Рішення № 81958228, 23.05.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019 року Провадження №2/425/275/19

Справа №425/611/19

м.Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Окрошко О.О. ,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди

встановив:

20.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 16000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 жовтня 2018 року о 16 годині 45 хвилин на перехресті вулиці Переможців та проспекту Московський у місті Рубіжне Луганської області відповідач, керуючи автомобілем «М-412 ИЖ», державний номерний знак

НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі велосипеду «Аіст» під її керуванням, у результаті чого відбулось зіткнення, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження.

Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 27.11.2018 , особою винною за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП України визнано ОСОБА_2 ..

Витрати на лікування склали 3000 грн., які були їй відшкодовані страховою групою ТАС.

Крім витрат на лікування їй завдано моральну шкоду, яка складається: з порушення звичайного способу життя; загострення у неї хронічних хвороб; витрат на бензин, щоб потрапити у лікарню; неможливості повноцінно працювати на роботі, оскільки її стан здоров,я значно погіршився; погіршення відносин у сім,ї, оскільки після ДТП вона перебуває на утриманні свого сина, який має свою сім,ю і зобов,язаний утримувати дружину і дитину; емоційних страждань.

Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює з розрахунку п,яти мінімальних заробітних плат на загальну суму 16796,35 грн., з яких: 4173,00 грн. ( мінімальна заробітна плата) х 0,805 грн. ( 19,5% НДФЛ) = 3359,27 ( сума чистої мінімальної заробітної плати).

3359,27 ( сума чистої мінімальної заробітної плати) х 5 ( місяців) = 16796,35 гривень.

Просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 16000,00 грн., заподіяну внаслідок дорожньої – транспортної пригоди.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.03.2019 прийнято дану заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

08.04.2019 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій вона просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 гривень ( а.с.-48-50).

20.05.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги необґрунтовані, оскільки посилання позивача на понесені нею матеріальні витрати не стосуються моральної шкоди. Крім того, позивача було прийнято на роботу вже після дорожньої – транспортної пригоди, таким чином її звільнення з займаної посади не має причинного зв,язку з аварією. Не зрозуміла сума розміру моральної шкоди, оскільки розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків. Але заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди не відповідає характеру майнових витрат та їх тривалості, засадам розумності, справедливості та об”єктивності. Також вважає необґрунтованою вимогу про стягнення з нього витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не додано суду розрахунку та відповідних документів на підтвердження оплати правничої допомоги. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог ( а.с.69-70).

23.05.2019 позивач надала суду відповідь на відзив, де заначила, що оскільки відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану моральну шкоду, просить позов задовольнити в повному обсязі ( а.с.75-78).

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, пояснила суду ,що в результаті дій відповідача в неї порвані колінні зв”язки обох ніг, загострилися всі її хвороби, вона зверталася до травматолога, ендокрінолога, невропатолога ,два рази проходила обстеження МРТ. Вона в цей час знаходиться на утриманні сина ,оскільки вимушена була підти з роботи через ДТП і через це погіршилися стосунки з сім”єю сина. Кожну ніч її мучать кошмари. Моральну шкоду в 16000 грн. вона визначила як суму заробітної плати,яку вона не отримала з вини відповідача,а також ця сума є еквівалентом її моральних страждань.Крім того,позивач зазначила ,що відповідач добровільно сплатив їй 738 грн. за три дні перебування в лікарні та полагодив її велосипед, 3000 грн. витрат на лікування їй відшкодувала страхова компанія.Позивач зазначила,що складенням позову займався її син,а тому підтвердження витрат на правову допомогу немає.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково в сумі 500 гривень, оскільки витрати, понесені позивачем на лікування, були їй компенсовані страховою компанією. Також, відповідач за свій рахунок відремонтував позивачу пошкоджений велосипед,на якому вона їздить і в цей час , оплатив її перебування у лікарні. Крім того, позивач не надала жодного доказу, який би підтверджував причинний зв”язок загострення її хвороб, втрату роботи ,погіршення стосунків з сім”єю та ДТП. Зазначили, що на утриманні відповідача знаходиться непрацездатна дружина-інвалід 2 групи та троє малолітніх дітей,а тому просили при ухваленні рішення застосувати принцип розумності та справедливості.

Суд, заслухавши позивача, відповідача та представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи дійшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Рубіжанського відділу поліції Головного територіального управління Національної поліції в Луганській області від 27.11.2018 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130330001145 від 27.11.2018- закрито у зв,язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України В ході досудового розслідування встановлено,що 30.10.2018 в м. Рубіжне на перехресті вул.Переможців та пр.Московський водій

ОСОБА_2 , керуючи автомобілем „М-412 ИЖ” д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з велосипедом ” ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: забоїв колінних суглобів ,голеней.Було проведено судово-медичну експертизу ,згідно висновку якої за№ 172 від 16.11.2018 ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я. ( а.с.11-12).

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.12.2018 року встановлено, що 30.10.2018 о 16 год.45 хвил. в м.Рубіжне на перехресті вул.Переможців

та пр.Московський водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем „М-412 ИЖ” д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі велосипеду” ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_1 В результаті відбулося зіткнення, т/з отримали механічні пошкодження, а тому ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень ( а.с.13).

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 20.07.1981 р. (а.с.36,37) вона була прийнята фізичною особою –підприємцем ОСОБА_6 на посаду продавця продовольчих товарів 06.11.2018 , звільнена з цієї посади -21.11.2018 .

Відповідно довідок Рубіжанського міського центру зайнятості від 13.02.2019(а.с.38) та 14.02.2019 (а.с.39) позивач зареєстрована в зазначеній установі як безробітна з 08.01.2019 та за період з 08 січня 2019 по 31.01.2019 отримала допомогу в розмірі 334,51 грн.

Відповідно до листків непрацездатності (а.с.14,15), позивач перебувала на лікарняному з 31.10.2018 по 06.11.2018 та один день-21.11.2018.

Відповідно довідок та медичної картки позивача (а.с.16-33),позивач звернулась 30.10.2018 в лікарню з приводу забоїв колінних суставів та голеней (ДТП-30.10.2018).Також позивач зверталась до невропатолога,ендокринолога,окуліста.

Згідно обстеження магнітно-резонаносної томографії правого та лівого колінних суглобів (а.с.34.35) позивач має низку діагнозів.в тому числі часткове пошкодження передньої хрестообразної зв”язки правого колінного суглоба та часткове пошкодження хрестообразної зв”язки лівого колінного суглоба.

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вина відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди позивачу встановлена постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.11.2018, яка набрала законної сили, та відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодуванню моральної(немайнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди,протиправність діяння її заподіювача ,наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.Суд,зокрема повинен з`ясувати ,чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру,за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.а також інші обставини ,що мають значення для вирішення спору.

Достовірність доказів це властивість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що належать до предмета доказування. Достовірним є доказ, що містить правдиву інформацію про дійсність. Достовірність доказу залежить від доброякісності джерела інформації (відомостей), відповідності доказів один одному, загальної оцінки всіх зібраних і досліджених доказів.

Аналізуючи ,надані сторонами докази,суд дійшов наступного.

Суд не бере до уваги пояснення позивача про те, що вона втратила роботу внаслідок ДТП, оскільки , виходячи з записів в її трудовій книжці, позивач була прийнята на роботу вже після ДТП, яка сталася 30.10.2018, а саме: 06.11.2018. Отже, стан здоров”я позивача дозволяв їй влаштовуватися на роботу. З роботи позивач звільнилася 21.11.2018 за угодою сторін , за ст.36 КЗпП України , доказів того, що їй запропонували звільнитися в зв”язку з неможливістю виконувати посадові обов”язки із-за незадовільного стану здоров”я не надано.

Також не надано доказів, що позивач взагалі працювала до 06.11.2018 ,оскільки попередній запис в її трудовій книжці датується 2005 роком.

Суд також не бере до уваги пояснення позивача про те, що у неї порвані зв”язки колінних суглобів , оскільки це не підтверджується наданими медичними документами, а факт того,що вона на даний час продовжує їздити на велосипеді,що позивач підтвердила в судовому засіданні ,виключає такий діагноз.

Суд не бере до уваги пояснення позивача про загострення всіх її хвороб в результаті ДТП ,оскільки ,дійсно звертаючись до лікарів вона зазначала, що попала в ДТП, але позивачем не надано жодного доказу , який би підтверджував причинно-наслідковий зв”язок ДТП та загострення її хвороб.

Надані позивачем висновки обстеження МРТ також не містять посилання на те, що вказані в висновках діагнози пов”язані з ДТП.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в неї погіршилася стосунки з сім”єю ,оскільки доказів цього не надано .

Позивач також не надала доказів того,що знаходиться на утриманні сина .

Суд не приймає як підставу позову-розрахунок зарпобітної плати, яку б могла отримати позивач і не отримала внаслідок ДТП, оскільки це є упущеною вигодою і вимогою матеріального,а не морального характеру.

Крім того, позивачем не надано доказів ,які підтверджують її доходи до ДТП.

Разом з тим, суд бере до уваги добровільне відшкодування відповідачем 738 грн. за перебування позивача в лікарні та ремонт відповідачем велосипеда позивача ,що сторонами не оспорювалось.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру

та обсягу страждань (фізичних душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд бере до уваги,що відповідач визнаний винним в ДТП за участю позивача, якій завдані легкі тілесні ушкодження і в зв”язку з цим вона дійсно пережила моральні страждання ,але вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер тілесних ушкоджень позивача, тривалість її лікування, глибину її душевних страждань з цього приводу та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приходить висновку, що справедливим може бути визнано розмір відшкодування моральної шкоди позивачу у сумі 2000,00 гривень, оскільки, визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 16000,00 гривень є, на погляд суду, завищеним, не доведеним та не обґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат, витрачених на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно частин 1,2 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином ,склад та розмір витрат, пов,язаний з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі, а позивач при подачі позову не надала розрахунку на підтвердження оплати вказаної допомоги .

Позивачем на підтвердження оплати правової допомоги надано договір про надання послуг у сфері права ,укладений між нею та ФОП ОСОБА_7 ,який не оформлений належним чином (а.с.51).

Належних доказів оплати правової допомоги позивачем не надано,а тому суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкодипідлягають частковому задоволенню та стягненню на відшкодування моральної шкоди підлягає сума в розмірі 2000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 82, 141, 265-268 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі)гривень.

В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 14000 гривень та стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1000 тисячі гривень-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 копійок на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 24.05.2019.

Позивач : ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 ..

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник відповідача: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя В.В. Москаленко