Рішення № 81946763, 20.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1405/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя – Тихонов І.В.

при секретарі судового засідання – Шеховцовій А.С.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Матусевич Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі – позивач або ОСОБА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач або ГУНП в Луганській області), в якій позивач просить суд зобов`язати ГУНП в Луганській області внести відомості до обліків Міністерства внутрішніх справ України та до інформаційних баз відомості про те, що ОСОБА_2 відбув покарання, призначене вироком від 08.10.2013 Жовтневого районного суду міста Луганська за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з 05.01.2013 по 05.01.2016, та вилучити запис: “ 20.06.2013 Ленінським РВВС м. Луганська повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, 25.10.2013 притягнутий по другій справі, кримінальне провадження № 12012030050000294 від 16.04.2013. Станом на 31.10.2013 знаходиться в луганському СІЗО № 17”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно отриманої довідки ААА № 0536792 щодо судимостей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнього 08.10.2013 засуджено Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 08.11.2013. Відомості про відбування покарання до МВС не надходили. Крім того, зазначено, що 20.06.2013 Ленінським РВВС м. Луганська позивача повідомлено про підозру у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, 25.10.2013 притягнутий по другій справі, кримінальне провадження № 12012030050000294 від 16.04.2013. Станом на 31.10.2013 знаходиться в луганському СІЗО № 17.

Відтак, внесені відомості щодо ОСОБА_2 до системи єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили, перешкоджають його життєдіяльності та пересуванню за межі України, а інструкція про єдиний облік злочинів №20/84/293/126/18/5 від 23 березня 2002 року безпосередньо не передбачає можливості органами внутрішніх справ самостійно виключати особу з відповідної системи єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На адвокатські запити були отримані відповіді з Сватівського районного суду Луганської області, якому, згідно розпорядження Голови ВССУ від 02.09.2014 № 27/0/38-14, підсудні справи, які раніше були підсудні Ленінському районному суду м. Луганська, ГУ НП в Луганській області та прокуратури Луганської області, згідно яких у вказаних установах відсутні будь-які матеріали кримінальних проваджень стосовно позивача. Тобто кримінальної справи (матеріалів кримінального провадження) по обвинуваченню позивача на теперішній час не існує, справи на розгляді в суді не має, жодні слідчі дії або судові засідання не проводяться. Однак в системі єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили зазначені відомості про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , що призводить до порушення прав та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

26.04.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника ГУНП в Луганській області, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову, доводи останнього вважає необґрунтованими виходячи з наступного (арк. спр. 30 - 35).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Зазначив, що докази звернення позивача щодо зміни або знищення персональних даних в матеріалах справи відсутні. Позивачем не доведено, що персональні дані щодо ОСОБА_2 , які містяться у персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС України, обробляються незаконно або є недостовірними.

Пунктом 10 Інструкції № 823/188 від 23.08.2002 визначені терміни зберігання облікових документів, які зберігаються в оперативно-довідкових картотеках. Відповідно до підпункту 10.1. Інструкції № 823/188 від 23.08.2002 в оперативно-довідкових картотеках (банках даних) ДІТ при МВС і територіальних УОІ-ВОІ облікові документи зберігаються незалежно від погашення або зняття судимості. Згідно з підпунктом 10.2.2. Інструкції № 823/188 від 23.08.2002 на засуджених до позбавлення волі за скоєння злочинів середньої тяжкості облікові документи зберігаються — 20 років після відбуття покарання.

Відповідно до зазначеної інструкції зазначив, що з оперативно – додаткових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Зазначив, що на сьогодні будь-яке судове рішення, передбачене ст.ст. 528-531 КПК України по кримінальному провадженню щодо притягнення ОСОБА_2 Ленінським РВВС м АДРЕСА_1 до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 190 КК України за заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, відсутнє.

На сьогодні будь-які докази, що позивач звертався до суду для ухвалення будь-якого судового рішення відповідно до вимог абзацу 2 ч. З ст. 1 Закону України від 12.08.2014 № 1632-УІІ, відсутні, будь-яке судове рішення з приводу зазначеного звернення відсутнє, у зв`язку із чим вважає, що вимоги позивача передчасні, а тому не можуть бути задоволені у зазначеній адміністративній справі.

Представник позивача в ході розгляду справи надав аналогічні пояснення, викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно відомостей довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України серії ААА №0536792 за обліками МВС громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганська, Луганської області, Україна на території України станом на 24.01.2019 в розшуку не перебуває та є особою, яку 08.10.2013 засуджено Жовтневим районним судом м. Луганська за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 08.11.2013. Відомості про відбування покарання до МВС не надходили (арк. спр. 16).

20.06.2013 Ленінським РВВС м. Луганська повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, 25.10.2013 притягнутий по другій справ, кримінальне провадження № 12012030050000294 від 16.04.2013. Станом на 31.10.2013 знаходиться у Луганському СІЗО № 17. Інші відомості до МВС не надходили (арк. спр. 16).

27.02.2019 за вих. № 8/112/2019 Сватівським районним судом Луганської області на заяву адвоката Прийма Р.С. від 21.02.2019 б/н надано відповідь, у якій зазначено, що кримінальне провадження або перебування кримінального провадження відносно ОСОБА_2 з Ленінського районного суду м. Луганськ до Сватівського районного суду Луганської області на розгляд не передавалися (арк. спр. 20).

13.02.2019 за вих. № п-7аз/111/18-2019 слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області на адвокатський запит Прийма Р.С. повідомлено, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань в слідчому відділі Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні під загальним № 12012030050000294 від 16.04.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190 КК України (шахрайство).

20.06.2013 за окремими епізодами злочинності діяльності у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190 КК України.

В подальшому, згідно з даними ЄРДР 17.10.2013 кримінальне провадження № 12012030050000294 з обвинувальним актом направлено до Ленінського районного суду м. Луганська (арк. спр. 19).

13.02.2019 за вих. № 731/111/20-2019 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області на адвокатський запит ОСОБА_1 . повідомлено, що згідно листа з управління ДПтС України в Луганській області, 02.12.2014 на території Луганської області був скоєний захват, представниками так званої ЛНР, установ виконання покарань, які підпорядковувалися управлінню ДПтС України в Луганській області серед яких є Петровська ВК № 24 Луганської області. З того часу листування з установами виконання покарань, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території Луганської області не здійснюється.

Згідно п. 2 ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. В свою чергу п. 3 ст. 9 вищезазначеного закону визначається, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. На підставі цього УІАП ГУНП в Луганській області відмовило в корегуванні відносно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України на підставі наданої позивачем копії довідки (арк. спр.17-18).

19.04.2019 за вих. № 5106/111/18-2019 слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області на запит відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.04.2019 № 373/111/28-2019 надано відповідь, якою повідомлено, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, шо стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слідчим СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012030050000294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. 17.10.2013 вказане кримінальне провадження у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 (30 епізодів злочинної діяльності ) направлено з обвинувальним актом до Ленінського районного суду м. Луганська.

Відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідуань кримінальні провадження відносно ОСОБА_2 у провадженні слідчих СВ ГУНП в Луганській області не перебувають (арк. спр.38-39).

12.04.2019 за вих. № 1700/111/20-2019 управлінням інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Луганській області на запит відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.04.2019 № 374/111/28-2019 надано відповідь, якою повідомлено, що формування оперативно-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України здійснюється на підставі спільного наказу МВС України та ДДУПВП від 23.08. 2002 № 823/188 та спільного наказу Генеральної прокуратури України та МВС України від 17.11.2012 № 115/1046. Додатково надано відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно яких станом на 12.04.2019 містяться на персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС України (арк. спр. 40-42).

Згідно статті 1 Закону України “Про захист персональних даних” (далі - Закон) цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Згідно ст. 5 цього ж Закону, об`єктами захисту є персональні дані.

Частиною другою ст. 6 Закону України “Про захист персональних даних” передбачено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до п. 6. ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України “Про захист персональних даних” збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

Таким чином, даною нормою чітко визначений перелік підстав видалення або знищення персональних даних щодо певної особи.

Частиною першою статті 8 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі Закон України № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів передбачено ст. 25, 26 Законом № 580-VIII.

Пунктом 1 частини другої статті 25 цього ж Закону визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Частина 2 статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 частини першої статті 26 вказаного Закону визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону №580-VIII поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації.

Частиною 3 ст.7 Закону №580-VIII встановлено, що здійснення заходів, що обмежують права і свободи, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року №738/7026 (далі - Інструкція).

Пунктом 4 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, вказана Інструкція застосовується в діяльності органів Національної поліції.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Відповідно до пп. 9.9 п. 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Зокрема, згідно п. 2.1 Інструкції №823/188 об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені.

Також, згідно з п.п. “в” п. 11.1 Інструкції №823/188, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Знімаються з обліку облікові документи за терміном зберігання після відбування покарання.

З аналізу наведеного слідує, що персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до ст. 25 Закону № 580-VIII є його користувачем.

При цьому, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, лише у разі припинення кримінальних справ на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або прийняття судом виправдувального вироку.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про Національну поліцію” поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Відповідно до Інструкції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188, до Управлінь (відділів) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (на сьогодні до Управлінь інформаційно-аналітичної підтримки Головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві) направляються облікові і коригувальні матеріали, зокрема, слідчими органами внутрішніх справ, прокуратурою, Службою безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності, судами після винесення судового рішення.

Відповідно до вимог розділу 10 Інструкції облікові документи в базах даних зберігаються незалежно від зняття або погашення судимості, а термін зберігання облікових документів обчислюється виключно від остаточного рішення у справі (про закриття, засудження, тощо).

Разом з тим, суд зауважує, що Інструкцією отримання документів, що є підставою постанови або зняття з обліку інформації про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, безпосередньо від громадян не передбачено.

Тому у випадках, коли громадяни надають документи щодо рішень, прийнятих у кримінальних справах, провадженнях, в обов`язковому порядку здійснюється перевірка їх достовірності.

З матеріалів справи підтверджено достовірність даних, внесених до відповідної бази, та самими поясненнями представника позивача про те, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 08.10.2013 на підставі матеріалів, які, в тому числі відображені у відповідній інформаційній базі.

Провина у невнесенні відомостей, які повинні надходити від суду, в діях відповідача відсутня. При цьому слід взяти до уваги й те, що первинні документи щодо порушення кримінальної справи, що позивач є особою, яку засуджено судом за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі та повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, притягнуто по другій справ, знаходяться в матеріалах кримінальної справи, направленої до суду, а сама кримінальна справи залишилась на території, де органи влади України не здійснюють повноважень, що унеможливлює провину відповідача.

Крім того, позивачем не надано доказів вчинення ним дій, пов`язаних із відновленням втраченого кримінального провадження (розділ VII Кримінального процесуального кодексу України).

Посилання позивача на відсутність вищевказаних кримінальних справи в суді першої інстанції не є підставою для видалення даних з інформаційної бази.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України" затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Пунктом 2 Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України визначено, що довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Внесення змін до оперативно-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України здійснюється лише на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно до п. 14 Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України" передбачено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в Доводці, Заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відсутні належні докази того, що позивач відбув покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, та як наслідок розглянуто судом питання про зняття судимості з останнього за відповідним клопотанням, суд вважає, що дані довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України серії ААА №0368149 є достовірними.

Таким чином, в розумінні приписів КПК України позивач залишився у статусі засудженого, відтак відомості, зазначені у довідці Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України серії ААА № 0536792 стосовно позивача, є достовірними.

При цьому, суд вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом, оскільки таке звернення мало місце бути у випадку наявності відомостей про відбування покарання, зняття судимості та тільки після відмови у видалення спірних відомостей з бази даних інформаційних технологій.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено, що ним надана достовірна інформація, яка міститься в оперативно - довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції у Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, 93400, вул. Вілєсова, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2019.

Суддя І.В. Тихонов