Рішення № 81959028, 20.05.2019, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1566/18

провадження 2/527/20/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання – Папенко Л.І.,

представника позивача – Голушко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/1566/18 за позовом Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_1 , з залученням третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

07.08.2018 року Глобинська районної державна адміністрація Полтавської області звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 04.11.2016 № 189-К «Про призначення ОСОБА_1 » відповідача призначено на посаду начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації 07.11.2016 тимчасово, на час соціальної оплачуваної відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника. За час перебування відповідача на посаді начальника відділу, виконувачем обов`язків голови районної державної адміністрації видані розпорядження від 01.02.2017 № 6/в «Про відрядження», від 14.02.2017 № 9/в «Про відрядження», від 16.02.2017 № 10/в «Про відрядження», від 20.02.2017 № 11/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 15/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 16/в «Про відрядження», від 10.03.2017 № 17/в «Про відрядження», від 17.03.2017 № 19/в «Про відрядження», згідно яких 03.02.2017, 15.02.2017, 17.02.2017, 20.02.2017, 28.02.2017, 06.03.2017, 15.03.2017, 17.03.2017 виконуючий обов`язки голови районної державної адміністрації ОСОБА_2 перебував у відрядженні. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 25.04.2017 № 94-К «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника голови Глобинської районної державної адміністрації. Проте, на дату звільнення ОСОБА_2 добові витрати згідно вказаних вище розпоряджень не були виплачені. Згідно розпорядження голови райдержадміністрації № 141-К від 05.07.2017 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідача звільнено з посади начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації 20.07.2017 за угодою сторін. 21.11.2017 Полтавським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 816/1940/17 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення з Глобинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 добові витрати на відрядження в сумі 240,00 грн. 27 лютого 2018 року Полтавським окружним адміністративним судом винесено рішення по справі № 816/60/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Глобинської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії (повне рішення складено 05 березня 2018 року). Вказаним рішенням адміністративний позов задоволено та зобов`язано Глобинську районну державну адміністрацію нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 816/60/18 змінено рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 816/60/18 шляхом встановлення періоду нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року. 25.05.2018 Глобинською районною державною адміністрацією здійснено нарахування ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року. В зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та невиплати ОСОБА_2 добових витрат на відрядження, Глобинській районній державній адміністрації завдано шкоди в розмірі 128121,72 грн.

З посиланням на ст. 130 КЗпП, ст. 1191 ЦК України, позивач прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Глобинської районної державної адміністрації в порядку регресу понесені витрати в розмірі 128121,72 грн та судові витрати по справі.

14.09.2018 року відповідачем направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого прохає у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що обов`язок прийняття рішення про проведення повного остаточного розрахунку зі звільненим працівником покладено на голову РДА як керівника установи.

18.09.2018 року позивачем направлено відповідь на відзив, відповідно до якого вказано, що викладені у відзиві твердження не відповідають нормам матеріального права та прохав позов задовольнити у повному обсязі.

Ухалою суду від 27.09.2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник позивача Голушко О. ОСОБА_5 позов підтримала, посилаючись на підстави та обставини, вказані у ньому та просила його задовольнити. Пояснила, що їй не відомо, чи доведені були до відома ОСОБА_1 розпорядження в.о. голови РДА про відрядження. Службові розслідування за вказаними фактами не проводилися. Договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем не укладався.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про поважність причин неявки суд не повідомила, направила відзив на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що на її думку добові ОСОБА_2 не були виплачені, оскільки були неправильно заповнені авансові звіти; підтверджень того, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказами про відрядження ОСОБА_2 не має.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ведення обліку відряджень це повноваження кадрової служби РДА, підтверджень того, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказами про відрядження не має. В зв`язку з викладеним, прохав у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно розпорядження в.о. голови райдержадміністрації від 04.11.2016 № 189-К «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації 07.11.2016 тимчасово, на час соціальної оплачуваної відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника (а.с.9).

Відповідно до пункту 26 розділу II «Основні завдання та функції відділу» Положення про відділ фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації (далі - Положення), затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.01.2014 № 31, до завдань відділу відноситься нарахування і виплата в установлені строки заробітної плати працівникам та правильне утримання податків.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Посадової інструкції начальника відділу, затвердженого наказом керівника апарату № 4 від 22.05.2008 року, начальник відділу забезпечує нарахування оплати праці працівникам апарату, відділів та управлінь райдержадміністрації та своєчасне перерахування платежів до Пенсійного фонду, Фонду ЗОДССУЧВБ, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків, з прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

За час перебування ОСОБА_1 на посаді начальника відділу, виконувачем обов`язків голови районної державної адміністрації видані розпорядження від 01.02.2017 № 6/в «Про відрядження», від 14.02.2017 № 9/в «Про відрядження», від 16.02.2017 № 10/в «Про відрядження», від 20.02.2017 № 11/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 15/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 16/в «Про відрядження», від 10.03.2017 № 17/в «Про відрядження», від 17.03.2017 № 19/в «Про відрядження», на підставі яких 03.02.2017, 15.02.2017, 17.02.2017, 20.02.2017, 28.02.2017, 06.03.2017, 15.03.2017, 17.03.2017 виконуючий обов`язки голови районної державної адміністрації ОСОБА_2 перебував у відрядженнях (а.с. 125-131).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 25.04.2017 № 94-К «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади першого заступника голови Глобинської районної державної адміністрації (а.с.43).

На дату звільнення ОСОБА_2 добові витрати згідно вказаних вище розпоряджень не були виплачені.

Згідно розпорядження голови райдержадміністрації № 141-К від 05.07.2017 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації 20.07.2017 за угодою сторін (а.с.10).

21.11.2017 Полтавським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 816/1940/17 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення з Глобинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 добові витрати на відрядження в сумі 240 грн.

27.02.2018 року Полтавським окружним адміністративним судом винесено рішення по справі № 816/60/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Глобинської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії., відповідно до якого ( з урахуванням змін , внесених постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 816/60/18) адміністративний позов задоволено та зобов`язано Глобинську районну державну адміністрацію нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року.

Вказані обставини вставлені рішеннями суду, а тому, у відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуваню.

25.05.2018 Глобинською районною державною адміністрацією здійснено нарахування ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року.

Згідно платіжного доручення від 12.06.2018 № 174 ОСОБА_6 виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року в розмірі 102286,94 грн (а.с.19).

Згідно платіжного доручення від 12.06.2018 № 176 оплачено військовий збір з доходів найманих працівників з середнього, заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року ОСОБА_2 в розмірі 1905,97 грн (а.с.21).

Згідно платіжного доручення від 12.06.2018 № 175 оплачено податок на доходи фізичних осіб з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 26 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року ОСОБА_2 в розмірі 22871,61 грн (а.с.20).

Позивач вважає, що у відповідності до вимог ст. 130 КЗпП України, ст. 1191 ЦК України, понесені витрати підлягають стягненню в порядку регресу з ОСОБА_1

Працівники, відповідно до ст.130 КЗпП України, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`чязків.

Тобто, статтею 130 КЗпП України визначено загальні підстави та умови матеріальної відповідальності працівників, відповідно до яких при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за дійсну шкоду, лише в межах та в порядку, передбачених законодавством, і за умови, що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно ст. 132 КЗпП України та роз`яснень, наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації їх працівниками», від 29 грудня 1992 року № 14 (далі – Постанова), за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток розмірі.

Пунктами першим та другим частини першої статті 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

В той же час, як встановлено в судовому засіданні, з відповідачем ОСОБА_1 договір про повну матеріальну відповідальність не укладався.

Статтею 138 КЗпП України встановлено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (ст. 138 КЗпП України).

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 № 59 ( з подальшими змінами), направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

П. 4 р.2 Інструкції встановлено, що за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98. Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Водночас, позивачем в позовній заяві не зазначено та представником позивача в судовому засіданні не надано доказів, які підтверджують факт доведення до відома та виконання ОСОБА_1 розпоряджень від 01.02.2017 № 6/в «Про відрядження», від 14.02.2017 № 9/в «Про відрядження», від 16.02.2017 № 10/в «Про відрядження», від 20.02.2017 № 11/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 15/в «Про відрядження», від 27.02.2017 № 16/в «Про відрядження», від 10.03.2017 № 17/в «Про відрядження», від 17.03.2017 № 19/в «Про відрядження», ні підставі яких 03.02.2017, 15.02.2017, 17.02.2017, 20.02.2017, 28.02.2017, 06.03.2017, 15.03.2017, 17.03.2017 виконуючий обов`язки голови районної державної адміністрації ОСОБА_2 перебував у відрядженні та які є підставою для нарахування добових витрат на відрядження.

Більш того, як вбачається з функціональних обов`язків голови, першого заступника , заступника голови та керівника апарату райдержадміністрації, керівництво діяльністю РДА здійснює голова РДА, на нього також покладено обов`язки по спрямуванню, координації та контролю діяльності відділу фінансово – господарського забезпечення апарату райдержадміністрації (а.с. 74-76).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту винних протиправних дій відповідача, якими позивачу заподіяно матеріальної шкоди, в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1-18, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 130, 132, 134, 137, 138 КЗпП України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_1 , з залученням третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області (місце знаходження: Полтавська область, Глобинський район, м.Глобине, вул. Центральна, 183/23, код ЄДРПОУ 04057310);

Представник позивача: ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , рнокпп - НОМЕР_3 ).

Треті особи:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп - НОМЕР_4 );

ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_5 , рнокпп – НОМЕР_6 );

ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_7 , рнокпп- НОМЕР_8 ).

Повний текст рішення суду виготовлений 24.05.2019 року.

Суддя Т. В. Левицька