примірники додаткової угоди для її підписання з порушенням встановленого законодавством строку.

Та обставина, що позивач вважав договори оренди поновленими автоматично, так як продовжував користуватися земельною ділянкою вже після закінчення договору оренди, також не дає суду підстав для висновку, що договори оренди є поновленими, поскільки як було встановлено в ході судового розгляду між ТОВ АФ «Обрій» LTD та відповідачем ОСОБА_5 навесні 2018 року була усна домовленість про обмін земельними ділянками для їх більш ефективного обробітку, і тобто фактично з врахуванням встановлених обставин позивачем земельна ділянка ОСОБА_1 не обробляється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку переважне право орендаря на поновлення договору оренди не є порушеним, поскільки орендарю було відомо про небажання орендодавця продовжувати орендні відносини, позивачем не надано суду доказів належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про наміри продовження раніше укладеного договору оренди, тобто відсутня одна із складових частин переважного права, передбачена ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тому не порушене право в контексті ст. 3 ЦПК України не підлягає захисту. Таким чином у суду відсутні підстави для визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди у відповідності до частин 2-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», договір не можна вважати поновленими в силу ч.6 ст. 33 даного Закону.

Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що новий орендар належної відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки запропонував йому більш вигідні умови договору, враховуючи презумпцію добровільності правочинів, суд приходить до висновку, що між сторонами договору оренди при його поновленні не досягнуто домовленості щодо плати, тому у відповідності до ч.1 ст. 777 ЦК України у цьому випадку переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилось і відповідач ОСОБА_1 мав право укласти договір оренди належної йому земельної ділянки з новим орендарем на власний розсуд.

Таким чином, суд в ході розгляду справи приходить до висновку, що позивач не мав переважного права на поновлення укладеного договору оренди від 20 грудня 2010 року у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 777 ЦК України, тому його переважне право у даному випадку не порушене, і підстави для його захисту і задоволення позову у суду відсутні.

Частиною 5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Стаття 141 ЦПК України встановлює розподіл судових витрат між сторонами, а саме – інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача. Згідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено до стягнення з позивача 6000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження зазначених витрат відповідачем надано договір про надання правової допомоги від 16 січня 2019 року (а.с.89), квитанцію від 16 січня 2019 року про сплату гонорару згідно даного договору у сумі 6000 грн. (а.с.102); акт про виконання договору про надання правової допомоги від 16 січня 2019 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав послуги на суму 2000 грн. в тому числі – ознайомлення з позовною заявою – 400 грн., підготовка письмових пояснень на позовну заяву – 1600 грн. (а.с.103); акт про виконання договору про надання правової допомоги від 15 травня 2019 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав послуги, а саме – підготовка письмових пояснень на позовну заяву, участь в судових засіданнях 26.02.2019 року, 20.03.2019 року, 03.04.2019 року, 15.05.2019 року (а.с.147).

Аналізуючи надані відповідачем докази на підтвердження судових витрат, суд вважає на необхідне зазначити, що письмові пояснення на позовну заяву від 16.01.2019 року, яку відповідачем оцінено в 1600 грн, розміщені на двох сторінках, і містять посилання всього на два висновки Верховного Суду та цитування тексту позовної заяви. Суд вважає, що зазначена вартість даного пояснення явно завищена. Аналізуючи посилання на участь адвоката в судових засіданнях - 26.02.2019 року, 20.03.2019 року, 03.04.2019 року, 15.05.2019 року – суд вважає за необхідне заначити, що згідно журналу судових засідань загальна тривалість чотирьох судових засідань по справі за участю адвоката склала 3 год. (без врахування перебування судді в нарадчій кімнаті), під час яких адвокатом було заявлено два клопотання.

Тому з врахуванням всіх обставин справи та вимог ЦПК України щодо співмірності та обґрунтованості витрат та обсягу наданої правової допомоги суд приходить до висновку про зменшення заявленої до стягення суми витрат з позивача в загальному до 4 000 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд не знаходить підстав для задоволення позову, поскільки із встановлених в судовому засіданні фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд приходить до висновку, що позивачем судовому засіданні належними і допустимими доказами не доведено, що саме діями відповідачів порушено його права, а тому пред`явлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 124 ЗК України, ст. ст. 626, 627, 777, 792 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 58-60, 76-84, 89, 133, 141, 211, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» LTD до ОСОБА_1 , фермерського господарства « ОСОБА_5 », Талалаївської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 квітня 2018 року та скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року та визнання укладеною додаткової угоди від 06 серпня 2018 року до договору оренди від 20 грудня 2010 року – відмовити.

Стягнути з ТОВ АФ «Обрій» LTD (вул. Науменка, 42 с. Харкове Талалаївського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 30148071) на користь ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_5 ) - 4 000 (чотири тисячі) грн. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 24 травня 2019 року.

Суддя Л.В.Тіщенко