Ухвала суду № 81949433, 16.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 травня 2019 року м. Київ № 826/14303/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., розглянувши клопотання представника Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до треті особи про Міністерства охорони здоров`я України Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_14, Міністерство юстиції України, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, встановлення відсутності компетенції (повноважень), за участю представника третьої особи 1 - Весельської Т.В.

На підставі ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 травня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

В С Т А Н О В И В:

20.12.2018 року ухвалою суду заяву представника ОСОБА_1 ., ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено скликання та/або проведення засідання вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, окрім як під головуванням чинного голови вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_7.

Заборонено ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та будь-яким іншим особам, крім обраного у встановленому чинним законодавством порядку ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень ректора (виконуючого обов`язки ректора) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, визначених, зокрема, але не виключно, положеннями ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», Статутом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Положенням про ректорат Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 ».

07 травня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 20.12.2018 року у справі №826/14303/18.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання заявник посилається на те, що застосовані ухвалою суду від 20.12.2018 року заходи забезпечення позову, зокрема в частині зупиненя дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 » є такими, що виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених приписами Кодексу адміністративного судочинства України, та такими, що не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Також заявник звертав увагу, що заборона скликання та/або проведення засідання вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, окрім як під головуванням чинного голови вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_7 фактично «паралізує» роботу навчального закладу, оскільки приписами розділу IV Статуту Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, затвердженого наказом МОЗ України від 27.07.2016 № 771 передбачені повноваження Вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (яка є колегіальним органом управління Університету) серед яких такі вкрай важливі як: визначати систему та затверджувати процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти; затверджувати зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту (розроблює Положення про процедуру і підстави його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення); ухвалювати фінансовий і річний звіт Університету; обирати за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, доцентів, директорів, завідувачів кафедр, професорів.

Поряд з цим, як зазначає заявник, через заборону ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та будь-яким іншим особам, крім обраного у встановленому чинним законодавством порядку ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень ректора (виконуючого обов`язки ректора) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, визначених, зокрема, але не виключно, положеннями ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», Статутом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Положенням про ректорат Національного медичного університету імені О.О. Богомольця у 2019 році взагалі усі студенти випускники Університету не отримають диплом про вищу освіту.

Окрім цього, на думку заявника ухвала суду від 20.12.2018 року направлена не захист прав зацікавлених осіб, а навпаки порушує права працівників, перешкоджає нормальній роботі Національного медичного університету ім. О.О. Богомолець, що може призвести до значних збитків, як матеріальних, так і репутаційних.

Поряд з цим, заявник не погоджується з заявою позивачів про зміну предмету позову від 18.12.2018 року, та вважає, що даною заявою останніми змінено одночасно і предмет і підстави позову, що є не припустимим.

Також, на думку заявника, наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 » не відноситься до питань пов`язаних з публічною службою, та жодним чином не порушує права позивачів.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року вказане клопотання було призначене для розгляду в судове засідання на 16.05.2019 року.

В судовому засіданні представник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця підтримав заявлене клопотання та просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 20.12.2018 року у справі №826/14303/18.

Позивачі, відповідач та треті особи 2-5 та/або їх представники судове засідання не прибули.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заслухавши пояснення представника третьої особи 1 та дослідивши відповідні матеріали суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Суд звертає увагу на ту обставину, шо ст. 157 КАС України, крім безумовних підстав скасування заходів забезпечення позову, що визначені у частині 8 вказаної статті, не містить посилань на конкретні підстави для прийняття такого рішення та ставить залежність судового рішення, за наслідком розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову від її вмотивованості.

Як свідчить зміст заяви Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця вона не містить жодних відомостей, про зміну обставин, пов`язаних з дією оскаржуваного наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 », як і відомостей, що вказують на відсутність необхідності існування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 20.12.2018 року в частині його зупинення.

Натомість його доводи фактично зводяться до оцінки третьою особою 1 вказаної ухвали суду в даній частині на предмет дотримання норм матеріального та процесуального права, порушення яких є підставою для скасування такої ухвали судом апеляційної інстанції.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвала суду від 20.12.2018 року Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_6 оскаржувалася в апеляційному порядку, та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 року залишена без змін.

Водночас, щодо доводів заявника, що вжиття заходів, шляхом заборони скликання та/або проведення засідання вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, окрім як під головуванням чинного голови вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_7 та заборони ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та будь-яким іншим особам, крім обраного у встановленому чинним законодавством порядку ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень ректора (виконуючого обов`язки ректора) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, визначених, зокрема, але не виключно, положеннями ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», Статутом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Положенням про ректорат Національного медичного університету імені О.О. Богомольця призвело до фактичного «паралізування» роботи Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, суд зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено, що суд вживаючи заходи забезпечення позову у вказаний вище спосіб виходив з того, що оскільки правомірність дій та рішень, які є предметом даної справи буде встановлюватися судом в межах даної адміністративної справи, а виконання останніх до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також вживаючи заходи забезпечення позову у спосіб, встановлений в ухвалі суду від 20.12.2018 року, суд зазначив, що застосуванням заходів забезпечення позовів не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а тому вжиття заходів забезпечення адміністративних позовів у вказаний спосіб буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Станом на час подання та розгляду заяви третьої особи 1 про скасування заходів забезпечення позову, вказані обставини не спростовано належними та допустимими доказами.

Водночас, судом не береться до уваги, як доказ необхідний для скасування заходів забезпечення позову, посилання заявника на невідповідність заяви позивачів про зміну предмету позову від 18.12.2018 року вимогам КАС України, в якій останні, зокрема, просять: визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо винесення наказу від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 »; визнати протиправним та скасувати вказаний наказ та встановити відсутність у Міністерства охорони здоров`я України компетенції (повноважень) достроково розривати контракт з ректором НМУ імені О.О. Богомольця без подання вищого колегіального органу громадського самоврядування НМУ імені О.О. Богомольця, оскільки дану заяву судом було прийнято відповідною ухвалою від 20.12.2018 року та дана ухвала відповідно до ст. 256 КАС України набирала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягала.

Суд також зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.(ч.1 ст.72 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. (ч.1 ст.77 КАС України).

У відповідності до приписів ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У той же час, відповідно до ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.(ч.3 ст.242 КАС України).

Отже факт наявності чи відсутності порушеного права позивача щодо оскаржуваного у спірних правовідносинах наказу від 01.10.2018 № 48-о «Про звільнення ОСОБА_7 » повинен бути доведений відповідними засобами доказування за наслідками розгляду справи та встановлений судом під час прийняття рішення.

У той же час КАС України не покладає обов`язку на суд встановлювати доведеність такого факту на час відкриття провадження у справі, розгляду заяви зацікавленої особи про вжиття заходів забезпечення позову, як і не пов`язує доведення таких обставини для визначення підстав, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, за яких такі заходи вживаються.

Таким чином, за вказаних обставин, суд, перевіривши зазначені у поданому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для скасування вжитих ухвалою від 20.12.2018 року заходів забезпечення позову.

При вирішенні вказаного клопотання, суд виходив того, що станом на час розгляду та вирішення поданого клопотання представником третьої особи 1 не спростовано обставини, на підставі яких судом вжито заходів забезпечення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.12.2018 року, є співмірними із заявленими позивачами вимогами, при цьому, судом враховано співвідношення прав (інтересів), про захист яких просять позивачі, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, слід зазначити, що обставини, які слугували підставами для застосування заходів забезпечення адміністративного позову не змінились та не зникли, відтак у задоволенні клопотання Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця слід відмовити.

Керуючись статтями 157, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання представника Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 20.12.2018 року у адміністративній справі №826/14303/18 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.05.2019 року.