Рішення № 81953630, 23.05.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9122/18

Провадження №2-а/461/487/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Роси ОСОБА_2 .П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 4237/20900/18 від 20 листопада 2018 року,

в с т а н о в и в :

Роса В.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЛМ ДФС про визнання протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил та постанови у справі про порушення митних правил, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.Оскаржуваною постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що працівниками митниці при її винесенні не взято до уваги усіх фактичних обставин справи. Зокрема, ОСОБА_1 повідомив заступника начальника ЛМ ДФС Скоромного Я.І. про те, що автомобіль марки «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 НОМЕР_3 , ним не ввозився. Про даний факт позивачу стало відомо лише 15.07.2018 року, внаслідок чого він звернувся із заявою до правоохоронних органів. Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника ЛМ ДФС Скоромного Я.І. №4237/20900/18 від 20.11.2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Крім того, позивач ОСОБА_1 за його ініціативою був допитаний судом як свідок на підставі ст.93 КАС України, та надав покази аналогічні викладеним у позовній заяві.

Свідок ОСОБА_3 надав покази про те, що давно знайомий із ОСОБА_1 Стверджує, що автомобіль марки «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України ОСОБА_4 , який і був за його кермом, а ОСОБА_1 перебував у автомобілі як пасажир.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак у письмових запереченнях висловив своє ставлення до позову.

З урахуванням ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка представника відповідача справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича від 20 листопада 2018 року у справі про порушення митних правил №4237/20900/18 (а.с. 5-7) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.

Вказану постанову винесено на підставі протоколу про порушення митних правил №4237/20900/18 від 15 липня 2018 року (а.с. 3-4).

Справи про порушення митних правил, передбачені ст.470 МК України, розглядаються митними органами, що передбачено ч.1 ст.522 МК України.

Оскаржуваною постановою встановлено, що 15.07.2018 о 18 годині 47 хвилин в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ 250D», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_5 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , також з ним прямував пасажир гр. України ОСОБА_1 , які слідували з України до Республіки Польща. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які в ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювала АС АУР (коди: 401-1, 801-1 " По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення). Шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС та на підставі аналізу переміщень за даними «Пасажирського пункту пропуску» та «Диспетчера зони митного контролю» АСМО «Інспектор» в процесі здійснення митних формальностей під час переміщення громадянина ОСОБА_1 , було з`ясовано, що громадянин ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 НОМЕР_3 , через Львівську митницю ДФС по смузі руху «зелений коридор» 12.10.2016 о 12:26:43 у митному режимі «транзит», без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплати при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Станом на 15.07.2018 інформація в ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДМС України щодо вивезення за межі митної території України чи поміщення в інший митний режим транспортний засіб марки «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 НОМЕР_3 , громадянином ОСОБА_1 відсутня.

Об`єктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України є, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Главою 55 Розділу ХІІ МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмового зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п`ять діб.

Отже, пропуск ввезеного 12.10.2016 року ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 НОМЕР_3 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч.3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хоча транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється застосування ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Нормами ст.ст. 90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п`ять діб.

Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків, визначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. Проте, всупереч ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв`язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звернувся.

У позовній заяві адвокат Роса В.П. зазначає про те, що ОСОБА_1 не ввозився жодний транспортний засіб на митну територію України.

Згідно інформації, яка міститься в єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Департаменту митної справи ДФС України вищевказаний транспортний засіб ввіз на митну територію України саме ОСОБА_1 .

Згідно п. 7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» (далі - Првила) затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження) (п.9 Правил).

Враховуючи, що транспортний засіб було ввезено на митну територію України позивачем, обов`язок вивезення таких покладено на нього та відповідно в нього наявні документи на право користування цим транспортним засобом.

Окрім того, пунктом 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування, серед іншого, таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів.

Оскільки на момент ввезення позивачем вище зазначених транспортних засобів митні органи не перевіряли документи у пасажирів транспортних засобів, а лише у водія, за умови не подання позивачем документів у якості водія транспортного засобу, у посадової особи митниці була б відсутня фізична можливість внести таку інформацію, яка є достовірною.

Крім цього, згідно інформації, отриманої з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») щодо фактів перетину державного кордону України транспортним засобом «BMW 525» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 НОМЕР_3 , встановлено, що ОСОБА_1 в`їжджав в Україну 12.10.2016 року о 12.20 год. вказаним автомобілем.

Позивач не надав ні до митниці, ні до суду жодних документів на підтвердження того, що ним не ввозився вищевказаний транспортний засіб на митну територію України.

Поряд з тим, при винесенні рішення у справі, суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України висловлену в ухвалі від 12.10.2016 року у справі № К/800/12331/16, згідно якої суд вважає безпідставними доводи позивача щодо його перебування у транспортному засобі лише в якості пасажира, оскільки у відомості з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Департаменту митної справи ДФС України вноситься інформація стосовно особи, яка керувала автомобілем, а не перебувала у ньому в якості пасажира».

Слід зазначити, що за вказаних обставин, Верховний Суд вислови правову позицію у постанові від 13.02.2018 № К/9901/3030/17 (308/6260/17) де вказав, що при оформленні зобов`язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом, автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Покликання позивача на те, що він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, суд розцінює крізь призму того, що сам факт звернення у правоохоронні органи не підтверджує, що проти позивача вчиненні злочинні дії, і на даний момент інформації про прийняте рішення щодо вчинення відносно нього протиправних дій третіх осіб - немає.

Крім того, згідно з ч.6 ст. 78 КАС України підставою для звільнення від доказування може бути вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Сам факт звернення у правоохоронні органи не є достатньою підставою вважати, що проти позивача вчинені злочинні дії.

При цьому, покази свідка ОСОБА_3 не спростовують обставин встановлених судом в процесі розгляду справи, та не можуть бути оцінені як доказ вчинення щодо позивача злочинних дії.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи не встановлено жодних документів, що підтверджують аргументи позивача з приводу протиправності постанови про порушення митних правил.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246, 268-269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 4, 95, 110, 381, 470, 522, Главою 55 Розділу ХІІ МК України, суд

в и р і ш и в :

Постанову заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби про порушення митних правил № 4237/20900/18 від 20 листопада 2018 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України – залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2019 р.

Суддя Л.М.Городецька