Рішення № 81948791, 24.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1319/19

РІШЕННЯ

іменем України

24 травня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькі області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головне управління ПФУ у Хмельницькій області в тимчасовому призупиненні виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 31.07.2018 у зв`язку з перебуванням на непідконтрольній території України понад 60 днів;

- зобов`язати Головне управління ПВУ в Хмельницькі області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2018 у сумі 4952,28 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за віком. З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації території Донецької області, позивач була змушена покинути своє місце проживання та прибула до Хмельницької області, де у встановленому порядку взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 02.12.2014 № 6825800358, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

Позивач зазначає, що їй не виплачені суми пенсії за період травень, червень, липень 2018 на загальну суму 4952,28 грн.

Позивач вказує, що 17.01.2019 зверталася із заявою до ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати пенсії за період травень - липень 2018.

Листом від 29.01.2019 №144/П-8 ГУ ПФУ в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що пенсія за період з 01.05.2018 по 31.07.2018 в сумі 4952,28 грн. облікована в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та буде виплачена з врахуванням вимог статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після прийняття КМУ окремого порядку.

Позивач вважає невиплату пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2018 протиправною, а тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 26.04.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 17.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача зазначає, що позивач отримує пенсію за віком як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.12.2014 №6825800358.

Зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №598-р "Про забезпечення доступу Пенсійного Фонду України до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль" Пенсійний Фонд України отримує інформацію про перебування пенсіонерів на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи виїзду за кордон.

Зазначає, що за даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон позивачка понад 60 днів перебувала на непідконтрольній території України (дата виїзду 18.08.2018). В зв`язку з чим виплату ОСОБА_1 було тимчасово призупинено з 01.05.2018 відповідно до підпункту 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365). Згідно заяви позивачки від 12.06.2018 та витягу з протоколу засідання комісії з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг Хмельницької міської ради від 26.06.2018 №11 позивачу поновлено виплату пенсії з 01.05.2018. Дана виплата облікована в ГУ ПФУ у Хмельницькій області та буде виплачена після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку. А тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що з метою уникнення наслідків збройного конфлікту на території Донецької області, позивач у 2014 залишила своє місце проживання в місті Донецьку та переїхала в місто Хмельницький, у зв`язку з чим 02.12.2014 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка від 02.12. 2014 № 6825800358.

Однак на підставі рішення № 247 від 29.05.2018 ГУ ПФУ в Хмельницькі області припинило виплату пенсії позивачу. В обґрунтування припинення виплати пенсії зазначена комісія посилається на те, що позивач більше 60 днів перебувала на непідконтрольній Україні території.

Відповідно до заяви позивача від 12.06.2018 та витягу з протоколу засідання комісії з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг Хмельницької міської ради від 26.06.2018 №11 пенсію було поновлено з серпня 2018. Однак, за відповідачем уторилася заборгованість по виплаті пенсії на загальну суму 4952,28 грн. В січні 2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою щодо погашення заборгованості по пенсійних виплатах та наданні відповіді щодо підстав невиплати пенсії за вищевказаний період.

Листом від 29.01.2019 №144/П-11 ГУ ПФУ в Хмельницькій області повідомило позивача, що пенсію позивачу за травень - липень 2018 обліковані в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та зазначено, що нараховану доплату за минулий період включено у додаткові відомості та буде виплачено згідно з окремим Порядком, який на даний час не прийнятий.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ГУ ПФУ в Хмельницькі області не проводило виплату пенсії позивачу з 01.05.2018 по 31.07.2018 на підставі Рішення про припинення виплати пенсії від 29.05.2018 №247, яким призупинено виплату пенсії до з`ясування обставин відповідно до підпункту 2 пункту 12 Порядку № 365, так як встановила, що позивач більше 90 днів перебував на непідконтрольній Україні території.

Відповідно до підпункту 2 пункту 12 Порядку № 365 соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Водночас Закон № 1058-IV не передбачає такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зазначив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) дійшов висновку про те, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю в поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Суд зауважив, що у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункти 51-54).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у вказаних рішеннях Конституційного Суду України та ЄСПЛ застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може пов`язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у зразковій справі № 805/402/18 (№ 11-644асі18), а тому відповідно до статті 291 КАС України суд має враховувати правові висновки Верховного Суду викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9 та 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у виплаті пенсії через відсутність спеціального порядку, відтак вищевказані дії суд вважає протиправними та зазначає, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату заборгованості пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 31.07.2018.

Частиною 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивач ухвалою суду від 26.04.2019 звільнена від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, з врахуванням вимог статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо тимчасового призупинення виплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2018.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за віком за період з 01.05.2018 по 31.07.2018.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 травня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.В. Матущак