Вирок № 81962804, 24.05.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3975/18

Номер провадження 1-кп/629/143/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора - Новікова Ю.О.,

обвинувачених - ОСОБА_4. , ОСОБА_2 ,

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 05.11.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

15.04.2018 року, близько 21.00 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, а двері колишнього кафе « Акрополь », що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 були не зачинені, проникли у середину цього приміщення, звідки таємно викрали металевий стелаж вартістю 272,24 грн., який належить АТ «ПроКредит Банк», викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, 24.05.2018 року, близько 16.30 години, ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до огородженої території домоволодіння АДРЕСА_6 де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, за допомогою взятих з собою обценьків з даху сараю вищевказаного домоволодіння зняв металочерепицю, склав металочерепицю у кількості 51 штук, вартістю 96,80 грн. у полімерний пакет, однак був викритий потерпілою ОСОБА_3 , яка усвідомлювала злочинний характер дій ОСОБА_4 та попрохала повернути їй металочерепицю, але ОСОБА_4 , незважаючи на його викриття та дії потерпілої, направлені на припинення правопорушення, не відреагував на прохання потерпілої, намагався втекти з викраденим майном, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки ОСОБА_4 був затриманий сусідами потерпілої, викинув пакет з металочерепицею та втік.

У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав, пояснивши, що він вважав, що приміщення кафе « Акрополь » є заброшеною будівлею, а тому вирішив прийти і взяти звідти металевий стелаж. Домовився з ОСОБА_2 , щоб останній йому допоміг винести майно, і 15.04.2018 року увечері вони з ОСОБА_2 прийшли до цієї будівлі, звідки винесли металевий стелаж. 24.05.2018 року удень він прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_6 , почав збирати металочерепицю з землі, однак був викритий потерпілою ОСОБА_3 , від чого злякався, пробіг з викраденим 50 метрів і викинув пакет, який порвався. Вказав, що мав при собі монтировку та рюкзак. Висловив жаль з приводу вчиненого потерпілій, щиро каявся.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, пояснивши, що 15.04.2018 року удень він зустрів ОСОБА_4 , який попросив його донести метал до пункту прийому, пообіцяв дати гроші за це, вони домовилися зустрітися в цей день увечері. Коли підійшли до будівлі колишнього кафе «Акрополь», він зрозумів, що метал, про який просив ОСОБА_4 останньому не належить. Потім вони зайшли в будівлю, звідки винесли металевий стелаж. Щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодом від 15.04.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення, а також за епізодом від 24.05.2018 року за ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно та поєднаний з проникненням у сховище.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодом від 15.04.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення.

Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. За правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, призначеного вироком від 05.11.2018 року, більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України ти призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Суд обмежений в праві зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з виключенням з цього правила, передбаченим ч. 3 ст. 337 КПК України. У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України, а ОСОБА_2 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 , згідно яких 24.05.2018 року, удень вона помітила на території свого домоволодіння АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , який намагався вкрасти її металочерепицю, вона прибігла у двір і побачила, що ОСОБА_4 піднімає пакет з її металочерепицею, щоб уходити, вона попрохала повернути їй металочерепицю, але ОСОБА_4 , не зважав на це. Поведінка ОСОБА_4 її обурила, злочин учинявся удень, обвинувачений на неї ніяк не реагував. Вона стала кричати, щоб привернути увагу сторонніх, ОСОБА_5 , утримуючи викрадене, намагався втекти, але його наздогнали сусіди потерпілої, які прибігли на допомогу, ОСОБА_4 викинув пакет з металочерепицею, а сам втік.

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , згідно яких 24.05.2018 року, удень він помітив ОСОБА_4 , який щось робив обценьками на даху сараю, що знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_6 , що належить його сусідці ОСОБА_3 , він вважав, що це робочий, якого запросила сусідка. Однак через деякий час він почув крик сусідки ОСОБА_3 , і прибіг з дружиною до неї, він побачив ОСОБА_4 , який утримуючи пакет з металочерепицею намагався втекти, вони побігли за ним, наздогнали його, ОСОБА_4 викинув пакет з металочерепицею, а сам втік.

- протоколом огляду місця події від 15.04.2018 року з фото № 1 до нього, відкритої ділянки місцевості розташованої поблизу території домоволодіння АДРЕСА_5 вході якого вилучено металевий стелаж. Зі слів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вказаний металевий стелаж вони викрали в період часу з 20:00 год. до 20:30 год. 15.04.2018 року з приміщення кафе « Акрополь », яке розташоване за адресою: м. Лозова Харківської області, пров. Кооперативний.

