Рішення № 81961317, 24.05.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/280/17

Провадження № 2/686/341/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарях Скоринському В.В.

Потравному І.С.

Петльованій Л.В.

з участю представників

позивача-відповідача Якимчука А.В.

Порозова Д.В.

відповідача-позивача ОСОБА_1

та її представника Ватраса В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та житлово-будівельного кооперативу “Парадіз” про поділ майна подружжя та визнання недійсними договорів відступлення права вимоги і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно та майнові права,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя: просить суд виділити йому у власність Ѕ частки нежитлового приміщення, яке знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 , Ѕ частки незавершеного будівництвом (відсоток готовності - 100%) гаража №11 для легкового автомобіля по АДРЕСА_2 /2 в м. Хмельницькому, транспортний засіб марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та Ѕ частки паєнагромаджень згідно договорів пайової участі №38,39/11 від 5 листопада 2015 року і №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року на суму 1229875 грн., відповідачу - Ѕ частки нежитлового приміщення, яке знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 , Ѕ частки незавершеного будівництвом (відсоток готовності - 100%) гаража №11 для легкового автомобіля по АДРЕСА_3 Парковій АДРЕСА_4 6/2 в м. Хмельницькому, транспортний засіб марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та Ѕ частки паєнагромаджень згідно договорів пайової участі №38,39/11 від 5 листопада 2015 року і №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року на суму 1229875 грн., посилаючись на те, що дане майно було набуте ними за час перебування у шлюбі та за спільні кошти подружжя.

В подальшому ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ЖБК “Парадіз” про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 30 травня 2016 року та погодженим головою ЖБК “Парадіз” Кузишеним К.М., щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №38,39/11 від 5 листопада 2015 року, договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ЖБК “Парадіз” 30 травня 2016 року, щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №8,9/11 від 24 листопада 2015 року, посилаючись на те, що зазначене майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак, ОСОБА_1 вказані договори уклала без його відома та згоди.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права особистої приватної власності на майнові права - паєнакопичення (пайовий внесок) на машиномісця будівельний номер 8, проектною площею 18,62 кв.м. та будівельний номер 9, проектною площею 18,62 кв.м., загальною проектною площею 37,24 кв.м., транспортні засоби марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , нежитлове приміщення загальною площею 159,3 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , 93% нежитлового приміщення № НОМЕР_3 , загальною проектною площею 120,2 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі у торговому центрі по вул. Вайсера, 12/1-А, в м. Хмельницькому. В порядку розподілу останнього об`єкта нерухомості ОСОБА_1 просить суд виділити їй в розмірі 100%. В обгрунтування своїх вимог, позивач за зустрічним позовом зазначає, що грошові кошти в сумі 2669940 грн. були сплачені нею ЖБК “Хмельницький квартал“ в період з 30 листопада 2015 року по 27 грудня 2016 року. Решта суми грошей в розмірі 195477 грн. 75 коп. була передана ОСОБА_2 в період шлюбу для остаточного розрахунку після визначення кінцевої площі. За час шлюбу ОСОБА_2 ніде не працював, підприємницькою діяльністю не займався, самостійного заробітку (доходу) не мав. Також, у її особистий бізнес інвестували грошові кошти її батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 За її особисті грошові кошти були придбані транспортні засоби марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску і нежитлове приміщення загальною площею 159,3 кв.м., яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 . Майнові права були оплачені ЖБК “Парадіз” її особистими грошовими коштами та грошовими коштами її батьків.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 9 лютого 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2

В судовому засіданні представники позивача-відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги первісного позову підтримали, а проти вимог зустрічного позову заперечують, посилаючись на те, що дане майно було набуте ними за час перебування у шлюбі та за спільні кошти подружжя.

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 вимоги зустрічного позову підтримали, а проти вимог первісного позову заперечують, посилаючись на те, що за час шлюбу ОСОБА_2 ніде не працював, підприємницькою діяльністю не займався, самостійного заробітку (доходу) не мав. Спірне майно було придбане за особисті кошти ОСОБА_1 та її батьків.

В судове засідання представник відповідача ЖБК “Парадіз” не з`явився без поважних причин, повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що спірне майно було придбане його донькою ОСОБА_1 за його особисті гроші, що підтверджується виписками з банку. Жодної копійки в ці покупки ОСОБА_2 не вклав, оскільки він ніде не працював. Перший транспортний засіб марки “Toyota Camry” він подарував доньці на її весілля. Після його продажу був придбаний транспортний засіб марки “Toyota Highlander”. Щодо придбання магазину “Сонячне місто”, то він домовлявся особисто. За нерухомість в ЖБК “Хмельницький квартал“ проплачував ОСОБА_2 , але грошові кошти давав він. За нерухомість в ЖБК “Парадіз” проплачувала донька, але грошові кошти давала дружина.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що за нерухомість в ЖБК “Парадіз” проплачувала донька, але грошові кошти давала вона. Інше спірне майно було придбане за особисті гроші її чоловіка. Жодної копійки в ці покупки ОСОБА_2 не вклав, оскільки він ніде не працював.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 41 ч. 1 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ст. 368 ч. 3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до вимог ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог ст. 57 ч. 1 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України м айно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі з 20 січня 2007 року по 28 вересня 2016 року.

4 жовтня 2006 року між ВКБ УМВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_8 уклалено договір №6/35, предметом якого є фінансування останньою дольової участі по будівництву гаража для автомобіля, що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_5 .

Згідно витягу Хмельницького БТІ про державну реєстрацію прав вбачається, що згідно договору про поділ нерумого майна від 23 березня 2011 року ОСОБА_1 набула право власності на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортних засобів марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

5 листопада 2015 року між житлово-будівельним кооперативом “Парадіз” та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі в будівництві №38, 39/11. За його умовами остання вступає, а кооператив приймає її в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_6 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по обслуговуванню населення: магазинами, закладами громадського харчування та стоянкою для автомобілів і реалізації статуної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується прийняти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність двох квартир за будівельними номерами 38 та 39.

24 листопада 2015 року між житлово-будівельним кооперативом “Парадіз” та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі в будівництві №П-8,9/11. За його умовами остання вступає, а кооператив приймає її в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_6 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по обслуговуванню населення: магазинами, закладами громадського харчування та стоянкою для автомобілів і реалізації статуної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується прийняти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність двох машиномісць за будівельними номерами 8 та 9.

На виконання вказаних договорів пайової участі в будівництві оплату ЖБК “Парадіз” проводила ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними квитанціями.

30 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги, за яким остання набуває право вимоги, а саме: право на пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність двох квартир за будівельними номерами 38 та 39. Даний договір погоджений головою ЖБК “Парадіз” Кузишеним К.М.

Цього ж дня між ЖБК “Парадіз”, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги та переведення боргу за договором пайової участі в будівництві №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, за яким остання набуває усі права та обов`язки (у тому числі, грошове зобов`язання щодо сплати пайового внеску) за договором пайової участі. Крім того, з дати його укладення ОСОБА_3 набуває право вимоги, а саме: право на пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність двох машиномісць за будівельними номерами 8 та 9.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року при розгляді справи №6-2641цс15 належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1.час набуття майна;

кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст. 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно наданої державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому інформації від 28 лютого 2017 року №3519/10/22-25-08/15 вбачається, що ОСОБА_2 у період з 2007 року по 2016 рік не перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець.

Згідно наданої управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому інформації від 1 березня 2017 року №5720/07 вбачається, що в період з 1 січня 2007 року по 30 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримав заробітну плату в ТОВ-підприємство “АВІС” в сумі 9984 грн. 53 коп.

Згідно наданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці інформації від 16 березня 2016 року №1550/06-32-1/05 вбачається, що в період з 2007 року по 2010 рік ОСОБА_2 звіти до Пенсійного фонду України не подавались, тобто на обліку він не перебував. У період з 2011 року по 2016 рік ОСОБА_2 було подано річні звіти, у яких зазначено “нульовий дохід”, тобто ЄСВ не сплачувалось.

Згідно наданої Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією інформації від 16 березня 2017 року №3524/40/02-28-08-01 вбачається відсутність інформації щодо отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 доходів в період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2013 року, а за період з 2014 року по 2016 рік доходи відсутні.

За 2012 рік фізична особа - підприємець ОСОБА_1 отримала дохід в сумі 779380 грн., за 2013 рік - в сумі 784070 грн., за 2014 рік - в сумі 792535 грн., за 2015 рік - в сумі 982830 грн., за 2016 рік - в сумі 902969 грн., що підтверджується відповідними податковими деклараціями.

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 31 січня 2017 року №54-18/39 вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 25 листопада 2013 року відкрито рахунок на суму 110000 доларів США, рахунок закрито 25 травня 2015 року; 25 травня 2015 року відкрито рахунок на суму 50000 доларів США, рахунок закрито 25 серпня 2015 року; 25 травня 2015 року відкрито рахунок на суму 40000 доларів США, рахунок закрито 25 червня 2015 року; 25 червня 2015 року відкрито рахунок на суму 25000 доларів США, рахунок закрито 27 липня 2015 року; 27 липня 2015 року відкрито рахунок на суму 10001 долар США, рахунок закрито 28 серпня 2015 року; 25 серпня 2015 року відкрито рахунок на суму 50000 доларів США, рахунок закрито 22 вересня 2015 року; 25 серпня 2015 року відкрито рахунок на суму 20000 доларів США, рахунок закрито 26 жовтня 2015 року; 25 серпня 2015 року відкрито рахунок на суму 25000 доларів США, рахунок закрито 25 вересня 2015 року; 26 жовтня 2015 року відкрито рахунок на суму 14000 доларів США, рахунок закрито 9 листопада 2015 року; 9 листопада 2015 року відкрито рахунок на суму 10000 доларів США, рахунок закрито 11 травня 2016 року; 18 травня 2016 року відкрито рахунок на суму 10000 доларів США, рахунок закрито 18 листопада 2016 року; 18 листопада 2016 року відкрито рахунок на суму 10000 доларів США.

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 17 лютого 2017 року №54-18/85 вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 2 вересня 2013 року відкрито рахунок на суму 150000 доларів США, рахунок закрито 2 березня 2015 року; 25 листопада 2013 року відкрито рахунок на суму 150000 доларів США, рахунок закрито 25 травня 2015 року; 2 березня 2015 року відкрито рахунок на суму 100000 доларів США, рахунок закрито 15 червня 2015 року; 2 березня 2015 року відкрито рахунок на суму 38000 доларів США, рахунок закрито 3 квітня 2015 року; 3 квітня 2015 року відкрито рахунок на суму 26000 доларів США, рахунок закрито 5 травня 2015 року; 5 травня 2015 року відкрито рахунок на суму 12000 доларів США, рахунок закрито 8 червня 2015 року; 25 травня 2015 року відкрито рахунок на суму 50000 доларів США, рахунок закрито 24 листопада 2015 року; 25 травня 2015 року відкрито рахунок на суму 90000 доларів США, рахунок закрито 24 травня 2015 року; 15 червня 2015 року відкрито рахунок на суму 10000 доларів США, рахунок закрито 7 липня 2015 року; 15 червня 2015 року відкрито рахунок на суму 50000 доларів США, рахунок закрито 22 вересня 2015 року; 15 червня 2015 року відкрито рахунок на суму 40000 доларів США, рахунок закрито 24 липня 2015 року; 24 липня 2015 року відкрито рахунок на суму 27000 доларів США, рахунок закрито 25 серпня 2015 року; 6 серпня 2015 року відкрито рахунок на суму 4211,94 долара США, рахунок закрито 13 серпня 2015 року; 25 серпня 2015 року відкрито рахунок на суму 17000 доларів США, рахунок закрито 26 жовтня 2015 року; 22 вересня 2015 року відкрито рахунок на суму 30000 доларів США, рахунок закрито 23 грудня 2015 року; 24 листопада 2015 року відкрито рахунок на суму 30000 доларів США, рахунок закрито 24 травня 2016 року; 23 грудня 2015 року відкрито рахунок на суму 150000 доларів США, рахунок закрито 25 січня 2016 року; 24 травня 2016 року відкрито рахунок на суму 70000 доларів США, рахунок закрито 29 червня 2016 року; 18 листопада 2016 року відкрито рахунок на суму 10000 доларів США.

За 2010 рік ОСОБА_4 отримав дохід в сумі 685067,81 руб., за 2011 рік - в сумі 848000 руб., за 2012 рік - в сумі 506175,51 руб., за 2013 рік - в сумі 1634863,3 руб., за 2014 рік - в сумі 3550613,77 руб., за 2015 рік - в сумі 3800737,08 руб., що підтверджується відповідною довідкою інспекції Федеральної податкової служби №24 по м. Москва (Росія) від 2 вересня 2016 року №18-11/56812.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 3 жовтня 2017 року №20.1.0.0.0/7-20170929/2471 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито наступні рахунки: 17 вересня 2014 року - на суму 90000 грн., 4 вересня 2014 року - на суму 65334,36 долара США, 14 квітня 2015 року - на суму 17000 доларів США, 14 квітня 2015 року - на суму 1402,1 долара США, 29 квітня 2014 року - на суму 70000 доларів США, 1 серпня 2014 року - на суму 60000 доларів США, 17 вересня 2014 року - на суму 90000 грн., 3 червня 2014 року - на суму 200000 грн., 7 листопада 2014 року - на суму 45000 доларів США, 31 липня 2015 року - на суму 5000 доларів США, 17 серпня 2015 року - на суму 5000 доларів США, 5 листопада 2014 року - на суму 230 доларів США, 28 березня 2014 року - на суму 80000 доларів США, 16 липня 2015 року - на суму 5000 доларів США, 12 січня 2015 року - на суму 50348,93 долара США, 1 вересня 2014 року - на суму 100000 грн., 13 вересня 2013 року - на суму 20000 доларів США, 19 вересня 2014 року - на суму 1000 доларів США, 14 квітня 2015 року - на суму 23150 доларів США, 20 жовтня 2014 року - на суму 70000 грн., 18 травня 2015 року - на суму 10000 доларів США, 17 вересня 2014 року - на суму 80000 грн., 3 грудня 2014 року - на суму 115000 грн., 6 жовтня 2014 року - на суму 44684,84 долара США, 21 листопада 2015 року - на суму 5000 доларів США, 27 грудня 2013 року - на суму 100000 доларів США.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, які знаходились на депозитних рахунках ОСОБА_1 значно перевищують її доходи за даний період.

Із вказаних грошових коштів ОСОБА_1 провела виплату за договорами в сумі по 680 доларів США 15 липня 2015 року, 17 липня 2015 року, 18 липня 2015 року, 20 липня 2015 року, 21 липня 2015 року, 22 липня 2015 року, 23 липня 2015 року, 24 липня 2015 року, в сумі 670 доларів США 16 липня 2015 року, в сумі 690 доларів США 31 липня 2015 року, в сумі 648,98 долара США 5 серпня 2015 року.

27 лютого 2015 року ОСОБА_4 видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність, згідно якої остання мала право бути його предстаником у відділеннях банків, відкривати та закривати рахунки, користуватись та розпоряджатись належними йому рахунками, грошовими коштами, отримувати депозитні вклади, виплати, тощо.

За період з 2015 року по 2016 рік ОСОБА_1 зняла грошові кошти по дорученню з рахунку, відкритого на ОСОБА_4 , на суму 104014 доларів США, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України».

Згідно наданої ПАТ КБ «Приватбанк» інформації вбачається, що в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2013 року по картковим рахунках ОСОБА_2 № НОМЕР_4 та №4149605050269406 сума надходжень становить відповідно 2077046 грн. 13 коп. та 43509,55 долара США, в період з 2 серпня 2010 року по 1 серпня 2016 року по його картковому рахунку № НОМЕР_5 сума надходжень становить 30399 грн. 94 коп., в період з 9 серпня 2010 року по 1 серпня 2016 року по його картковому рахунку № НОМЕР_6 сума надходжень становить 142411,39 долара США, в період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2013 року по його картковому рахунку № НОМЕР_7 сума надходжень становить 182338 грн. 25 коп., в період з 3 серпня 2010 року по 1 серпня 2016 року по його картковому рахунку № НОМЕР_8 сума надходжень становить 661928 грн. 61 коп., в період з 1 листопала 2010 року по 1 серпня 2016 року по його картковому рахунку № НОМЕР_9 сума надходжень становить 167159,85 долара США.

Однак, із вказаних грошових коштів не вбачається проведення виплат ОСОБА_2 пайових внесків за договорами пайової участі в будівництві ЖБК “Парадіз” та по будівництву гаража для автомобіля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , за придбання нежитлового приміщення, що по вул АДРЕСА_2 Хмельницькому, транспортних засобів марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на транспортні засоби марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , нежитлове приміщення загальною площею 159,3 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнаня за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частки нежитлового приміщення, яке знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 , на Ѕ частки незавершеного будівництвом (відсоток готовності - 100%) гаража №11 для легкового автомобіля по АДРЕСА_7 в м. АДРЕСА_1 , на транспортний засіб марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та на Ѕ частки паєнагромаджень згідно договорів пайової участі №38,39/11 від 5 листопада 2015 року і №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року на суму 1229875 грн. Крім того, суд також не вбачає підстав для визнаня недійсними договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 30 травня 2016 року та погодженим головою ЖБК “Парадіз” Кузишеним К.М., щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №38,39/11 від 5 листопада 2015 року, договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ЖБК “Парадіз” 30 травня 2016 року, щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №8,9/11 від 24 листопада 2015 року.

Крім того, 9 листопада 2015 року між ЖБК “Хмельницький квартал” та ОСОБА_2 укладено договір пайової участі в будівництві №45. За його умовами останній вступає, а кооператив приймає його в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву торгівельного комплексу з офісними приміщеннями та надземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_8 і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення №21.

Цього ж дня між ЖБК “Хмельницький квартал” та ОСОБА_2 укладено договір пайової участі в будівництві №46. За його умовами останній вступає, а кооператив приймає його в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву торгівельного комплексу з офісними приміщеннями та надземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_8 і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення №22.

26 грудня 2016 року між ЖБК “Хмельницький квартал” та ОСОБА_2 укладено договір про розірвання договору пайової участі в будівництві №46 від 9 листопада 2015 року. За його умовами кооператив зараховує пайовий внесок в розмірі 1187884 грн. 91 коп. в рахунок оплати пайового внеску за договором пайової участі в будівництві №45 від 9 листопада 2015 року, укладеного між цими ж сторонами.

Цього ж дня між ними складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення №221 на другому поверсі у торговому центрі по АДРЕСА_9 . Вайсера, 12/1-А в м. Хмельницькому, загальною площею 120,2 кв.м. відповідно до договору пайової участі в будівництві №45 від 9 листопада 2015 року.

Згідно наданої ЖБК “Хмельницький квартал” інформації від 1 лютого 2017 року №01/17 вбачається, що в період з 30 листопада 2015 року по 27 грудня 2016 року ОСОБА_2 . проведено оплату згідно договору пайової участі в будівництві №45 від 9 листопада 2015 року в повному обсязі в розмірі 2900513 грн., в тому числі 26 грудня 2016 року в розмірі 149145 грн. та 27 грудня 2016 року в розмірі 46333 грн., тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_1

Отже, суду не надано допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_2 проведено оплату пайових внесків в ЖБК “Хмельницький квартал” виключно за особисті грошові кошти ОСОБА_4 чи ОСОБА_1 При вирішенні спору в цій частині позову, суд враховує відсутність доходів ОСОБА_2 як фізичної особи - підприємця в період з 2007 року по 2016 рік, а його заробітна плата в ТОВ-підприємство “АВІС” в період з 1 січня 2007 року по 30 листопада 2007 року становила лише в сумі 9984 грн. 53 коп.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку визнати нежитлове приміщення №221, загальною проектною площею 120,2 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі у торговому центрі по АДРЕСА_10 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 70 ч. ч. 2 та 3 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом з`ясовано, що від шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_9 , а 17 ІНФОРМАЦІЯ_2 року - донька ОСОБА_10 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2016 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки в розмірі 650 грн. та сина в розмірі 750 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20 вересня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, у доньки ОСОБА_11 наявний дефект тканин піднебіння з порушенням функції дихання, що підтверджується висновком ЛКК №217 від 27 серпня 2013 року. За таких обставин суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 70% нежитлового приміщення №221, загальною проектною площею 120,2 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі у торговому центрі по АДРЕСА_3 Вайсера АДРЕСА_10 , в м. Хмельницькому, залишивши за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 30% вказаного майна.

Крім того, оскільки договір відступлення права вимоги та переведення боргу за договором пайової участі в будівництві №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року, укладений 30 травня 2016 року між ЖБК “Парадіз”, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є чинним, а тому підстав для визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на майнові права - паєнакопичення (пайовий внесок) на машиномісця будівельний номер 8, проектною площею 18,62 кв.м. та будівельний номер 9, проектною площею 18,62 кв.м., загальною проектною площею 37,24 кв.м., суд не вбачає.

Керуючись ст. 41 ч. 1 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 57 ч. 1. 60, 69, 70 СК України, ст. 368 ч. 3 ЦК України, суд

вирішив:

У вимогах первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та житлово-будівельного кооперативу “Парадіз” про виділення йому у власність Ѕ частки нежитлового приміщення, яке знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 , Ѕ частки незавершеного будівництвом (відсоток готовності - 100%) гаража №11 для легкового автомобіля по вул. Парковій, 6/2 в м. Хмельницькому, транспортного засобу марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , Ѕ частки паєнагромаджень згідно договорів пайової участі №38,39/11 від 5 листопада 2015 року і №П-8,9/11 від 24 листопада 2015 року на суму 1229875 грн., про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 30 травня 2016 року та погодженим головою житлово-будівельного кооперативу “Парадіз” Кузишеним Костянтином Миколайовичем, щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №38,39/11 від 5 листопада 2015 року, договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та житлово-будівельним кооперативом “Парадіз” 30 травня 2016 року, щодо відступлення права на пайову участь згідно договору пайової участі в будівництві №8,9/11 від 24 листопада 2015 року, відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 ) право особистої приватної власності на 70% нежитлового приміщення №221, загальною проектною площею 120,2 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі у торговому центрі по вул. Вайсера, 12/1-А, в м. Хмельницькому, залишивши за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 ) право особистої приватної власності на 30% вказаного майна.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 ) право особистої приватної власності на транспортні засоби марки “Toyota Highlander Lux”, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки “Volkswagen Tiguan”, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , нежитлове приміщення загальною площею 159,3 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 .

В решті вимог зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , ідентифікаційний код НОМЕР_10 ) судовий збір в сумі 8000 грн.

Повне судове рішення складено 24 травня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

21.05.2019