Рішення № 81962648, 20.05.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/691/19

Єдиний унікальний № 742/1214/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Бездідько В.М., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В. , представника позивача Чумак В.П., відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи Симоненко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Прилуки цивільну справу за позовом адвоката Чумак Вікторії Павлівни ( АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ), треті особи: територіальна громада в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Чернігівська, буд. 32, с. Сухополова, Прилуцький район, Чернігівська область, 17542, код ЄДРПОУ: 04415867), служба у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації (вул. Київська, буд. 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ: 04061808) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням –

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 року позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 про визнання останнього таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_5 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він являється власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.10.2018 року. В даному будинку зареєстровані його неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітній син його колишньої дружини ОСОБА_1 , яка рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.01.2019 року визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинком АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 . На даний час хоча малолітній ОСОБА_4 зареєстрований у вище вказаному будинку, однак постійно проживає разом з матір`ю за іншою адресою. У зв`язку з тим, що у досудовому порядку вирішити питання зняття з реєстрації малолітнього ОСОБА_4 не можливо, виникла необхідність у зверненні до суду.

15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі 742/1214/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20.05.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві /а.с.2-5/.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, наголосила, що на даний час не має постійного місця проживання, як тільки з`явиться житло, сама зніме сина ОСОБА_4 з реєстрації в будинку позивача. У задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи – служби у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації Симоненко С.А. не заперечила проти задоволення позову.

Представник третьої особи – територіальної громади в особі Сухополов`янської сільської ради в судове засідання не з`явився, проте завчасно подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що відповідно до рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.06.2018 року позивачу ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_5 (а.с.8).

Згідно з карткою реєстрації особи від 20.10.2016 року малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.17).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.06.2015 року, а згідно рішення того ж суду від 17.01.2019 року ОСОБА_8 визнана такою, що втратила право користування житлом – будинком АДРЕСА_5 (а.с.11, 19-22).

Як вбачається з довідки виконкому Сухополов`янської сільської ради № 1265 від 02.10.2018 року ОСОБА_1 з квітня 2015 року не проживає в будинку АДРЕСА_5 (а.с.18).

Відповідно до ст.ст.150, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди; члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Положеннями ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які набрали чинності для України з 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства відповідно до вимог ст.9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майно.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321 ЦК власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві.

Згідно ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 6 ЖК України визначено, що жилі будинку і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян.

Згідно ст.. 3 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи, що малолітній ОСОБА_4 в інтересах якого діє мати – ОСОБА_1 на даний час зареєстрований в будинку АДРЕСА_5 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 , а згідно наданих суду доказів без поважних причин в спірному домоволодінні не проживає з квітня 2015 року, доказів про наявність будь-якої домовленості права користування між сторонами суду не надано, а відтак малолітнього ОСОБА_4 в інтересах якого діє мати – ОСОБА_1 слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вищевказаному будинку.

Судом також встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768 грн. 40 к. /а.с.1/, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 .

На підставі вище викладеного,керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Чумак Вікторії Павлівни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 треті особи: територіальна громада в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, служба у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя В.М.Бездідько