Ухвала суду № 81950352, 24.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.05.2019

Справа № 320/1255/19

Провадження № 1-кс/320/2412/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., з секретарем с/з – Луценко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тільненко Владислав Володимирович на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 10.05.2019 року надійшла скарга ОСОБА_1 в інтерсах якого діє адвокат Тільненко В.В., в якій він просить скасувати постанову слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі Андрєєва С.В. від 20.04.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019090000000046 та направити матеріали кримінального провадження для подальшого досудового розслідування.

Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20 квітня 2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєвим С.В., кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62019090000000046 від 31.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України було закрите у зв`язку з встановленням відсутності в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення. Копія постанови слідчого була ним отримана поштою лише 29.04.2019 року. Вважає цю постанову незаконною і такою, що винесена передчасно. У матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному у зв`язку з тим фактом, що працівники патрульної поліції, одразу після скоєння злочину відносно нього обмовили у вчиненні кримінального правопорушення. Також, доки ОСОБА_1 лежав на дорозі та чекав на медичну допомогу, працівники поліції змінили картину обстановки та обставин події, шляхом – імітування отриманих ним тілесних пошкоджень, виклику на місце злочину інших працівників поліції та долучення їх в якості свідків, знищення відеозаписів із службових нагрудних камер спостереження та відеорегістратору службового автомобіля, переховування викрадених грошових коштів. У зв`язку із наявністю всіх цих даних стає зрозумілим, що свідчення поліціантів не відповідають фактичним обставинам справи та не може бути належним доказом, є неспроможними. Під час досудового розслідування було проведено лише повне дублювання матеріалів кримінального провадження порушеного відносно ОСОБА_1 внаслідок обмови його працівниками поліції. Тобто доцільних та необхідних додаткових слідчих дій проведено не було, хоча були для того усі підстави. Встановити істину по справі за допомогою знань лише слідчого не представляється можливим, оскільки такі дослідження потребують спеціальних знань, за для чого і повинна була призначена додаткова експертиза в порядку ст. 242 КПК України, на дослідження якої мали би бути надані нові докази. Лише після отримання висновків експертизи можна робити висновки про можливість або неможливість встановлення винного у даній події. На вирішення експерта необхідно було б також поставити питання про можливість та механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 внаслідок обстановки побиття як при варіанті за його показаннями, так і на підставі показань поліціантів, вирішення яких могло би спростувати чиїсь показання. Окрім того, досудовим слідством не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються один з одним, а саме: необхідно провести одночасний допит в порядку ч.9 ст. 224 КПК України. Дані слідчі дії також могли б допомогти встановити істину у справі. Також під час першого допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого слідчому було заявлено про наявність безпосередніх свідків, які перебували в його машині безпосередньо під час вимагання хабара, а тому бачили на власні очі пригоду, що сталася. Свідок який проїжджав поряд місця, де відносно ОСОБА_1 працівниками поліції вчинявся розбійний напад, та працівники швидкої допомоги, які надавали першу медичну допомогу ОСОБА_1 відразу після побиття його патрульними, досі не допитані.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, однак в самій скарзі просять розглядати справу за їх відсутності та про результати розгляду повідомити у встановлений законом порядок та строк.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєвим С.В. за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019090000000046 від 31.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, була винесена постанова про закриття кримінального провадження.

Копія постанови слідчого була отримана ОСОБА_1 . 20.04.2019 року поштовою кореспонденцією.

Слідчим суддею встановлено, що приймаючи вказане рішення про закриття кримінального провадження, слідчим передчасно зроблені висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі, без ретельної перевірки обставин події, які сталися 30.09.2018 року. А саме слідчим не допитано усіх очевидців події, на яких посилався заявник, а саме пасажирки автомобіля заявника на ім`я « ОСОБА_2 », другого понятого, який був присутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно заявника, працівників швидкої допомоги, які надавали медичну допомогу ОСОБА_1

Таким чином слідчому слід опитати всіх вищевказаних осіб щодо обставин події, у разі виникнення розбіжностей в їх показах, провести необхідні процесуальні дії для усунення цих розбіжностей, а також надати показам свідків відповідну оцінку. В разі виникнення необхідності, провести слідчі експерименти за участю свідків та учасників події та в разі необхідності призначити експертизи, про які заявляє ОСОБА_1

Вказані обставини є суттєвими для з`ясування наявності чи відсутності в діях співробітників поліції складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України, а тому без з`ясування цих обставин досудова перевірка за заявою ОСОБА_1 є не повною.

Таким чином, постанова слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. від 20.04.2019 року про закриття кримінального провадження винесена передчасно і встановлена неповнота досудового розслідування потребує виконання слідчих та інших процесуальних оперативно-розшукових дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 306, 307, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тільненко Владислав Володимирович на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі Андрєєва С.В. від 20.04.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019090000000046, внесеного до ЄРДР 31.01.2019 року - скасувати.

Направити матеріали кримінального провадження № 62019090000000046 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова