Рішення № 81947890, 07.05.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4097/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кривошапка Н.А.

представника позивача – Дикий Я.П.

представника відповідача – Масюк П.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа - Бадагов В.Ф., про вилучення майна з об`єктів обтяження податкової застави.

Позовні вимоги:

вилучення з об`єктів обтяження податкової застави нерухомого майна:

квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 78,5 кв. м., житловою площею 50,9 кв.м.;

квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 38,3 кв. м., житловою площею 20,6 кв.м.;

квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 29,94 кв. м., житловою площею 15,76 кв.м.;

квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 57,82 кв. м., житловою площею 41,19 кв.м.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2018 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі також - позивач, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) про вилучення з об`єктів обтяження податкової застави.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

26 грудня 2018 року судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_1 /а.с. 109-110/.

Ухвалою від 07 лютого 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті /а.с. 130 - 131/.

Вже після цього судом було отримано відомості про смерть третьої особи (а.с.144). Ухвалою про витребування доказів від 06 березня 2019 року суд з метою перевірки відомостей про смерть третьої особи, зобов`язав Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надати до суду офіційну інформацію про наявність чи відсутність актового запису про смерть ОСОБА_1 /а.с. 152-154/.

10 квітня 2019 року суд з огляду на надану Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Управління Державної реєстрації ГТУЮ у Полтавській області інформацію про смерть ОСОБА_1 замінив третю особу у справі - ОСОБА_1 , на його правонаступника (спадкоємця) - ОСОБА_2 /а.с. 201-203/.

07 травня 2019 року Полтавський окружний адміністративний суд за клопотанням відповідача замінив у справі відповідача, Кременчуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на належного - Головне управління ДФС у Полтавській області /а.с. 231-232/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" вказало, що контролюючим органом протиправно, в порушення вимог Закону України "Про іпотеку", пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, було винесено рішення про опис майна у податкову заставу та зареєстроване таке обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, на думку позивача, оскільки відповідне майно раніше було передане в іпотеку позивачу на підставі іпотечних договорів від 14 квітня 2008 року № 53і/0408 та № 52і/0408 як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_1 , про що внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, відповідач не міг застосовувати до такого майна податкову заставу в 2015 році.

17 грудня 2018 року від Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 80-81/, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Зокрема, відповідачем вказувалось, що податкова застава вчинена на підставі норм чинного законодавства у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 самостійно визначеного грошового зобов`язання. Зазначено, що на момент опису майна у податкову заставу згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація про заборону відчуження майна була відсутня. Отже, підстав для звільнення майна платника податків з податкової застави немає.

У наданих до суду додаткових поясненнях Кремечуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області наголошено на тому, що відповідач не визнає позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", оскільки контролюючий орган діяв в межах повноважень, порушень закону не допускав та підстави для зняття податкової застави, визначені Податковим кодексом України, відсутні /а.с. 221-222/.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у ході судового розгляду наполягав на безпідставності позову.

Третя особа не з`явилась у судове засідання, хоча про час дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи третя особа не надсилала, про причини неявки не повідомляла.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

14 квітня 2008 року ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", надало кредитні кошти в розмірі 1 000 000 доларів США ФОП ОСОБА_1 , про що укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію №53v-01-08 /а.с. 10-13/.

Для забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору між банком та ФОП ОСОБА_1 укладені наступні договори:

- іпотечний договір №53і/0408, посвідчений 14.04.2008 Куц С.М., приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №3139, згідно якого передані в іпотеку Банку квартира під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 78,5 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м., а також квартира під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 38,3 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м. /а.с. 14-17/;

- іпотечний договір №52і/0408, посвідчений 14.04.2008 Куц С.М., приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №3136, згідно якого передані в іпотеку Банку квартира під номером АДРЕСА_3 , загальною площею 29,94 кв.м., житловою площею 15,76 кв.м., а також квартира під номером АДРЕСА_5 , загальною площею 57,82 кв.м., житловою площею 41,19 кв.м./а.с. 25-28/.

02.11.2015 Комсомольським міським судом Полтавської області у справі №534/1005/15-ц задоволено позовні вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 та визнано за Банком право власності на об`єкти нерухомого майна, які були передані в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідно до зазначених вище договорів іпотеки.

23.05.2018 року Банк зареєстрував право власності на заставне майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна /а.с. 40-55/ :

- № 113584388 від 12.02.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1260299153102, номер запису про право власності - 20639696 від 23.05.2017 щодо Квартири 1;

- № 113584927 від 12.02.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1260359653102, номер запису про право власності - 20640580 від 23.05.2017 щодо Квартири 2;

- № 113585531 від 12.02.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1260565653102, номер запису про право власності - 20644187 від 23.05.2017 щодо Квартири 3;

- № 113585256 від 12.02.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -

1260615653102, номер запису про право власності - 20644988 від 23.05.2017 щодо Квартири 4.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від 17.12.2015 № 898 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", на підставі якого розпочато процедуру ліквідації Банку з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2017 №5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" строком на два роки до 17.12.2019 включно.

Згідно зі статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Під час реалізації зазначених положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивачу стало відомо, що 26.01.2015 Кременчуцькою об`єднаної державної податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області складений акт опису майна ФОП ОСОБА_1 . № АДРЕСА_6 05 (рішення про опис майна у податкову заставу №44/05 від 23.01.2015) /а.с. 86-87/.

17.02.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право податкової застави із забороною відчуження на Квартири 1-4 (номери записів про обтяження, відповідно, 8761046, 8761826, 8763445, 8762176). Боржником за вказаними зобов`язаннями є ОСОБА_1 .

26.07.2018 позивач звернувся з листом № 3-243000/5622 до відповідача з вимогою про вилучення Квартир 1-4 з акту опису майна /а.с. 56-57/.

17.09.2018 банк отримав відповідь про відмову в задоволенні заяви № 19126/10/16-31-17-03-20 від 05.09.2016, посилаючись на те, що на момент опису майна, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про заборону на відчуження майна була відсутня /а.с. 58/.

Позивач не погодився з такими діями контролюючого органу, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктами 89.2 та 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572 (чинного на час накладення податкової застави), орган доходів і зборів зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна.

Пунктом 3.2. такого Порядку № 572 передбачалось, що така реєстрація здійснюється:

щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541;

щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державній реєстрації прав підлягають:1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до п. 2 діючого на момент накладення податкової застави Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Пунктом 4 такого Порядку № 868 передбачалось, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 868, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав.

Під час проведення у випадках, передбачених законодавством, державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться записи про іпотеку, обтяження речових прав, державний реєстратор переносить їх до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об`єкт нерухомого майна.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку", пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно з пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що відповідно до іпотечних договорів від 14.04.2008 № 53і/0408 та № 52і/0408 ОСОБА_1 передав в іпотеку позивачу зазначене вище нерухоме майно (квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 78,5 кв. м., житловою площею 50,9 кв.м.; № АДРЕСА_2 , загальною площею 38,3 кв. м., житловою площею 20,6 кв.м.; № АДРЕСА_3 , загальною площею 29,94 кв. м., житловою площею 15,76 кв.м.; № АДРЕСА_7 в АДРЕСА_8 , загальною площею 57,82 кв. м., житловою площею 41,19 кв.м.), про що внесено інформацію відповідно до чинних на той час вимог законодавства до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек /а.с. 18-20, 29-31/.

Незважаючи на викладене, 17 лютого 2015 року державним реєстратором Комсомольського міського управління юстиції на вказані об`єкти нерухомого майна на підставі рішення про опис майна у податкову заставу Кременчуцької ОДПІ, були зареєстровані обтяження - податкова застава.

Досліджуючи правомірність обтяження вищезазначених квартир податковою заставою при наявній вже зареєстрованій іпотеці на таке майно, суд зазначає наступне.

З процитованих вище норм чинного законодавства вбачається, що майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу.

Також, встановлено, що зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджена наявність у позивача прав іпотекодержателя на заставлене майно з місяця квітня 2008 року, а також те, що такі права були належним чином зареєстровані за банком 14.04.2008 року (див. витяги з Єдиного реєстру заборони відчуження об"єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (а.с.18, 19, 20, 23, 24, 29, 30, 31); Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна (а.с. 40-55)) суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження такого майна фіскальним органом податковою заставою у 2015 році для погашення податкової заборгованості, оскільки таке майно відповідно до пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для застосування податкової застави на відповідні квартири покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірності застосування податкової застави на відповідне нерухоме майно.

Твердження відповідача про відсутність у державному реєстрі відомостей про обтяження іпотекою спірних квартир спростовується наданою до суду інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де чітко зазначені відомості про державну реєстрацію іпотек /а.с. 40-51/.

Суд зазначає, що навіть якщо при реєстрації прав податкової застави у фіскального органу та/або реєстратора була в розпорядженні інформація про відсутність реєстрації права іпотеки за банківською установою, як про це стверджував відповідач, це не спростовує того факту, що це право Банку існувало та було належно і своєчасно зареєстровано відповідно до закону. А отже на відповідне майно поширюються правила пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зауважує на твердження відповідача про те, що у даному разі відсутні підстави для зняття податкової застави, передбачені Податковим кодексом України, що такі підстави передбачені для застосування органами фіскальної служби. Для суду ж вони не є вичерпними. Діяльність суду з відправлення правосуддя полягає в тому, що захистити порушене право позивача у будь-який спосіб, що не суперечить закону. У даному ж разі були відсутні підстави для накладення обтяження податкової застави на нерухоме майно, відповідно суд констатує наявність порушеного права позивача.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про доведеність правової позиції ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і відповідно наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано повноваження при задоволенні позову застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Належним і достатнім способом захисту прав позивача у даному разі є вилучення з об`єктів обтяження податкової застави нерухомого майна:

квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 78,5 кв. м., житловою площею 50,9 кв.м.;

квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 38,3 кв. м., житловою площею 20,6 кв.м.;

квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 29,94 кв. м., житловою площею 15,76 кв.м.;

квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 57,82 кв. м., житловою площею 41,19 кв.м.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул.Січових Стрільців, 60 м.Київ ЄДРПОУ 09807856)) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська, 4 м.Полтава ЄДРПОУ 39461639), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9 ), задовольнити повністю.

Вилучити з об"єктів обтяження податкової застави ГУ ДВС в Полтавській області нерухоме майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- квартиру АДРЕСА_5 .

Стягнути на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1762 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 травня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков