Ухвала суду № 81959731, 24.05.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/348/19

Провадження № 1-в/540/66/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2019 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Сошина В.В.

захисника Келембета С.В.

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка заяву засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приморськ Запорізької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, засудженого вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 року за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки,

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -

в с т а н о в и в :

у квітні 2019 року до суду надійшла вказана заява, у якій засуджений ОСОБА_1 просить замінити йому в порядку ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яку у вигляді виправних робіт за місцем його постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що на теперішній час строк фактично відбутого покарання складає 5 років, він дійсно став на шлях виправлення, оскільки характеризується позитивно та дотримується правил поведінки та розпорядку дня, працевлаштований, має заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, бере участь по благоустрою приміщень та території установи, на заходи виховного та профілактичного впливу реагує правильно, підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними, вину у скоєному усвідомив та глибоко кається. Крім того, стверджує, що страждає на виразкову хворобу у стадії загострення та потребує лікування, яке не може бути забезпечене в умовах Машівської колонії. Хронічна хвороба не дає можливості працевлаштування в колонії на платній основі, а виконання легкої праці не оплачується, що позбавляє його можливості виконувати зобов`язання по виконавчим листам. Заміна покарання у вигляді виправних робіт за місцем його проживання надасть йому можливість відповідного лікування та виконувати роботу, яка буде оплачуватися з відрахуванням відсотків в рахунок відшкодування шкоди за виконавчим листом.

У судовому засіданні засуджений та його захисник заяву підтримали з підстав, викладених у її змісті, покликаючись на існування законних підстав для задоволення клопотання – відбуття передбаченої законом частини покарання та те, що ОСОБА_1 став на шлях виправлення та йому гарантовано працевлаштування.

Прокурор не заперечував проти заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи засудженому ОСОБА_1

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 р. ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком 5 р. 8 міс., з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 р. (а.о.с. 91-112 ч. 1). За даним вироком строк відбування покарання вирішено обчислювати з 14.04.2016 р. Зараховано строк попереднього ув`язнення з 14.04.2016 р. по 20.06.2017 р. включно у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. З 21.06.2017 р. зараховано строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 р. вищевказаний вирок суду залишено без змін (а.о.с. 113-122 ч. 1).

Постановою Верховного суду від 22.01.2019 р. вирок Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 р. щодо ОСОБА_1 в частині застосування положень ст.75 ч.5 КК України змінено, на підставі ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 року зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14 квітня 2016 року по 23 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (а.о.с. 127-131 ч. 1).

ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 14.04.2016 р., кінцевий строк 05.12.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Так, засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав одне стягнення, а саме, 08.08.2017 р. за зберігання заборонених предметів, яке погашено 08.02.2018, та двічі був заохочений, а саме: 19.11.2018 та 28.04.2019 р. за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також установою виконання покарань характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня, у взаєминах з іншими засудженими не конфліктний, стан здоров`я посередній, має хронічні захворювання, у жовтні - листопад 2018 був працевлаштований робітником їдальні для засуджених, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я за власним бажанням працевлаштований безоплатно робітником бібліотеки установи, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується, виконує законні вимоги персоналу установи, виконує роботи з самообслуговування, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, покладені обов`язки виконує сумлінно, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, вину у вчиненому визнає, міру покарання вважає справедливою, виконавчі листи до установи не надходили (а.о.с.49 – 50 т. 2).

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що на даний час засуджений ОСОБА_1 в результаті сумлінної поведінки та ставлення до праці став на шлях виправлення, ним вже відбуто 1/3 строку покарання призначеного вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 року, та частково зміненим постановою Верховного Суду від 22.01.2019, за вчинення необережного тяжкого злочину, а тому суд доходить висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву засудженого ОСОБА_1 про заміну не вібдутої частини покарання більш м`яким – задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді 06 місяців 12 днів позбавлення волі за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 30.10.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.04.2018 року, та частково зміненим постановою Верховного Суду від 22.01.2019, більш м`яким у виді виправних робіт з відрахуванням 20% заробітної плати на користь держави.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С. М. Косик