Ухвала суду № 81958557, 16.05.2019, Старобільський районний суд Луганської області

16.05.2019

ЄУН 431/1910/16-к

Провадження 1-кп/431/12/19

У Х В А Л А

16 травня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого-судді Ткач О.В.,

При секретарі судових засідань: Кустової О.О.,

За участю прокурора: Кузьміна А.В.,

Захисників: ОСОБА_1 В.В., Макаренко Г.С., Тріфонова Є.О.,

Обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32015130610000406 від 29.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Старобільського районного суду Луганської області знаходиться на розгляді кримінальне провадження № 32015130610000406 від 29.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні захисниками обвинувачених - адвокатами Кізімою В.В., Макаренко Г.С., Тріфоновим Є.О. заявлено клопотання в порядку ст.ст. 87, 89 КПК України про визнання досліджених судом доказів, а саме: постанов про проведення НСРД від 29.10.2015 року № 125т, 126т, 127т, 128 т, доручення про проведення НСРД № 129т, 152т від 29.10.2015 року очевидно недопустимими доказами й визнанні їх недійсними. Своє клопотання захисники обґрунтовують тим, що вищевказані постанови про проведення НСРД винесені ним в порядку ст. 615 КПК України самостійно, без ухвали Апеляційного суду, як те передбачено ст. 246 ч. 3 КПК України при відсутності для цього підстав, що свідчить про незаконність їх винесення. Сторона захисту вказує на те, що розпорядженням ВССУ від 02.09.2014 року № 271/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Луганської області, здійснюється апеляційним судом Харківської області. Таким чином, на момент винесення прокурором постанов від 29.10.2015 року, розгляд клопотань прокурора щодо проведення НСРД в порядку ст.ст. 247, 248 КПК України об`єктивно міг би бути забезпечений слідчими суддями Апеляційного суду Харківської області. Або, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 КПК України прокурор мав змогу звернутися з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих, (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Посилаючись на вимоги ч. 2 п. 1 ст. 87 КПК України, сторона захисту вважає істотним порушенням прав обвинувачених здійснення прокурором процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу, або з порушенням його суттєвих вимог-тобто винесення прокурором постанов про проведення НСРД без дозволу суду й просить визнати докази очевидно недопустимими з цих підстав.

Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисників в цілому підтримав, доповнив його тим, що існують докази того, що військова прокуратура в жовтні 2015 року зверталась до слідчого судді Харківського Апеляційного суду з клопотаннями про дозвіл на отримання НСРД в іншому кримінальному провадженні, й, внаслідок цього прикладу вважає дії прокурора щодо винесення ним постанов про проведення НСРД в порядку ст. 615 КПК України незаконними й такими, що суттєво порушують його права й основоположні свободи, а тому є недійсними. Крім того вказав на невідповідність постанови № 151т від 10.11.2015 року про вручення грошових коштів документу, що підтверджують її виконання в частині різниці у сумі цих грошових коштів, ставить під сумнів повноваження осіб, які виносили постанову й виконавцям негласних слідчо-розшукових дій щодо цієї постанови, невідповідності дат винесення й виконання цих постанов.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисників й обвинуваченого ОСОБА_3 , й зауважив, що постанова № 151т від 10.11.2015 року й доручення 152т від 10.11.2015 року містить розбіжності та протиріччя щодо об`єкта виконання цієї постанови. Хронологія процесуальних дій – проведення НСРД свідчить про фальсифікацію прокурором документів, отриманих в порядку НСРД.

Прокурор вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вважав, що постанови про проведення НСРД від 29.10.2015 року № 125т, 126т, 127т, 128т винесені в порядку ст. 615 КПК України законно й в межах компетенції прокурора, оскільки існували обставини, що унеможливлювали виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених ст.ст. 247, 248 КПК України. Прокурор мотивує необхідність винесення оспорюваних постанов тим, що необхідність проведення НСРД щодо обвинувачених була викликана метою негайної фіксації й закріпленнями доказами протиправних дій обвинувачених саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року й пов`язує цю дату з датою внесення відомостей про скоєння правопорушення в ЄРДР.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання стороні захисту за слідуючих підстав:

За ст. 615 КПК України на місцевості (адміністративній території) на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 247 та ст. 248 КПК України, ці повноваження виконує відповідний прокурор.

В постановах про проведення НСРД від 29.10.2015 року № 125т, 126т, 127т, 128т досліджених судом, вказано про неможливість розгляду клопотання про проведення негласних (розшукових) дій слідчим суддею апеляційного суду Луганської області внаслідок проведення розслідування в зоні проведення антитерористичної операції й дії п. 3 «Інструкції про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» (затвердженого спільним наказом Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України № 872/88/537 від 26.08.2015 року.

В судовому засіданні об`єктивно встановлено, що на момент винесення прокурором постанов про проведення НСРД розгляд клопотань у порядку ст.ст. 247, 248 КПК України повинний був забезпечити слідчий суддя Апеляційного суду Харьківської області у встановлені законом строки.

Постанови № 125т, 126т, 127т, 128т були винесені прокурором 29.10.2015 року, день внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Віддаленість Апеляційного суду Харківської області від місця скоєння кримінального правопорушення унеможливлювала прийняття негайного рішення щодо фіксації фактів скоєння кримінального правопорушення.

Судом досліджений витяг з ЄРДР та постанови прокурора, винесені того ж дня в порядку ст. 615 КПК України.

Приймаючи до уваги, що обставини кримінального правопорушення й процесуальні дії прокурора щодо фіксації обставин кримінального правопорушення й правомірності здобуття доказом є завданням судового слідства, у суду немає підстав для висновку про процесуальну необхідність прийняття негайних рішень про дозвіл на НСРД на цій стадії судового провадження, до його завершення. Тому, суд не знаходить підстав для визнання постанов № 125т, 126т, 127т, 128т від 29.10.2015 року такими, що винесення в порушення вимог ст. 615 КПК України й як слід, не може вважати ці докази очевидно недопустимими. Оцінку цим доказам суд має дати в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 1 ст. 89 КПК України.

Оскільки самі постанови неможна визнати очевидно недопустимими, то доручення про проведення НСРД № 129т, 152т від 29.10.2015 року, що є результатам цих постанов немає підстав вважати очевидно недопустимими доказами. Оцінку цим доказам суд дасть в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України.

Суд не може прийняти до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про дослідження документів з кримінального провадження № 42015130610000333 від 16.09.2015 року, як отриманих не в процесуальний спосіб.

Керуючись ст. ст. 87, 89, 369, 371, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисникам Кізімі В.В., Макаренко Г.С., Тріфонову Є.О. про визнання постанов про проведення НСРД від 29.10.2015 року № 125т, 126т, 127т, 128т та доручень про проведення НСРД № 129т, 152т від 29.10.2015 року недійсними й очевидно недопустимими – відмовити. Вирішити питання щодо цих доказів в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України.

Ухвалу є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Ткач О.В.