Рішення № 81946631, 24.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/602/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

про визнання протиправною та скасування вимоги -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 .), через адвоката Булгаренка С.В., звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі – ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1792-51 від 03.03.2018 року.

Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що нею у січні 2018 року подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у якому помилково визначено суму сплати єдиного внеску у розмірі 8448 грн. Після цього відповідачем винесено спірну вимогу №Ф-1792-51 від 03.03.2018 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 8448 грн., яка на даний час примусово виконується шляхом звернення стягнення на її пенсію. Позивачка зазначає, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати єдиного внеску за себе, відтак донарахування їй недоїмки у спірній вимозі є незаконним. З цих підстав просить суд визнати її протиправною та скасувати.

Ухвалою судді від 27.03.2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачкою, як фізичною-особою підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, самостійно подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2017 рік, у якому нараховано 8448 грн. єдиного внеску. Оскільки ця сума позивачкою не була сплачена, контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1792-51 від 03.03.2018 року. Доводячи правомірність спірної вимоги, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій, заперечуючи обов`язок позивачки сплачувати єдиний внесок, наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у позовній заяві, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 06.09.2010 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік як платник єдиного внеску в ГУ ДФС у Кіровоградській області. Здійснює господарську діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. (а.с. 46 - 48)

Позивачкою 23.01.2018 року засобами електронного зв`язку подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (Форма №Д5 (річна)), разом з таблицею 2 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування", у якому нараховано до сплати єдиного внеску у сумі 8448 грн. (а.с. 10-11)

ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі цього звіту в інтегрованій картці платника податків 09.02.2018 року відображено нарахування єдиного внеску у розмірі 8448 грн., а згодом відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сформовано вимогу №Ф-1792-51 від 03.03.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 8448 грн. (а.с. 9, 35)

Доказів надіслання/вручення позивачці цієї вимоги матеріали справи не містять, а відповідач на вимогу суду таких доказів не надав.

Судом установлено, що ГУ ДФС у Кіровоградській області у жовтні 2018 року вказану вимогу надіслано до Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області як таку, що узгоджена 21.08.2018 року, та державним виконавцем 04.10.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання цієї вимоги. (а.с. 24) Постановою державного виконавця від 12.11.2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , а саме на пенсію, яку вона отримує в територіальному органі Пенсійного фонду України. (а.с. 52 - 53)

Позивачка стверджує, що про наявність спірної вимоги та її примусове виконання органом державної виконавчої служби дізналася лише тоді, коли почала одержувати пенсію у меншому розмірі через відрахування з неї коштів.

Не погоджуючись зі спірною вимогою, у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДФС у Кіровоградській області із заявою, у якій просила скасувати подану нею звітність та зняти нараховану суму єдиного внеску, на що отримала відмову, викладену у листі №10/Р/11-28-13-01-19 від 03.01.2019 року. (а.с. 12 – 13)

У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі – Закон №2464-VI).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У статті 4 Закону №2464-VI наведений перелік платників єдиного внеску.

Так, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Воднораз, відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, та яка діяла до 01.01.2018 року) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з цією ж нормою (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, який набрав чинності з 01.01.2018 року) особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу". Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 року за №460/26905 (у редакції, чинній на час подання позивачкою звіту за 2017 рік) було передбачено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.03.2010 року призначена пенсія за віком, яку вона отримує в органах Пенсійного фонду України. (а.с. 8, 12)

Тому вона, як пенсіонер за віком, у 2017 була звільнена від сплати за себе єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI. Доказів подання нею заяви про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та укладення відповідного договору суду не надано. Відтак, позивачка також не мала обов`язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Воднораз, в абзаці 2 частини 1 статті 25 Закону №2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення, вказано, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З огляду на відсутність у позивачки обов`язку по сплаті єдиного внеску, нарахування їй недоїмки шляхом винесення спірної вимоги є незаконним.

Оскільки відповідачем не доведено суду правомірність спірної вимоги, тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 768, 40 грн., які слід стягнути на її користь рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1792-51 від 03.03.2018 року про сплату боргу (недоїмки), надіслану ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш