Ухвала суду № 81946918, 24.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №ЗД/380/11/19

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

24 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви, -

в с т а н о в и в:

22.05.2019 за вх. № 17767 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просять вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Інспекції державного архітектурного будівельного контролю у м. Львові, яка знаходиться за адресою : 79034, м. Львів, вул. Угорська,7А, ЄДРПОУ 40181003, приймати в експлуатацію об`єкт будівництва “Реконструкція мережі водопостачання вулиць Козацької, Яричівської” у м. Львові, та реєструвати готовність об`єкта будівництва “Реконструкція мережі водопостачання вулиць Козацької, Яричівської” у м. Львові у реєстрі об`єктів будівництва, що прийняті в експлуатацію.

В обґрунтування цієї заяви заявниками зазначено, що через відсутність буд. 11А, по АДРЕСА_1 у проекті “ АДРЕСА_2 мережі АДРЕСА_3 вулиць Козацької, Яричівської” після ведення нової реконструйованої мережі водопостачання у експлуатацію, заявники залишаться без доступу до водопостачання.

Як зазначають заявники, на неодноразові звернення до Департаменту житлового господарства ЛМР протягом грудня 2018 року по травень 2019 року, як уповноваженої особи ЛМКП ОСОБА_3 з питань внесення будинку 11А, по вул АДРЕСА_1 м. Львові у проект “Реконструкція мережі водопостачання вулиць Козацької, Яричівської” останнім проігноровано дані звернення та станом на час подання заяви будинок АДРЕСА_1 у проект реконструкції по даний час не внесено.

Також зазначили, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові інформаційні запити щодо надання документації по даному об`єкту будівництва також ігноруються, документації не надаються.

Така бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, свідчить про те, що останній намагається приховати порушення, а затягування з проведенням перевірки даного об`єкту будівництва, свідчить про те, що він може бути прийнятий в експлуатацію з усіма порушеннями, в тому числі без вирішення питання щодо внесення будинку АДРЕСА_4 А, по АДРЕСА_1 у проект “Реконструкція ” або внесення цього будинку з порушенням містобудівного законодавства.

Таким чином, на переконання заявників, невжиття судом заходів забезпечення позову істотно ускладнить, фактично унеможливить без додаткових зусиль позивача добитись виконання судового рішення винесеного на його користь та забезпечення належного доступу до водопостачання.

Заявники зазначають, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, приймати об`єкт будівництва в експлуатацію, буде достатнім та співмірним заходом у контексті заявлених позивачем позовних вимог, для забезпечення можливості виконання судового рішення, без затрати додаткових зусиль, яке буде винесена на користь позивача та сім`я заявників, яка проживає у даному будинку АДРЕСА_4 , членом якої є особа похилого віку 1936 р.н., не буде без доступу до джерела водопостачання.

Перевіривши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зважає на покликання заявників щодо можливості порушення їхніх прав, однак, наведені доводи заявників, ґрунтуються на їх суб`єктивних судженнях та припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони в майбутньому звернуться до суду, буде істотно ускладнено.

Твердження заявників про можливість прийняття Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові рішення про прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва “Реконструкція мережі водопостачання вулиць Козацької, Яричівської” у м. Львові та реєстрування готовності об`єкта будівництва “Реконструкція мережі водопостачання вулиць Козацької, Яричівської” у м. Львові в реєстрі об`єктів будівництва, що прийняті в експлуатацію ґрунтуються тільки на їх припущеннях, доказів про прийняття останнім відповідного рішення на день звернення до суду та прийняття такого рішення в майбутньому не надано.

На переконання суду, намір подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб`єкта владних повноважень.

Більш того, суд до доводів заявників, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, оскільки оцінку вказаним діям і рішенням відповідачів можливо буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявників буде відновлено з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Щодо клопотання заявника про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Так, ч. 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку із відсутністю необхідності заслуховування пояснень заявника або отримання від нього додаткових доказів на підтвердження необхідності забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників заінтересованих сторін.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, пп.15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.