-протоколом огляду місця події від 20.04.2018 року з фото № 1 до нього території пункту прийому вторинної сировини за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Севастопольський бульвар, 2Б, згідно якого на механічних вагах зеленого кольору, було проведено зважування металевого стелажу, вилученого під час ОМП від 15.04.2018 року. Вага металевого стелажу склала 41 кг.

-протоколом огляду місця події від 24.05.2018 року, з фототаблицею до нього, території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , згідно якого територія домоволодіння по периметру огороджена парканом, вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку. На даху сараю, що розташований на території вказаного домоволодіння, виявлено відсутність даху виготовленого з металочерепиці.

-протоколом огляду місця події від 24.05.2018 року, відкритої місцевості, розташованої за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Муранова, біля буд. 6, в ході огляду ОСОБА_3 добровільно видала черепицю для даху.

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.06.2018 року з додатком до протоколу, в якому зазначено чотири фотокартки різних чоловіків, де ОСОБА_3 вказала, що впізнала чоловіка який намагався відкрито заволодти її металочерепицею 24.05.2018 року, який зображений на фото під номером № 1. В протоколі про пред`явлення особи для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_4 . На фото № 2,3,4 зображено сторонніх осіб ;

-протоколом огляду місця події від 01.06.2018 року, з фототаблицею до нього, території пункту металобрухту за адресою: м. Лозова Харківської області, вул . Севастопольський бульвар, 12Б , в ході якого було перераховано черепицю з металу викрадену у ОСОБА_3 , кількість якої склала 51 штука. На механічних вагах було проведено зважування черепиці у кількості 51 шт., загальна вага якої склала 16 кг.

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.06.2018 року з додатком до протоколу, в якому зазначено чотири фотокартки різних чоловіків, де ОСОБА_6. вказав, що впізнав чоловіка, який намагався відкрито заволодіти металочерепицею його сусідки ОСОБА_3 , який зображений на фото під номером № 1. В протоколі про пред`явлення особи для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_4 . На фото № 2,3,4 зображено сторонніх осіб ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.07.2018 року за участю ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 , знаходячись на АДРЕСА_4 , розказав та показав про обставини проникнення ним разом з ОСОБА_4 до колишнього кафе «Акрополь», звідки вони таємно викрали металевий стелаж.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.07.2018 року за участю ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_4 , знаходячись на АДРЕСА_4 в м . Лозова Харківської області, розказав та показав про обставини проникнення ним разом з ОСОБА_2 до колишнього кафе «Акрополь», звідки вони таємно викрали металевий стелаж.

Потерпілим за епізодом від 15.04.2018 року є АТ «Прокредит Банк». Представником потерпілого Бенедюк С.С . подано письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ «Прокредит Банк», цивільний позов не заявлений. Потерпілий не є очевидцем кримінального правопорушення. Сторони не наполягали на його участі при судовому розгляді. Враховуючи, що можливо за відсутності даного потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд в порядку ст. 325 КПК України вважав можливим проведення судового розгляду без потерпілого - АТ «Прокредит Банк».

Сторона обвинувачення відмовилася від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_11 , обвинувачені, потерпіла ОСОБА_3 не просили допитати свідка, не наполягали на його допиті, що було з`ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право сторони обвинувачення на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту свідка захисту ОСОБА_11 безпосередньо судом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд находить вину ОСОБА_4 , ОСОБА_2 повністю доказаною, а дії ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , кваліфікує за епізодом від 15.04.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за епізодом від 24.05.2018 року за ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище.

При цьому суд бере до уваги , що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні. Якщо дії, розпочаті як крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, переросли в грабіж чи розбій, вчинене слід кваліфікувати відповідно за частиною третьою статті 186 КК або частиною третьою статті 187 КК. Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо). Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх

осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Суд вважає, що за епізодом від 15.04.2018 року спосіб вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , направленість їх спільних дій, ступінь здійснення злочинного наміру, послідовність дій обвинувачених, в тому числі і після вчинення злочину, та сукупність усіх обставин, що характеризують вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення. До показань обвинувачених щодо відсутності попередньої змови групою осіб суд ставиться критично і вважає їх неспроможними, оскільки вони суперечать сукупності зібраних по справі доказів. Враховуючи час, спосіб, місце вчинення таємного викрадення майна, наступні дії обвинувачених, щодо перенесення викраденого майна і розпорядження ним, суд вважає, що всі ці обставини свідчать про наявність попередньої змови і єдиного умислу групи осіб, а саме і ОСОБА_4 , і ОСОБА_2

Суд розцінює версію обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом від 24.05.2018 року щодо того, що він не знімав метелочерепицю з сараю потерпілої ОСОБА_3 , що металочерепиця не має матеріальної цінності, тощо, неспроможною та надуманою з метою уникнути відповідальності за вчинене. Перевірені в судовому засіданні докази в повному обсязі ствердження обвинуваченого спростовують і підтверджують його винуватість у інкримінованому йому злочині, зокрема, показами потерпілої ОСОБА_3 , та свідка ОСОБА_6 , допитаних безпосередньо під час судового провадження, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні логічні та узгоджуються між собою та іншими доказами у справі, дослідженими судом. Свідок ОСОБА_6 показав, що 24.05.2018 року, удень він помітив ОСОБА_4 , який щось робив обценьками на даху сараю у домоволодінні його сусідки ОСОБА_3 , свідок вважав, що ОСОБА_4 є робочим, якого запросила сусідка ОСОБА_3 , а тому, не придав цьому значення. Потім прибіг на крик сусідки ОСОБА_3 , і побачив ОСОБА_4 , який утримуючи пакет з металочерепицею намагався втекти, обвинувачений був наздогнаний свідком.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 скоїли тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він судимий за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.11.2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, відбуває покарання реально, не одружений, дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра не перебуває, з 2017 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання психостимуляторів із шкідливими наслідками, перебував на обліку з 2014 року в зв`язку з вживанням опіоїдів із шкідливими наслідками, вперше взятий на облік з приводу вживання алкоголю із шкідливими наслідками в 2007 році, за місцем реєстрації характеризується формально позитивно.

Згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк /а.с.27-29/.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття в скоєному.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, розлучений, має вищу освіту, мешкає разом із батьком, який є особою з інвалідністю 2 групи, має неповнолітню доньку, не працює, на обліку у лікаря- психіатра не перебуває, з 2015 року перебуває на обліку лікаря-нарколога з приводу вживання наркотиків (канабіноїдів, психостимуляторів) зі шкідливими наслідками, за місцем реєстрації характеризується позитивно.

Згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства /а.с.31-33/.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття в скоєному.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд зважає на таке.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК ( 2341-14 ) передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. При звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатися на статтю 75 КК а щодо неповнолітньої особи - ще й на статтю 104 КК як на підстави для прийняття такого рішення". Звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою. Перелік цих обов`язків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК), а неповнолітньому - від одного до двох років (ч. 3 ст. 104 КК). Цей строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 N 12 т акою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

ОСОБА_2 повністю відбув покарання призначене вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2013 року, звільнений від відбування покарання по закінченню іспитового строку, отже вважається особою, яка вчинила злочин уперше.

Суд ураховує, що відносно вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, яке розглядається, ОСОБА_2 щиро кається у вчиненому, висловив жаль з приводу вчиненого, відверто визнав свою провину, засуджував свою поведінку, вказав, що докладає значних зусиль для свого виправлення. За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, проживає з батьком, який є особою з інвалідністю 2 групи, має дитину, яка знаходиться на його утриманні.

Згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк /а.с.31-33/.

З огляду на зазначене, та ступень тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, висновки органу пробації, обставини вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, що він холостий, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, вчинив два кримінальні правопорушення, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують, відсутність, що обтяжують покарання, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 186 КК України, після чого за ч. 1 ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів та остаточно призначає обвинуваченому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений після вчинення даних кримінальних правопорушень був засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.11.2018 року до позбавлення волі на строк 3 роки, який набрав законної сили 06.12.2018 року. Суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 18.08.2018 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати за проведення експертиз № 2217 від 22.05.2018 року, № 2469 від 14.06.2018 року в сумі 550 грн. 50 коп, з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи № 2217 від 22.05.2018 року в сумі 214 грн. 50 коп.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання за:

- ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки;

- ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на П*ЯТЬ років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на П*ЯТЬ років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеним більш суворим покаранням менш суворого покарання у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.11.2018 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на П*ЯТЬ років.

Початок строку відбування покарання рахувати з 18.08.2018 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на ДВА роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речові докази: металевий стелаж, який переданий під зберігальну розписку представнику потерпілого АТ «ПроКредит Банк» Тетюцькій О.А.- повернути АТ «ПроКредит Банк».

-металочерепицю у кількості 51 штуки, яка передана під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 - залишити їй же.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2217 від 22.05.2018 року по 214,50 грн. з кожного, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р НОМЕР_1 , код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2469 від 14.06.2018 року в сумі 286 гривень, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р НОМЕР_1 , код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: К.Ш.Харабадзе