Вирок № 81961852, 22.05.2019, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/315/19

провадження № 1-кп/620/27/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Ніколенко Л.О.,

з участю:

прокурора - Балюка Б.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Вірабяна Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду сел.. Зачепилівка Харківської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12019220290000045 від 31.03.2019 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.09.2011 Заводським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки; 23.11.2012 Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 309 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 14.04.2015 умовно-достроково звільненого з невідбутим строком покарання 11 місяців 20 днів,

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.239-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.03.2019 близько 14.00 год., не маючи дозволу на зняття, збереження, перенесення та використання ґрунтового покриву, на земельній ділянці призначеній для ведення селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, за допомогою екскаватора-навантажувача «Т-156», реєстраційний номер НОМЕР_2 та бульдозера «Т-170», які були найняті ним на усній домовленості у громадян, яких запевнив у своїй законній діяльності, незаконно зняв поверхневий шар ґрунту на площі 0,76 га, з метою подальшої реалізації, чим створив реальну небезпеку для довкілля, оскільки порушив ландшафтну цілісність території, пошкодив родючий шар ґрунту, що потребує відновлення і унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням, не завдавши матеріальної шкоди.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 239-1 КК України - незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля.

25 квітня 2019 року між начальником Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюком Б.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019220290000045 від 31.03.2019 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч.1 ст. 239 КК України, останній у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у вигляді 1 року обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст..ст. 75,76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор Балюк Б.С. в підготовчому судовому засіданні вказав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду з прокурором і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Балюком Б.С. та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно заволодів ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 239-1 КК України, за якою належить призначити останньому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі не має.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 квітня 2019 року між начальником Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюком Б.С. та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019220290000045 від 31.03.2019.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 239-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 квітня 2019 року покарання у виді 1 року обмеження волі. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: бульдозер Т-170, ГАЗ-53 д.н. НОМЕР_3, навантажувач Т-156 д.н. НОМЕР_2 та САЗ 3507 д.н. НОМЕР_4 , які згідно розписки передані на відповідальне зберігання користувачам - вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко