Ухвала суду № 81961077, 23.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2623/19

1-кс/569/4472/19

УХВАЛА

23 травня 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Доля В.А., за участю секретаря Трофимчук Д.В., розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліціїСачука Т.Ю., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Рівненської області Журавським М.В., про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12019180000000021 від 31.01.2019, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області Сачук Т.Ю. звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження нерухомим майном, а саме належній підозрюваному ОСОБА_1 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної спільної власності громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами ОСОБА_5 , який є власником пункту обміну валюти, розташованого в приміщенні магазину «Спорт товари» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 8, 15 березня 2019 року о 08 годині 55 хвилин, за невстановлених в ході слідства обставин, здійснив поповнення абонентського номеру телефону оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , на 46 гривень, після чого, 15 березня 2019 року о 14 годині 38 хвилин, зайшов до приміщення магазину «Київстар», розташованому в м . Рівне по вулиці Міцкевича, 34, де будучи обізнаним про можливі контакти ОСОБА_5 , а також достовірно знаючи суму поповнення рахунку абонентського номеру телефону котрий належить ОСОБА_5 , під приводом відновлення втраченої сім-картки, назвавши відповідні реквізити, отримав від працівника ПрАТ «Київстар» сім-карту .

В подальшому, 15 березня 2019 року о 15 годині 03 хвилини ОСОБА_1 , з маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, підійшов до пункту обміну валюти, власником якого є ОСОБА_5 , з абонентського номеру телефону, що належить ОСОБА_5 , зателефонувала на номер телефону, власником котрого є касир пункту обміну валюти ОСОБА_6 , та повідомила останній про необхідність передачі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 доларів США. Після чого ОСОБА_1 , отримав від касира кошти в сумі 5000 доларів США.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.

07.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Під час розслідування кримінального провадження виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного.

Тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в ході проведення досудового розслідування, виникла необхідність у забороні відчуження та розпоряджатися майном підозрюваного, оскільки є підстави вважати, що дане майно може бути відчужене, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Від заступника начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області Позняковського В.В. надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається у відсутності власника майна.

Представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат Кобилянська О.О. подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за№12019180000000021 від 31.01.2019, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України.

07.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно із ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановлено судом, по даному кримінальному провадженню за №12019180000000021 потерпілим ОСОБА_5 , подано цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_3 , не зареєстровано.

Відповідно до Інформації з КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» власником квартири за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 12.03.1999 року, яке видане управлінням житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з наказом від 12.03.1999 року та №59.

Згідно ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Дослідивши зміст цивільного позову, суд вважає, що він поданий у відповідності до вимог чинного законодавства і є обґрунтованим. Цивільним позивачем надані докази факту завдання шкоди та розміру цієї шкоди (на даний час). Вартість майна, на яке представник цивільного позивача просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною з розміром завданої шкоди.

При накладенні арешту суд відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України також враховує принцип розумності та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження нерухомим майном, а саме належній підозрюваному ОСОБА_1 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної спільної власності громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до Рівненського апеляційного суду з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А.Доля