Рішення № 81946489, 23.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Київ № 320/616/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа – підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 27.09.2018 № 0017241304, № 0017231304, № 0017221304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.09.2018 № 0017261304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2018 № Ф-0017251304.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 відбулась з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач мав право провести виїзну документальну позапланову перевірку, а не документальну позапланову невиїзну перевірку.

Крім того, позивач наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки прийнятий не у строки визначені законодавством та не був вручений керівнику підприємства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.03.2019 Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву з заначенням, що документальна позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 відбулась на законних підставах та з повідомленням позивача у відповідності до пункту п. 79.2 статті 79, пункту 42.2 статті 42 Податкового Кодексу України.

Також відповідачем зазначено про правомірність та законність висновків Акту перевірки від 23.08.2018 № 719/10-36-13-03/2717910090 «Про результати документальної позапланової невнїзної перевірки з метою встановлення ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладання платником податків трудових договорів з найманими особами, ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2012 по 27.06.2018», на підставі яких прийнято спірні рішення.

В огрунтування законності висновків Акту перевірки відповідачем вказано на їх винесення з урахуванням Акту фактичної перевірки від 27.06.2018 № 547/10-36-13-04/2717910090 та пояснень найманих ФОП ОСОБА_1 працівників (водіїв) щодо отриманого розміру заробітної плати, який не співпадає з даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, відображеного позивачем у своїй звітності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 24.04.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду справи, судом у якості свідків допитано працівників (водіїв) позивача, пояснення яких було покладено у висновки Акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні рішення, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Так, під час надання свідчень свідки заперечували проти отриманого розміру заробітної плати, зазначеного у поясненнях від 21.06.2018 та стверджували про номінальне підписання пояснень, зроблених від їх імені працівниками податкового органу без ознайомлення зі змістом написаного.

У судовому засіданні 20.05.2019 позивачем та представником відповідача подано суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 3 статті 195 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на заявлені позивачем та відповідачами клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21.04.2003 ОСОБА_1 зареєстровано Іванівським міжрайонним управлінням юстиції у Київській області як фізичну особу - підприємця (номер запису про державну реєстрацію 858337). Станом на час проведення перевірки позивач перебував на податковому обліку в Іванківському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (номером 1501).

04.05.2018 Вх. № К/90/ЗВГ Головним Управлінням ДФС України у Київській області зареєстровано скаргу ОСОБА_7 від 27.04.2018 щодо якості наданих позивачем послуг, ведення тіньової господарської діяльності та ухилення від сплати податку у зв`язку з чим, скаржник просив провести перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства (а.с. 65-67).

24.05.2018 Вх.№ Т/104/3ВГ Головним Управлінням ДФС України у Київській області зареєстровано скаргу ОСОБА_8 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 . правил перевезення пасажирів та з вимогою провести з даного приводу перевірку.

У період з 21.06.2018 по 22.06.2018 Головним Управлінням ДФС України у Київській області проведено фактичну перевірку за наслідками якої складено Акт (довідка) перевірки за дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), з питань повноти і своєчасності нарахування і сплати роботодавцем податків (зборів, обов`язкових платежів) з виплачених доходів у вигляді заробітної плати та виконання інших обов`язків, покладених чинним законодавством на податкових агентів, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації від 27.06.2018 № 547/10-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Під час проведення перевірки, працівниками відповідача було відібрано письмові пояснення від водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо отриманого розміру заробітної плати.

Також, на підставі наказу від 09.08.2018 № 1685 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, виданого ГУ ДФС у Київській області, працівниками контролюючого органу у період з 10.08.2018 по 16.08.2018 проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено Акт від 23.08.2018 № 719/10-36-13-03/2717910090 «Про результати документальної позапланової невнїзної перевірки з метою встановлення ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладання платником податків трудових договорів з найманими особами, ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2012 по 27.06.2018».

У висновках зазначеного Акту перевірки зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 норм діючого законодавства, а саме:

- п. 127.1 ст. 127, п. 167.1 ст. 167. пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині ненарахування та неперерахування податку па доходи фізичних осіб виплаченні найманим працівникам, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 27.06.2018 в сумі 59 250,96 грн. та відповідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), контролюючий орган має право провести перевірку та визначити суму грошового зобов`язання платника податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Враховуючи вищезазначене сума податку на доходи фізичних осіб визначається з 01.07.2015 по 27.06.2018 становить 37 303,10 грн.;

- п.п. „а” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) та п. З “Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку” затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451, зареєстрованого в Мін`юсті України 22.10.2003 за № 960/8281. в частині недостовірно поданих даних в поданні розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку неподання розрахунків форми 1-ДФ про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податку за 2012-2018 роки;

- п.п. 7.2.3, п. 7.2, ст. 7, р. VI п. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету за ставками податку: 3.6% та 37.66% за 2012-2015 роки в сумі 84 927,83 грн. та 22% за 2016-2018 роки в сумі 39 518,18 грн., в загальній сумі 124 446,01 грн.;

- п. 1.3 ст. 16 р. ХХ та п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині неперерахування війського збору до бюджету за період з 01.08.2014 по 27.06.2018 в сумі 4 910,04 грн. та відповідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), контролюючий орган має право провести перевірку та визначити суму грошового зобов`язання платника податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Враховуючи вищезазначене сума податку на доходи фізичних осіб визначається з 01.07.2015 по 27.06.2018 та становить 3 463,98 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов на підставі пояснень, отриманих від працівників позивача під час проведення фактичної перевірки 21.06.2018, а саме:

- За поясненнями ОСОБА_4 , він працює у ФОП ОСОБА_1 з березня 2018 року, однак, відповідно до поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу від 21.06.2018 року № 9124844962 дата прийняття та початку роботи з 21.06.2018. Також відповідно до пояснення ОСОБА_4 , заробітна плата становить 4 500,00 гри. на місяць, при цьому згідно АІС «Податковий блок» з 21.06.2018 по 31.06.2018 фізичній особі ОСОБА_4 нарахований дохід у розмірі 930,75 грн.;

- За поясненнями ОСОБА_3 , він працює у ФОП ОСОБА_1 з серпня 2014 року, однак, відповідно до поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу від 16.01.2016 № 9001266501 дата прийняття та початку роботи з 15.01.2016, також відповідно до пояснення від 21.06.2018 заробітна плата становить 6 000.00 грн. на місяць, при цьому згідно АІС «Податковий блок» ОСОБА_3 заробітня плата нарахована з 01.01.2016 по 31.01.2016 – 1 087.39 грн., з 01.02.2016 по 30.04.2016 – 1 378 грн. щомісячно, з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 1 450,00 грн. щомісячно, з 01.12.2016 – 1 600.00 грн. на місяць, з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 3 200.00 грн. щомісячно, з 01.01.2018 по 01.07.2018 – 3 723 грн. щомісячно;

- За поясненнями ОСОБА_5 , він працює у ФОП ОСОБА_1 з лютого 2017 року; заробітна плата становить 5 500 грн., при цьому, згідно АІС «Податковий Блок», заробітна плата ОСОБА_5 становить з 01.02.2017 по 31.12.2017 – 3 200 грн. щомісячно, з 01.07.2018 по 01.07.2018 - 3723,00 гри, щомісячно;

- За поясненнями ОСОБА_6 , він працює у ФОП ОСОБА_1 з 30.05.2012 року; заробітна плата становить 2 500,00 грн. на місяць, при цьому згідно АІС «Податковий блок» ОСОБА_6 нарахована заробітна плата з 01.06.2012 по 30.06.2012 – 1 094,00 грн., з 01.07.2012 по 30.09.2012 - 1102,00 грн. щомісячно, з 01.10.2012 по 30.11.2012 – 1 147,00 грн. щомісячно, з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 1 134,00 грн. на місяць, з 01.01.2013 по 30.11.2013 – 1 147 грн. щомісячно, з 01.12.2013 по 31.08.2015 – 1 218 грн. щомісячно, з 01.09.2015 по 30.04.2016 грн. щомісячно, з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 1 450,00 грн. щомісячно, з 01.12.2016 – 1 600.00 грн. на місяць, 01.01.2017 по 31.12.2017 – 3 200.00 грн. щомісячно, з 01.01.2018 по 01.07.2018 – 3 723 грн. на місяць;

- За поясненнями ОСОБА_2 , він працює у ФОП ОСОБА_1 з 21.05.2013 року та середньомісячна заробітна плата становить 2 700,00 грн. на місяць, при цьому, відповідно до АІС «Податковий блок» заробітня плата ОСОБА_2 нарахована з 21.05.2013 по 31.05.2013 - 543,32 грн., з 01.06.2013 по 30.11.2013 – 1 147 грн. щомісячно, з 01.12.2013 по 31.08.2015 – 1 218 грн. щомісячно, з 01.09.2015 по 30.04.2016 – 1 378,00 грн. щомісячно, з 01.05.2016 по 30.11.2016 – 1 450,00 грн. щомісячно, з 01.12.2016 – 1 600,00 грн. на місяць, 01.01.2017 по 31.12.2017 – 3 200,00 грн. щомісячно, з 01.01.2018 по 01.07.2018 – 3 723,00 грн.

На підставі вказаних вище пояснень відповідач дійшов висновку, що п`ятьом найманим працівникам, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , роботодавець ФОП ОСОБА_1 виплатив заробітну плату «в конвертах» в сумі 385 464,79 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 23.08.2018 № 719/10-36-13-03/2717910090, відповідачем 27.09.2018 було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0017241304 форми «ПС» яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. за платежем «Адмін штрафи та інші санкції» (надх. Коштів, контроль за справлянням яких 21081103 закріп. за ГУ ДФС-рай);

- № 0017231304 форми «Д», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 7 360,62 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 3 463,98 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями – 2 499,39 грн., пеня – 1 397, 25 грн.;

- № 0017221304 форми «Д», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 78 611,68 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 37 303,10 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями – 26 823,44 грн., пеня – 14 485, 14 грн.

Крім того, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2018 № Ф-0017251304 на суму 124 446,01 грн.

Також відповідачем на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано до позивача штрафні санкції на суму 60 737, 12 грн. за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, про що прийнято рішення від 27.09.2018 № 0017261304.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки та прийнятими на їх підставі рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (пункт 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Як встановлено судом, перевірка позивача проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 09.08.2018 № 1685 (а.с. 84), прийнятого на підставі підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

В обґрунтування прийняття наказу від 09.08.2018 № 1685 відповідачем зазначено, підстави його прийняття - отримані пояснення працівників позивача під час проведення фактичної перевірки, згідно яких працівники отримували заробітну плату у більшому розмірі, ніж відображалося позивачем у звітності.

З огляду на встановлені обставини, ґрунтуючись на нормах права, що визначають підстави та порядок проведення перевірок, суд дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 09.08.2018 № 1685.

Також суд відмічає вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України, згідно якого документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, згідно пункту 42.2 сткатті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідачем на підтвердження надіслання позивачеві наказу про проведення перевірки від 09.08.2018 № 1685 надано суду список № 3096 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих з відміткою підприємства зв`язку (а.с. 85).

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах проведено перевірку позивача.

Також для спростування тверджень позивача щодо ненаправлення йому Акту перевірки від 23.08.2018 № 719/10-36-13-03/2717910090, відповідачем надано суду докази направлення позивачеві 23.08.2018 відповідного Акту перевірки від 23.08.2018 та спірних рішень 28.09.2018.

Щодо встановлених порушень, на підставі яких прийнято спірні рішення, суд зазначає таке.

Згідно статті статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Норми даної статті повністю кореспондуються з положеннями статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Як вже зазначалося судом, висновки перевірки зроблено на підставі пояснень працівників позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо отриманого розміру заробітної плати.

20.03.2019 позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 в яких зазначено, що влітку (червні) 2018 року, ними надано пояснення особам, які представились представниками податкової інспекції. В поясненнях зазначено, що отримують заробітну плату відповідно до укладеної угоди та інших виплат не отримують.

ОСОБА_2 також зазначено, що пояснення було написано податковими інспекторами, а він лише розписався під ними.

Також, позивачем надано суду трудові угоди, а саме:

- від 03.05.2016 № 19, укладена між ФОП Гиренко В.М. та Піскуном С.А., за умовами якої позивач зобов`язується оплачувати працю працівника у розмірі 1 450 грн. на місяць;

- від 30.05.2012 № 10611200151, укладеного між ФОП Гиренко В.М. та ОСОБА_6 , за умовами якої позивач зобов`язується оплачувати працю працівника у розмірі 1 094 грн. на місяць;

- від 21.05.2013 № 10611300074 укладеного між ФОП Гиренко В.М ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , за умовами якої позивач зобов`язується оплачувати працю працівника у розмірі 1 147 грн. на місяць.

Для всебічного, повного та об`єктивного вирішення справи, протокольною ухвалою суду від 20.03.2019 задоволено клопотання позивача про виклик до суду у якості свідків осіб, пояснення яких стали підставою для висновків Акту перевірки від 27.06.2018 № 547/10-36-13-04/2717910090.

У судовому засіданні 13.05.2019 судом було допитано у якості свідка ОСОБА_4 , який повідомив суд, що пояснення які були досліджені під час перевірки, ним підписано без ознайомлення з їх змістом. Сам текст пояснень фактично було написано працівниками податкового органу. Також свідок повідомив суд, що заробітна плата на час відібрання пояснень складала приблизно 3 700 грн. (мінімальний розмір заробітної плати на час відбирання пояснень).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що працює у позивача з січня 2016 року, заробітна плата на час проведення перевірки складала приблизно 3 700 грн. Пояснень, долучених до Акту перевірки не писав та не читав, лише підписав.

Також судом було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що працює у позивача з 21.05.2013, розмір плати за час праці змінювався у відповідності до законодавства. Станом на час відбирання пояснень отримував заробітну плату у розмірі приблизно 3 700 грн. Пояснення, долучені до Акту перевірки не писав і не читав, а лише підписав.

У судовому засіданні 20.05.2018 судом в якості свідків також допитано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зазначили про фактичне підписання ними пояснень, написаних працівниками податкової служби, без ознайомлення з ними. Зауважили, що відомості щодо розміру заробітної плати, вказані у поясненнях, не відповідають дійсності та про отримання ними мінімальної заробітної плати відповідно до діючого законодавства.

Відповідачем під час розгляду справи надано пояснення, згідно яких санкція за встановлені порушення нараховувано на суму, яка є різницею між виплаченою сумою розміру заробітної плати та сумою вказаною у поясненнях працівників позивача.

Інших доказів правомірності та підстав нарахування санкції за встановлені порушення податковим органом суду не надано.

Разом із тим суд зазначає, що пояснення, надані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під час розгляду справи як свідками щодо розміру отриманої заробітної плати, збігаються з даними податкової звітності позивача, що спростовує доводи відповідача щодо встановлених порушень.

У зв`язку з викладеним суд констатує відсутність належних доказів, що беззаперечно свідчать про порушення позивачем діючого законодавства в частині нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб, виплаченого найманим працівникам та, як наслідок, законодавства щодо сплати єдиного внеску та військового збору.

З огляду на обставини справи у поєднанні із поясненнями свідків про нікчемність їх пояснень від 21.06.2018 як таких, що містять хибні відомості суд дійшов висновку, що позивачем у період, який був предметом перевірки та за наслідком якої складено Акт від 23.08.2018 № 719/10-36-13-03/2717910090, податок на доходи фізичних осіб виплаченого найманим працівникам розраховувався та перераховувався до бюджету у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню як такі, що прийняті на підстві висновків акту перевірки, що не підтверджуються.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не додано правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області витрати по сплаті судового збору згідно платіжного доручення від 28.01.2019 № 1307 у розмірі 9 605 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) від 27.09.2018 № 0017241304.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) від 27.09.2018 № 0017231304.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) від 27.09.2018 № 0017221304.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.09.2018 № 0017261304.

6. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а)про сплату боргу (недоїмки) від 27.09.2018 № Ф-0017251304.

7. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.