Вирок № 81959342, 23.05.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/279/19

№ провадження 1-кп/647/94/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі Татаровській І.В.

за участю прокурора Лисенка І.В.

представника потерпілого керівника

ЛСЖКП «ХВИЛЯ» Дармостук С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018230090001142 від 05.12.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Кучерське Великоолександрівського району Херсонської області, з загальною середньою освітою, одруженого маючого на утриманні неповнолітніх дітей 2009 та 2011 року народження, не працюючого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , який не є депутатом будь-якого рівня, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , на протязі двох останніх тижнів листопада місяця 2018 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в денний час доби, умисно, з корисливих спонукань, таємно, з метою викрадення чужого майна, знаходячись на території колишнього будівельного майданчика, розташованого на перехресті вулиць Нова та Жовтнева в с. Львове, Бериславського району Херсонської області, за допомогою заздалегідь заготовленої лопати, вирив з землі та викрав сталеву трубу загальною довжиною 471 см, вагою 201 кг, яка являється складовою частиною водопостачальної мережі, та перебуває на балансі Львівського сільського житлово-комунального підприємства «Хвиля», ЄДРПОУ 39522785, вартість якої за ціною металобрухту, згідно висновку товарознавчої експертизи №3493-МТ від 12.12.2018 року складає 6 грн. за 1 кілограм, на загальну суму 1 206,00 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на свій розсуд продавиш сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим заподіяв ЛСЖКП «Хвиля» матеріальний збиток на вищевказану суму.

В ході досудового розслідування встановлено, що Львівському сільському житлово-комунальному підприємству «Хвиля» спричинено матеріальної шкоди на суму 1 260, 00 грн., яку ОСОБА_1 відшкодувати в ході досудового розслідування. Сторонами досягнуто домовленості про відсутність позовних вимог.

Підозрюваний ОСОБА_1 та представник потерпілого за довіренністю ОСОБА_2 визнають, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно, вони між собою примирилися, претензій один до одного не мають .

Представник потерпілого за довіреністю ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 за ініціативою сторін уклали угоду про примирення.

Відповідно до угоди про примирення представник потерпілого ОСОБА_2, та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинен нести підозрюваний ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 020, 00 грн., а також згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України.

При обранні покарання враховано характер скоєного кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності, а також особу підозрюваного, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей 2009 та 2011 року народження, вину свою визнав повністю та щиросердно розкаюється, що є обставинами, що пом`якшують покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що узгоджується з положеннями ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінально процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

З угоди про примирення між представником потерпілого за довіренністю ОСОБА_2, та підозрюваним ОСОБА_1 вбачається, що вони примирились, не заперечують проти затвердження угоди, даний факт знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор Лисенко І.В. не заперечував проти затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна( крадіжка).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між представником потерпілого та підозрюваним відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання.

Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного та керуючись ст. 371, 373, 374, 473, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, укладену між представником потерпілого ЛСЖКП «ХВИЛЯ» за довіреністю Сьорак Іриною Анатоліївною та підозрюваним ОСОБА_1 від 10.01.2019 року по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12018230090001142 від 05.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 020, 00 гривень.

Речові докази по справі, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 05.12.2018 року, сталеві труби - залишити потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3493-МТ від 12.12.2018 року в розмірі 572 гривні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, представнику потерпілого та засудженому.

Суддя В. С. Миргород