Рішення № 81948923, 13.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року справа № 2340/5073/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Зачепи Х.В.,

представника відповідача Зіменка С.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Палета Плюс” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Палета Плюс» (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нереєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної поданої позивачем за № 48 від 16.11.2017;

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 22.01.2018 № 566271/38646063;

- зобов`язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану позивачем за № 48 від 16.11.2017.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної№ 48 від 16.11.2017, складеної за результатами здійснення господарської операції з контрагентом — ТОВ “Рістайл Пласт”. Позивач, посилаючись на Податковий кодекс України (далі - ПК України), вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки сукупність наявних первинних та платіжних документів у повній мірі підтверджує реальність операції, її фактичне виконання.

Ухвалою від 02.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти позову 10.05.2019 відповідачем надано до суду відзив, згідно з яким відповідач вважає позовні вимоги безпідставними оскільки позивачем не надано достатні документи на підтвердження господарської операції.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив. У матеріалах справи міститься заява представника позивача від 03.04.2019, згідно з якою просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Рістайл Пласт” укладено договір купівлі-продажу вторинної сировини № 110 від 06.08.2015, за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність, а ТОВ “Рістайл Пласт” зобов`язується прийняти та оплатити вторинну сировину (макулатуру, відходи полімерні: поліетиленова плівка ВТ, поліетиленова плівка НТ, стрейч-плівка) на умовах, що передбачені в цьому договорі. Кількість та вартість товару, поставка якого здійснюється згідно з цим Договором визначається в супроводжуючих товар документах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Оплата за кожну партію товару здійснюється ТОВ “Рістайл Пласт” на умовах попередньої оплати на підставі рахунків ТОВ “Палета Плюс” шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства згідно з банківськими реквізитами зазначеними у Договорі або рахунку.

У зв`язку із виконанням поставки за вказаним договором позивачем складено податкову накладну № 48 від 16.11.2017, яка направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію в ЄРПН зупинено.

Квитанцією від 11.12.2017 позивача повідомлено, що реєстрацію зазначеної податкової накладної у ЄРПН зупинено згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3901. Запропоновано товариству надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію накладної в реєстрі відповідно до п. “в” п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України , вичерпний перелік яких встанолвено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього Наказу.

Позивачем на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено на адресу Державної фіскальної служби України документи про підтвердження реальності здійснення операцій відповідно до повідомлення від 16.01.2018:

- Договір купівлі-продажу вторинної сировини № 110 від 06.07.2019;

- товарно-транспортну накладну № 41 від 16.11.2017;

- видаткову накладну № 41 від 16.11.2017;

- договір найму (оренди) транспортного засобу № 162 від 02.02.2016;

- відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальну операцію;

- договір оренди нежитлового приміщення № 01/05/16 від 01.05.2016;

- договір купівлі-продажу вторинної сировини № 2 від 17.07.2017;

- видаткову накладну № 10 від 08.11.2017;

- видаткову накладну № 11 від 24.11.2017;

- лист-пояснення від 29.12.2017 вих. № 55;

- платіжні доручення: № 1255 від 21.11.2017, № 1266 від 27.11.2017.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.01.2018 № 566271/38646063 відмовлено у реєстрації складеної позивачем податкової накладної № 48 від 16.11.2017 з підстав: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та /або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування.”.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16.1. ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі – Порядок № 1246), в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі – Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з п. 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено документи, які надаються для кожного з двох підпунктів пункту 6 Критерію.

З аналізу даних норм, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого, зрозумілого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд зазначає, що критерій, який визначений відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної № 48 від 16.11.2017, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків – не передбачений.

Відповідно до п. 201.16.2 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 201.16.1 - 201.16.2 ст. 201 ПК України та пропозиціях викладених у квитанціях позивача були надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій податковій накладній.

Відповідачем всупереч вимогам пп. “в” п. 201.16.1 ст. 201 ПК України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної, а відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (пп. “в” п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести вичерпні дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації без необґрунтованого втручання у право власності платника податків.

Із рішення від 22.01.2018 № 566271/38646063 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної позивачем податкової накладної від 16.11.2017 №48 встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, що складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, тобто оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати вимогу суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію “Про захист прав людини і основоположних свобод” та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу “належного урядування”: у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Megadat.com S.r.l. проти Молдови”, “Москаль проти Польщі”); на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах “Лелас проти Хорватії”, “Тошкуце та інші проти Румунії”) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини”, “Беєлер проти Італії”).

З аналізу наведених норм та обставин справи суд дійшов висновку, що передумовою для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 16.11.2017 №48 було не вчинення контролюючим органом, дій які би надавали можливість встановити зміст документів, наданих позивачем разом із повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операціі по ПН/РК, якої/го зупинено від 16.01.2018 № 1, чи були такі документи достатніми для здійснення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №48 з використанням інформаційно-аналітичних можливостей контролюючого органу.

Відтак суд висновує, що дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації складеної ТОВ “Палета Плюс” податкової накладної від 16.11.2017 №48 є протиправними та не відповідають покладеним на нього завданням і меті реалізації повноважень задля впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання.

З огляду на наведене та враховуючи, що у порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, тому суд приходить до висновку визнати його протиправним і скасувати.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН складену позивачем податкову накладну від 16.11.2017 № 48, суд зазначає таке.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту. Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, що відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що вимогу позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.11.2017 № 48 належить задовольнити.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд висновує, що позовні вимоги є правомірними, та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 762 грн 00 коп.

Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору на вказану суму.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Палета Плюс” (19601, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, 1А, ідентифікаційний код 38646063) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо нереєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної поданої товариством з обмеженою відповідальністю “Палета Плюс” за № 48 від 16.11.2017.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 22.01.2018 № 566271/38646063.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану товариством з обмеженою відповідальністю “Палета Плюс” за № 48 від 16.11.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Палета Плюс” витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.05.2019.

Суддя С.О. Кульчицький