Рішення № 81946964, 23.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001624

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю представника позивача – Бабій І.М.,

представника відповідача – Качмар І.Я., Гарсимів В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000007/2 від 08.01.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів не взято до уваги подані позивачем документи, де чітко зазначено вартість автомобіля, що був придбаний за готівку у Німеччині та значно завищив вартість автомобіля у сумі 22350 Євро. Позивач зазначає, що ним надано усі документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а митниця не довела, що подані ним для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Крім того, митницею безпідставно було використано резервний метод визначення митної вартості, адже така повинна визначатись за допомогою першого методу, а саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що митниця не могла визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером у зв`язку з відсутністю її документального підтвердження, а тому вартість визначалася на базі загального рівня цін на подібний товар. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019 року № UA209000/2019/000007/2 використано середню ціну за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначено за результатами спрацювання АСАУР – 22350 Євро. Також, продовжує відповідач, прихідний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття визначеної готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися. У висновку №21019 від 18.12.2018 року відсутні додатки згідно яких виконувався розрахунок ціни на транспортний засіб. Відповідно до п.4.4 Методики додатки становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. Інші додаткові документи декларантом не надані. Також, відповідач вважає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Представник цього відповідача вважає, що останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 10.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву на позов та заперечення на відзив.

Ухвалою суду, занесеною у протокол судового засідання від 14.05.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши присутніх представників, розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

12.12.2018 року ОСОБА_1 уклав з юридичною особою — нерезидентом DAT AUTOHUS договір купівлі-продажу транспортного засобу марки Ауді А6 Авант 3.0. TDI, 2015 року випуску, ідентифікаційним номером НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи примірниками копії вказаного договору та його перекладу.

Сторонами узгоджено ціну вказаного автомобіля в сумі 15109, 24 EUR, про що зазначено у тексті договору.

Під час розмитнення згаданого транспортного засобу, 08.01.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000007/2, відповідно до якого вартість придбаного автомобіля оцінено в 22350,00 EUR. Вказане рішення мотивоване тим, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості автомобіля декларантом, оскільки заявлена вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості цього транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 22350,00 EUR. Згідно з ч.3 ст.53 МК України та враховуючи положення підп.1 ч.5 ст.54 МК України, декларанту запропоновано надати документи для підтвердження митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Окрім цього, у даному рішенні зазначається про те, що ним проведено консультації з декларантом відповідно до ст.57 МК України. Також, вказано про неможливість застосування інших методів оцінки вартості товару і на цій підставі застосовано резервний метод при її здійсненні. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Позивач, не погодившись із наведеним рішенням відповідача, оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.57 Кодексу кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.4 даної статті, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.1 ст.58 згаданого Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із ч.2 цієї ж статті, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч. 1 ст. 51 Кодексу (ч.3 ст.58 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із ч.2 даної статті, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У ст.53 МК України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Кодексу).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст.54 Кодексу).

Згідно із п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UA209190/2019/003976, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору в розмірі 15109, 24 EUR (договір купівлі-продажу від 12.12.2018 року, інвойс, рахунки, експортна декларація, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

У судовому засіданні встановлено, що коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення митної вартості автомобіля декларантом, оскільки заявлена вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості цього транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС.

Разом з тим, визначеними ст. 51-58 МК України правилами визначення митної вартості товарів та її коригування встановлено необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

В ході судового розгляду відповідачем не доведено підставності виникнення сумнівів щодо задекларованої позивачем митної вартості автомобіля.

Покликання відповідача на ту обставину, що заявлена вартість не підтверджена документально, не відповідає дійсності, оскільки позивачем долучено до поданої електронної митної декларації документи відповідно до визначеного ст.52 МК України переліку, які підтверджують цю вартість.

Доводи відповідача про те, що заявлена вартість транспортного засобу не відповідає тій вартості, що згенерована АСАУР ДФС, суд оцінює критично з тих підстав, що законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується АСАУР ДФС, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості.

При цьому суд враховує, що згідно з представленого позивачем Висновком №21019 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, складеного 18.12.2018 року, на імпортованому автомобілі наявне пошкодження лакофарбового покриття кузова. Обшивка дверей та сидінь салону забруднена та частково пошкоджена. Наявні корозійні пошкодження коробчастих елементів жорсткості, щитка передка, панелі підлоги кузова, порогів автомобіля. Наявні сліди відновлювального ремонту (кузовних елементів). Порушено функціональні можливості трансмісії та паливної системи.

Разом з тим, відповідач зазначає, що АСАУР ДФС визначена вартість на підставі середньої ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі. Відтак, вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.

Також, суду не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених митним органом ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем. В ході судового розгляду не здобуто доказів і щодо підставності виникнення сумніву у правильності визначення задекларованої вартості транспортного засобу.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі №821/1617/18, від 21.12.2018 року за №815/1670/17, від 07.08.2018 року за №808/1619/16, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Крім того, зміст спірного рішення вказує на те, що воно не містить повної інформації, яка вимагається положеннями ч.2 ст.55 МК України.

Також, відповідачем не надано суду доказів про проведення консультацій з декларантом, що є обов`язковим до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність прихідного касового ордеру, касового чеку чи іншого документу про прийняття визначеної суми готівки від громадянина, а також на відсутність додатків до Висновку №21019 від 18.12.2018 року експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, оскільки про відсутність згаданих документів жодним чином не було зазначено митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів та не витребовувались такі від декларанта.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, відповідач не вправі посилатись на вищевказані обставини, оскільки такі не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

З урахуванням зазначеного, судом не можуть бути покладені в основу судового рішення аргументи відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2019/000007/2 від 08.01.2019 року критерію обґрунтованості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, передбаченого п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2019/000007/2 від 08.01.2019 року є підставними та обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Львівською митницею ДФС, рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2019/000007/2 від 08.01.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (адреса: м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) в користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено та підписано 24 травня 2019 року.

Суддя В.Я.Мартинюк