Рішення № 81948353, 15.05.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/900/19

15 травня 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Хрущ В.Л., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Тернопільського об`єднаного Управління ПФУ Тернопільської області, щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 47574,00 грн. відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №238 від 17.12.2018 року, та за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року з суми 51867,00 грн. відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №38 від 22.01.2019 року,

- зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 01.01.2019 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 47574,00 грн. відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №238 від 17.12.2018 року, та за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року з суми 51867,00 грн. відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №38 від 22.01.2019 року, без обмежень граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є суддею у відставці та перебуває на обліку в Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання. У зв`язку з тим, що з 04 грудня 2018 року змінилася суддівська винагорода суддів, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р, позивач 17.12.2018 року подав до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №238 від 17.12.2018 року, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області. Також, з січня 2019 року змінилася суддівська винагорода в зв`язку із зміною (збільшенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 2019 рік», відтак 22 січня 2019 року позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року, долучивши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №38 від 22.01.2019 року. Проте, листом за вих. №367/П-11 від 01 березня 2019 року позивача повідомлено, що проведено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% із суддівської винагороди згідно представлених ним довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області наступним чином: згідно заяви та довідки №238 від 17.12.2018 року - лише з 01.01.2019 року, та згідно заяви та довідки №38 від 22.01.2019 року - лише з 01.02.2019 року. Позивач, не погоджуючись із визначенням дат, з яких мали здійснюватись перерахунок, - вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують його права на гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту.

Ухвалою судді від 15.04.2019 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

06.05.2019 року Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подало до суду відзив, в якому зазначено, що вимоги позивача про проведення перерахунку з 04.12.2019 року та 01.01.2019 року Управління вважає безпідставними, з огляду на те, що перерахунок щомісячного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Тому, в січні 2019 року Тернопільським об`єднаним управлінням ПФУ Тернопільської області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: на підставі поданої заяви від 17.12.2018 року - з 01.01.2019 в розмірі 90% із суддівської винагороди в сумі 47574,00 грн. та призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 склав 42816,60 грн. Також в січні 2019 року проведено перерахунок на підставі поданої заяви від 22.01.2019 року - з 01.02.2019 року в розмірі 90% із суддівської винагороди в сумі 51867,00 грн. та призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2019 склав 46680,30 грн. Також в лютому 2019 року відповідачем здійснено нарахування щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 46680,30 грн. та доплату по проведеному перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року в сумі 14272,20 грн. Окрім того у даному відзиві відповідач посилається на відкриття 21.02.2019 року Верховним Судом провадження у аналогічній категорії справ - у зразковій справі №200/865/19-а (провадження №Пз/9901/2/19) .

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі,- з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 - є суддею у відставці.

З 01.12.2015 року позивач перебуває на обліку у Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90% грошового забезпечення працюючого на відповідній посаді судді.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року у справі №500/2220/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 31716,00 грн., відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області №149 від 02 серпня 2018 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

17.12.2018 року у зв`язку зі зміною з 04.12.2018 року суддівської винагороди суддів, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р, позивач подав до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №238 від 17.12.2018 року, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області.

22.01.2019 року, у зв`язку із зміною (збільшенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 2019 рік», та, відповідно, зміною розміру суддівської винагороди, позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року, долучивши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №38 від 22.01.2019 року.

Проте, листом за вих. №367/П-11 від 01 березня 2019 року позивача повідомлено про наступне проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% із суддівської винагороди згідно представлених ним довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області: згідно заяви та довідки №238 від 17.12.2018 року - лише з 01.01.2019 року, та згідно заяви та довідки №38 від 22.01.2019 року - лише з 01.02.2019 року.

Такі дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання - позивач вважає неправомірними, відтак звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).

Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Таким чином, Конституційний Суд України наголошує на тому, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці - передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов`язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.

Статтею 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (надалі по тексту - Закону № 1402-VIII) - визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою вказаної статті Закону № 1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, під час розгляду даної справи - обов`язковими для врахування судом, як і сторонами, - є обставини, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили: рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року у справі №500/2220/18 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 року, якими ОСОБА_1 задоволено повністю.

Саме вказаними рішеннями підтверджено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у відповідному розмірі - у разі збільшення в законодавчо визначеному порядку розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Під час розгляду даної справи суд також враховує, що відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має наслідком не лише зміну розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - а й обставиною, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги та враховуючи його незгоду із діями відповідача щодо неправильного визначення дат, з яких має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, суд враховує наступне.

Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання врегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 року №5-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (далі Порядок №3-1)

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

04 грудня 2018 року Конституційним судом України ухвалено рішення у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року № 11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус судців" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 245З-IV "Про судоустрій і статус судців" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус судців" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судці місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Згідно з статтею 151-2 Конституції України - рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Зважаючи на те, що відповідний день прийняття рішення Конституційним Судом України про неконституційність відповідних законів, їх окремих положень, - є днем втрати чинності відповідного закону чи його положень, - то саме з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 04.12.2018 року, втратили чинність положення частини 3 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192VІII та, відповідно, відновили свою дію положення цієї статті в первинній редакції названого Закону.

Таким чином, згідно поданої ОСОБА_1 заяви та довідки №238 від 17.12.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 04.12.2018 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 47574,00 грн., - Тернопільське об`єднане управління ПФУ Тернопільської області повинно було здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача не з 01.01.2019 року, а саме з 04.12.2018 року - дня ухвалення рішення Конституційним Судом України у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року № 11-р/2018.

Зважаючи на те, що вимоги чинного законодавства відповідачем дотримані не були, - суд приходить до висновку, що дії Тернопільського об`єднаного Управління ПФУ Тернопільської області, щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу - судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 47574,00 грн. відповідно до довідки №238 від 17.12.2018 року за період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року - були протиправними. Відтак, позовні вимоги в цій частині - підлягають задоволенню шляхом визнання таких дій протиправними в судовому порядку та зобов`язання відповідача здійснити належний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача - саме з 04.12.2018 року.

Також, суд звертає увагу на те, що Законом України "Про Державний бюджет України" на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень з 01 січня 2019 року.

Тобто, з 01 січня 2019 року збільшилися складові суддівської винагороди працюючих суддів, у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 1762 грн. до 1921 грн.

При цьому вказана дата зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є не лише датою зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - а й датою, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з цієї дати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 січня 2019 року з суми 51867,00 грн., відповідно до довідки №38 від 22.01.2019 року - лише з 01.02.2019 року.

Що стосується посилань відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку №3-1 - то суд вважає трактування норми відповідачем вказаної норми помилковим та безпідставним, з огляду на наступне.

Зазначений пункт визначає лише період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, який помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок.

Суд звертає увагу на те, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, - в даному випадку не є тотожнім поняттю дати, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Водночас, і безпосередній аналіз норм самого Порядку №3-1, дозволяє дійти висновку про розмежування таких понять:

- пункт 4 Розділу "II. Звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання" Порядку №3-1 визначає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

- пункт 2 Розділу "III. Документи, необхідні для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання" Порядку №3-1 визначає, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Тобто, положення вказаного нормативного акту, а саме пункт 4 Розділу ІІ Порядку №3-1, - визначає період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок (з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою), -що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок (з дати законодавчого підвищення розміру суддівської винагороди, яка є підставою для набуття відповідною особою права отримання зміненого/збільшеного розміру грошового утримання).

На підставі викладеного, суд робить висновок, що відповідачем неправомірно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, починаючи з 01 числа тих місяців, які є наступними за датами: 04.12.2018 року та 01.01.2019 року, а не з цих дат, які і є датами підвищення розміру суддівської винагороди, та які згідно з пунктом 2 Розділу III включаються до довідки, необхідної для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання: 04.12.2018 року - дата прийняття рішення Конституційним Судом України та 01.01.2019 року - дата встановлення Законом України "Про Державний бюджет України" прожиткового мінімуму у розмірі 1921 гривень.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо посилань відповідача на відкриття 21.02.2019 року Верховним Судом провадження у зразковій справі №200/865/19-а (№ Пз9901/2/19), - суд зазначає наступне.

18.03.2019 року Верховним Судом було постановлено ухвалу про закриття провадження у вищезазначеній зразковій справі №200/865/19-а на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України. Як видно зі змісту даної ухвали, позивачем було подано відповідну заяву у зв`язку тим, що відповідачем, управлінням ПФУ, в добровільному порядку було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача (судді у відставці) за період, який був предметом спору у цій справі.

Відповідно до вимог статей 139, 143 КАС України, судові витрати, понесені позивачем у виді сплаченого судового збору при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 768,40грн. - підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року - в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - з суми 47574,00 грн., відповідно до довідки №238 від 17 грудня 2018 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області;

- з 01 січня 2019 року - в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - з суми 51867,00 грн., відповідно до довідки №38 від 22 січня 2019 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській області.

3. Зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмежень граничного розміру та з врахуванням раніше виплачених сум:

- за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року - в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - з суми 47574,00 грн., відповідно до довідки №238 від 17 грудня 2018 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області;

- з 01 січня 2019 року - в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, - з суми 51867,00 грн., відповідно до довідки №38 від 22 січня 2019 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській області.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 документально підтверджений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), сплачений згідно квитанції №1-624К від 09.04.2019 року.

Реквізити сторін:

- ОСОБА_1 (позивач/стягувач) - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (відповідач/боржник) - адреса: вулиця Руська, 17, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 40377598.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.