Ухвала суду № 81955963, 23.04.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5236/19

Провадження №1-кс/369/1671/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Слідчого судді Медведського М.Д.

за участю секретаря Головатюк В.В

за участю прокурора Прокопович Р.І.

захисника Дідори А.К

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Касемчук Л.К., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200001942 від 21.04.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції Касемчук Л.К. за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Подолянчук Є.Ю. звернулася до суду з клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 21.04.2019 року близько 14-00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення, маючи прямий умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , перебуваючи на водійському сидінні в салоні автомобіля марки «DASIA» Logan д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , поблизу покинутих ангарів, що на околиці, приблизно по АДРЕСА_2 . Механізаторів, 26 в с. АДРЕСА_3 , де, погрожуючи застосувати до потерпілого ОСОБА_2 насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього, а саме – ОСОБА_1 погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, приставивши його до скроні ОСОБА_2 , який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобілі марки «DASIA» Logan д.н.з. НОМЕР_1 , висунув вимогу останньому віддати грошові кошти, про те, ОСОБА_2 вдалось втекти з салону автомобіля. Після чого, ОСОБА_1 наздогнавши останнього на полі, неподалік від автомобіля, застосовуючи насильство, шляхом нанесення ударів частиною цегли, яку підібрав на землі, спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, відповідно до довідки № 3262 Києво-Святошинської районної лікарні, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійних ран лівої скроневої ділянки, та заволодів грошовими коштами потерпілого у сумі 400 грн. та його мобільним телефоном марки «Xiomi», які знаходилися в особистих речах потерпілого.

Після чого, ОСОБА_1 , з місця вчинення злочину зник, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку.

Цього ж дня по даному факту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001942 від 21.04.2019 року, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 187 КК України.

21.04.2019 року о 21 год. 30 хв. в порядку ст. 208 КПК України, на підставі п.2 ст. 2018 «безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин» затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білогородка, Києво-Святошинського району,Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою,не працюючого,зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий 2010 року Шевченківським районним судом за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

22.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а саме в у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні за №12019110200001942 підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Білогородка, Києво-Святошинського району,Київської області, громадянин України, українець, не одружений, з середньою освітою,не працюючого,зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом ОМП від 21.04.2019, протоколом ОМП 21.04.2019, протоколом ОМП від 22.04.2019, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протокол впізнання особи за фотознімками, довідка Києво-Святошинської ЦРЛ №3262.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували протии клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та призначити більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який буде цілком достатній для усунення наявних ризиків. Також захисник зазначив, що кваліфікація дій підозрюваного за ч. 1 ст. 187 КК України на теперішній час є необґрунтованою.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

В даному випадку, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого або свідків;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 7 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. ОСОБА_4 (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний не має постійного місця роботи; не перебуває в шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв`язків достатніх на думку слідчого суддя для усунення ризику переховування від слідства.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, шляхом здійснення фізичного чи психологічного тиску, враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням фізичного насилля, слідчий суддя вважає обґрунтованою наявність заявленого ризику.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 зі слів раніше судимий за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що також є умисним, корисливим, тяжким злочином, що свідчить про небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до ст.. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про зухвалий спосіб вчинення можливого нападу із застосуванням завчасно підготовлених знарядь, можливо також зброї, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, та розмір майнової шкоди, нанесеної потерпілому та факт спричинення тілесних ушкоджень.

Таким чином, слідчий суддя вважає реальними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, оскільки обставин, які б свідчили на користь не визначення розміру застави, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, обсяг завданої шкоди потерпілому, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 38 420 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе, на думку слідчого судді, гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білогородка, Києво-Святошинського району,Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий - строком на 60 діб до 21.06.2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконанняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 38 420 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільненняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_2

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 21 червня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.Д. Медведський