Ухвала суду № 81949243, 23.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 травня 2019 року м. Київ № 640/20192/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в місті Києвіпро зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві, в якому просить зобов`язати відповідача внести його до контрольної списку працівників ГУ НПУ у м. Києві, які потребують покращення житлових умов за номером серед працівників, що потребують покращення житлових умов на пільгових умовах, станом на 19.10.2017 року списку працівників поліції на поліпшення житлових умов, згідно раніше існуючої черги.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2019 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

17.01.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Ознайомившись із викладеними позивачем доводами, наведеними в обґрунтування своєї позиції щодо поновлення строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

У ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Також, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України у редакції на час звернення з позовом до суду, строк звернення залишився незмінний, а саме, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем 17.01.2019 року через канцелярію суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

У вказаній заяві позивач зазначає, що листом Головного управління Національної поліції в місті Києві №К-2355-Оп/125/05/21-2017 від 31.10.2017 року було надано відповідь на його звернення. А саме, у листі зазначено, що у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві є контрольний список, який сформований згідно з поданими підрозділами списками, до якої були включені працівники, які перебувають у трудових відносинах із ГУНП м. Києві та пенсіонери, що вийшли на пенсію із поліції. Позивач був звільнений з ГУМВС України в місті Києві, тому на теперішній час не перебуває у контрольному списку ГУНП у м. Києві, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 Головне управління Національної поліції у м. Києві не є правонаступником ГУМВС України в м. Києві.

Однак, вважаючи вказану відповідь неконретною, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у м. Києві. Листом №25-аз/125/211/2018 від 22.11.2018 року, який був складений Управлінням логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в місті Києві у відповідь на звернення позивача, його було повідомлено, що у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві ведеться контрольний список, який формується згідно з контрольними списками, наданими підрозділами ГУНП у м. Києві, та зберігається протягом року. Після формування нового контрольного списку попередній список знищується, оскільки не є номенклатурним документом. До контрольного списку працівників поліції можуть бути зараховані лише ті особи, які зареєстровані та перебувають на квартирному обліку в м. Києві, проходять службу в Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Таким чином позивач зазначає, що поновлення його права на перебування у контрольному списку є постійним обов`язком відповідача, як самостійно так і за зверненням позивача, а отже порушення прав позивача є триваючим.

Однак, суд критично ставиться до вказаних пояснень, оскільки до контрольного списку працівників поліції можуть бути зараховані лише ті особи, які, крім іншого, проходять службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві, а відповідно до листів №К-2355-Оп/125/05/21-2017 від 31.10.2017 року і в листі №25-аз/125/211/2018 від 22.11.2018 року, позивач був звільнений з ГУМВС України в місті Києві, тому не перебуває у контрольному списку ГУНП у м. Києві, а отже відсутні підстави для визнання порушення прав позивача триваючим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що про порушення свої прав позивач дізнався саме з листа Головного управління Національної поліції в місті Києві №К-2355-Оп/125/05/21-2017 від 31.10.2017 року, в якому було зазначено, що позивач не перебуває у контрольному списку ГУНП у м. Києві.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали їй звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на дату звернення позивача до суду з позовом - 29.11.2018 року (направлено через поштове відділення), тобто, з пропуском визначеного абз.1 ч.2 ст.122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст.3, 5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в місті Києві про зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська