Ухвала суду № 81946251, 20.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2019 року м. Київ № 320/2393/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської

області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача – Обухівське об`єднане управління Пенсійного фонду у Київській області – щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2010 №2-а-2210/10;

- зобов`язати відповідача надати позивачу довідку про нарахування та суму заборгованості пенсії з листопада 2011 по теперішній час;

- зобов`язати відповідача – Обухівське об`єднане управління Пенсійного фонду у Київській області – здійснити перерахунок та виплату позивачу заборгованості по пенсії з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2010 № 2-а-2210/10;

- зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2010 №2-а-2210/10 з листопада 2011 року.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом п`ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв`язку з невиплатою відповідачем позивачеві пенсії у період з листопада 2011 по теперішній час, з урахуванням рішення Обухівського районного суду у справі №2-а-2210/10.

При цьому, обґрунтовуючи суму пенсії, яку, на переконання позивача, зобов`язаний був виплачувати йому відповідач, позивач вказує, що з листопада 2011 року відповідач припинив виконувати постанову Обухівського районного суду Київської області, чим порушив його права.

Наведені обставини дають підстави стверджувати, що про порушення своїх прав внаслідок виплати пенсії, у розмірі, з яким не погоджується позивач, останньому мало б бути відомо з моменту отримання пенсії у меншому розмірі, з листопада 2011 року.

Таким чином, строк звернення з цим позовом сплинув у квітні 2012 року.

У той же час, до суду позивач звернувся лише 18.07.2018, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що йому лише у липні 2018 року стало відомо про порушення його прав.

Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та зазначити обставини, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Також, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 усупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача, за її наявності.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи. Посилаючись на положення статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XIII позивач зазначає, що має право на пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75 % мінімальної пенсії за віком з 13.06.2010.

Разом з цим, будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач до позову не надав.

Зокрема, додані до позову матеріали не містять доказів, які б підтверджували зазначені у позові доводи про встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності.

Відсутність зазначених доказів виключає можливість всебічного дослідження обставин справи та вирішення її по суті.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

1) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із зазначенням адреси електронної пошти позивача за її наявності;

2) письмових пояснень із зазначенням обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;

3) доказів, на які позивач посилається, обґрунтовуючи позов, зокрема: довідки МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.