Рішення № 81946194, 21.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року м. Київ № 320/1139/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Гумінське» до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Гумінське» до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати в повному обсязі постанову від 22 лютого 2018 року заступника начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Діани Юріївни про стягнення виконавчого збору в розмірі 14 892,00 грн. з позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова заступника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22 лютого 2018 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. є безпідставною та неправомірною. Оскільки, земельні ділянки, в порядку виконання судового рішення, були передані стягувачу в особі її представника ще до відкриття виконавчого провадження. Вказане підтверджується витягами з Державного реєстру угод про передачу спірних земельних ділянок в оренду іншому орендарю, розпискою від 25 жовтня 2017 року складеною головою СФГ «Гумінське», про те, що він отримав від нового орендаря компенсацію затрат на обробіток земельних ділянок, а також актом прийому-передачі земельних ділянок складеного стягувачем, який був наданий відповідачу. В свою чергу, акт прийому-передачі складений державним виконавцем 22 березня 2018 року є незаконним та не відповідає фактичним обставинам справи. Даний акт, як вказує позивач, був підписаний головою СФГ «Гумінське» під впливом обману з боку державного виконавця.

Крім того, на думку позивача, державним виконавцем було порушено вимоги статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження». Адже при виконанні судового рішення боржнику не було надано повторного строку для його виконання, а державний виконавець не звертався до правоохоронних органів з приводу невиконання боржником рішення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16 травня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на адміністративний позов, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стверджує, що судове рішення не було виконано боржником до відкриття виконавчого провадження. Укладення договору оренди спірних земельних ділянок з третьою особою не є підтвердження виконання рішення суду про повернення земельних ділянок стягувачу в добровільному порядку. Більш того, представник стягувача при здійснені 22 березня 2018 року виконавчих дій заперечувала факт повернення земельних ділянок ОСОБА_1 Факт використання земельних ділянок боржником станом на 22 березня 2018 року підтвердив також й голова ФГ «Агронат».

20 травня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшла заява про розгляд справи без участі державного виконавця.

21 травня 2019 року від представника позивача через службу діловодства суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

03 листопада 2017 року заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55061630 з примусового виконання виконавчого листа № 368/647/16-ц виданого 02 листопада 2017 року Кагарлицьким районним судом Київської області про зобов`язання СФГ «Гумінське» повернути земельну ділянку площею 5,58 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка розміщена на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району, кадастрові номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , належні власнику ОСОБА_1 .

У постанові вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк протягом десяти робочих днів.

Факт отримання зазначеної постанови позивачем не заперечується.

22 лютого 2018 року заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. винесено постанову про стягнення з СФГ «Гумінське» виконавчого збору у сумі 14 892,00 грн.

Позивач вважає вищевказану постанову відповідача про стягнення з нього виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 цього ж Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 №5 «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Добровільне виконання боржником судового рішення є підставою для звільнення його від сплати виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Разом з тим, суд звертає увагу, що невиконання боржником у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку є підставою для примусового виконання такого рішення, що, в свою чергу, тягне за собою застосування специфічних санкцій майнового характеру, а саме – стягнення виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження.

При цьому Закон не ставить можливість застосування таких санкцій у залежність від фактичного вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання виконавчого документа боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання сплатити заборгованість або виконати вимоги самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Як вже було зазначено судом, 03 листопада 2017 року заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55061630 з примусового виконання виконавчого листа № 368/647/16-ц виданого 02 листопада 2017 року Кагарлицьким районним судом Київської області, в якій боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду, протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вимоги.

Згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельні ділянки, які СФГ «Гумінське» повинно повернути стягувачу ОСОБА_1 , з 10 жовтня 2017 року перебувають в оренді у ФГ «Агронат», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37727005 від 24 жовтня 2017 року, орендодавець ОСОБА_1

07 листопада 2017 року від боржника СФГ «Гумінське» державному виконавцю надійшла заява про те, що спірні земельні ділянки знаходяться в оренді ФГ «Агронат».

14 грудня 2017 року державним виконавцем на адресу СФГ «Гумінське» надіслано вимогу про виклик боржника до відділу на 19 грудня 2017 року для надання документів, що підтверджують виконання судового рішення.

Зі змісту відзиву слідує, що на вимогу державного виконавця, 19 грудня 2017 року боржником надано акт прийому-передачі земельного паю площею 5,58 га ОСОБА_1 від 10 листопада 2017 року, на якому містився підпис стягувача та уточнення про остаточну передачу земельних ділянок в липні 2018 року, після збору врожаю.

В подальшову державний виконавець 11 січня 2018 року надіслав запит до ФГ «Агронат» з вимогою терміново надати інформацію чи здає в оренду ОСОБА_1 ФГ «Агронат» земельні ділянки площею 5,58га цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Ліщинської сільської ради, кадастові номери: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Згідно змісту відповіді ФГ «Агронат» від 19 січня 2018 року наданої на вказаний запит державного виконавця від 11 січня 2018 року, вищевказані земельні ділянки дійсно перебувають з 24 жовтня 2017 року в оренді у ФГ «Агронат», однак до використання землі орендар на даний час не приступив, оскільки попередній орендар СФГ «Гумінське» не повернув їх власниці.

10 січня 2018 року керівник СФГ «Гумінське» подав до ДВС письмові пояснення, в яких зазначив, що спірні земельні ділянки були оброблені господарством та засіяні озиминою. В свою чергу стягувач ОСОБА_1 отримала від СФГ «Гумінське» оренду плату за 2018 рік, що підтверджується її власноручним підписом у відповідному журналі.

22 лютого 2018 року заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. винесено постанову про накладення штрафу на боржника СФГ «Гумінське» за невиконання рішення суду.

21.03.2018 СФГ «Гумінське» на усну вимогу державного виконавця надало для ознайомлення оригінал Акта від 10.11.2017 при прийняття-передачу землеьних ділянок від СФГ «Гумінське» до ОСОБА_1 в особі її представника Солов ОСОБА_2 єнко Т. ОСОБА_3 згідно довіреності від 20.07.2016. Копія Акта міститься в матеріалах виконавчого провадження та додана до відзиву на позов.

Згідно акту складеного 22 березня 2018 року державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій щодо перевірки виконання рішення суду, представник стягувача за довіреністю № 1379 Солов’ єнко Т ОСОБА_4 . заперечувала факт повернення боржником земельних ділянок, зазначила, що ОСОБА_1 не має можливості користуватися своїм майном та виконувати умови договору оренди укладеного з ФГ «Агронат». Вказане підтвердив і голова СФГ «Агронат» ОСОБА_5 та уточнив, що боржник на даний момент користується земельними ділянками та навіть провів роботи щодо злущення землі. У зв`язку з чим голова ФГ «Агронат» запропонував компенсувати витрати ОСОБА_6 за вказані земельні роботи, на що останній погодився, чим фактично й підтвердив факт невиконання судового рішення.

03 квітня 2018 року до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла заява стягувача ОСОБА_7 про виконання боржником СФГ «Гумінське» рішення суду в повному обсязі. У зв`язку з наведеним, заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. винесено постанову про закінчення на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчого провадження.

Отже, вищевказані обставини в сукупності свідчать про те, боржником в добровільному порядку у визначений державним виконавцем строк не було виконано рішення суду про повернення стягувачу ОСОБА_1 земельних ділянок.

За встановлених обставин фактичне задоволення вимог стягувача за виконавчим документом поза межами виконавчого провадження не є добровільним виконанням рішення та не може бути підставою для звільнення боржника від стягнення виконавчого збору. Доказів фактичного повного виконання виконавчого листа № 368/647/16-ц до відкриття виконавчого провадження позивачем не надано, як до вирішення державним виконавцем питання про стягнення виконавчого збору з боржника, так і на час розгляду цієї справи судом.

Враховуючи, що СФГ «Гумінське» було виконано вимоги уповноваженої посадової особи відповідача, як до боржника, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та після наданого строку для добровільного виконання рішення, суд вважає, що постанова від 22 лютого 2018 року про стягнення з СФГ «Гумінське» виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. винесена відповідно до норм чинного законодавства та підлягає до виконання боржником.

При цьому, долучений позивачем до матеріалів справи акт прийому-передачі земельного паю площею 5,58 га б/н судом не приймається, як належний доказ, в розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, добровільного виконання СФГ «Гумінське» рішення суду про повернення ОСОБА_1 земельних ділянок.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Водночас, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно змісту вищевказаного акту, наданого позивачем, «Я, СВГ «Гумінське» цим актом передаю земельні паї площею 5.58 га власнику ОСОБА_1 . Кадастрові номери земельних паїв: № НОМЕР_1 площею 2,7924га (перекреслено та виплавлено на 2,7880), № НОМЕР_2 2,7924га площею (перекреслено)».

Водночас, даний акт, не містить дати його складання, не містить підпису осіб, які його складали, а також його копія надана не в повному обсязі.

Разом з тим, до відзиву на адміністративний позов відповідачем надано копію акту прийому-передачі земельного паю площею 5,58 га аналогічного за змістом, в якому міститься підпис особи, дата його складання – 10.11.2017 та допис «Передам вказані земельні ділянки в 2018 році 15 липня після збору врожаю. ОСОБА_8 Гумінський (підпис)» вказаний напис скріплено печаткою СФГ «Гумінське».

Тобто, сторонами надано копії одного і того ж акту, які містять розбіжності, наданий позивачем доказ всупереч вимогам адміністративного судочинства не містить даних на підставі яких можна встановити дійсні обставини, що обґрунтовують позовні вимоги даної справи. З огляду на що неприйнятним є посилання позивача на вказаний Акт, як на свідчення добровільного виконання рішення суду.

Щодо посилання позивача на положення статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проаналізувавши вищезазначені положення статті Закону суд вважає за доцільне зазначити, що в даному випадку у заступника начальника відділу були відсутні правові підстави для надання боржнику СФГ «Гумінське» повторного строку для виконання рішення суду. Адже, 08 листопада 2018 року, тобто до спливу строку добровільного виконання визначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження, від боржника надійшла заява, в якій останній повідомив, що спірні земельні ділянки орендує ФГ «Агронат». Проте, як слідує з матеріалів справи, оскільки представник стягувача наполягала на тому, що боржником не виконано рішення суду, державним виконавцем були вчинені дії з приводу перевірки вказаної СФГ «Гумінське» інформації. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 та ФГ «Агронат» дійсно перебувають у орендних відносинах, проте після укладення правочину земельні ділянки фактично перебувають у користуванні СФГ «Гумінське».

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеної постанови заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22 лютого 2018 року про стягнення виконавчого збору, оскільки відповідач в даному випадку діяв у відповідності до положень Закону.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства «Гумінське» - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21.05.2019

Суддя Я.В. Горобцова