Рішення № 81946066, 21.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. справа № 809/1562/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Созоник Т.Б.,

представника відповідача - Юрчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №161477-13/2016 від 19.09.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 13.11.2017 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №161477-13/2016 від 19.09.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення вимог статті 267 Податкового кодексу України, на підставі помилкових висновків про обов`язок позивача сплачувати транспортний податок за оподатковуваний період - 2016 рік на об`єкт оподаткування - транспортний засіб 2015 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см., оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначив податкове зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 12500 грн. Відтак, на переконання ОСОБА_1 оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Провадження у даній адміністративній справі відкрито ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (а.с.1).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №161477-13/2016 від 19.09.2017 (а.с.50-54).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 - без змін (а.с.84-89).

Постановою Верховного Суду від 07.02.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.124-129).

У вищезазначеній постанові Верховний Суд вказав, що повнота з`ясування обставин, які входять до предмета доказування при розгляді судом цього адміністративного позову, вимагає від судів встановлення обставин про вартість автомобіля позивача та про те, чи були враховані податковим органом та чи підтверджуються належними та допустимими доказами усі обов`язкові для здійснення розрахунку складові (марка, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг легкового автомобіля), передбачені статтею 267 Податкового кодексу України. Разом з цим, Суд також вказав на те, що слід витребувати у відповідача або у Мінекономрозвитку, інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також враховуючи той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, який здійснюється Мінекономрозвитку, безпосередньо впливає на визначення об`єкту оподаткування транспортним податком, суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Матеріали даної адміністративної справи надійшли на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 18.03.2019 (а.с.132).

Автоматизований розподіл адміністративної справи №809/1562/17 здійснено 18.03.2019, головуючим суддею визначено Тимощука О.Л. (а.с.134).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 призначено дану справу до судового розгляду на 18.04.2019 о 10:00 год. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області надати суду належним чином засвідчені письмові докази, що містять вихідні дані (розрахунки), на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №161477-13/2016 від 19.09.2017 та зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати суду належним чином оформлений розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу Audi Q7, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , станом на липень 2016 року, із врахуванням усіх обов`язкових складових, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (а.с.135-137).

Від відповідача на адресу суду 10.04.2019 надійшов відзив на позовну заяву №362/09-19-10-02 від 09.04.2019 (а.с.143-145). У відзиві представник відповідача із вимогами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві не погодився та зазначив, що положеннями Податкового кодексу України встановлено обов`язок громадянина сплатити податок за 2016 рік незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів; звернув увагу на те, що позивач є платником транспортного податку з фізичних осіб, оскільки середньоринкова вартість автомобіля власником якого є ОСОБА_1 , становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, що встановлено після отримання листа від Мінекономрозвитку №3252-08/20315-03 від 06.07.2016; також, представник наголосив на тому, що межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Міністерства інформації. Таким чином, на переконання відповідача, легковий автомобіль, що належить позивачу, безумовно є об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб, а тому, у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На виконання ухвали суду від 22.03.2019 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (надалі, також - Мінекономрозвитку, третя особа) 15.04.2019 направлено на електронну адресу суду письмові пояснення за №2434-03/85 від 12.04.2019 (а.с.155-157). У поясненнях представник Мінекономрозвитку роз`яснив, що розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля Audi Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2015 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403) становила 1 218 163,60 грн (з ПДВ). Разом з цим, у наданих поясненнях представник просив суд розгляд даної адміністративної справи проводити без участі уповноваженого представника Мінекономрозвитку.

У судовому засіданні 18.04.2019 представник позивача та представник відповідача проти розгляду справи без участі представника третьої особи не заперечили. У зв`язку із витребуванням додаткових доказів, судом оголошено перерву у розгляді справи, наступне судове засідання призначено на 07.05.2019 о 14:00 год (а.с.162-166).

Ухвалою суду від 18.04.2019 витребувано у Мінекономрозвитку письмові пояснення із зазначенням точної дати, станом на яку здійснено розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля ОСОБА_1 Audi Q7 у розмірі 1 218 163,60 грн та обґрунтуванням наявності чи відсутності підстав для застосування при здійсненні розрахунку середньоринкової вартості автомобіля Audi Q7 показника - «тип кузова» (а.с.168-170).

На адресу суду від представника позивача 18.04.2019 надійшла відповідь на відзив від 16.04.219 (а.с.175-176). Представник вказала на те, що відповідач, отримавши інформацію про перехід права власності на транспортний засіб позивачем повинен до 01 липня 2017 року вручити відповідне повідомлення-рішення позивачу, однак дане зроблено тільки 19 вересня 2017 року. Також, зазначила, що докази, подані відповідачем на підтвердження розрахунку вартості автомобіля не містять будь-яких додаткових даних щодо врахування ГУ ДФС в Івано-Франківській області під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення усіх обов`язкових для здійснення розрахунку складових (марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля), що передбачені статтею 267 Податкового кодексу України. У всіх наданих відповідачем доказах на підтвердження законності винесеного податкового повідомлення-рішення взято для розрахунку аналогічну модель транспортного засобу, проте із об`ємом двигуна 3 тисячі кубічних сантиметрів, в той час, коли об`єм двигуна автомобіля позивача становить 2967 куб. см. Враховуючи наведене, позивач доводи викладені відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

У судовому засіданні 07.05.2019 оголошено перерву до 20.05.2019, у зв`язку із необхідністю повторного витребування доказів у Мінекономрозвитку (а.с.188-189).

Так, ухвалою суду від 07.05.2019 повторно витребувано у третьої особи письмові пояснення із зазначенням конкретної дати, станом на яку здійснено розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля ОСОБА_1 Audi Q7 у розмірі 1 218 163, 60 грн та обґрунтуванням наявності чи відсутності підстав для застосування при здійсненні розрахунку середньоринкової вартості автомобіля Audi Q7 показника - «тип кузова» (а.с.192-193).

З огляду на невиконання Мінекономрозвитку ухвали суду про витребування доказів, представником відповідача у судовому засіданні 20.05.2019 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, з метою отримання витребуваних у третьої особи письмових доказів. Судом заявлене клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 21.05.2019 (а.с.202).

На електронну адресу суду 21.05.2019 від Мінекономрозвитку надійшли письмові пояснення по справі (а.с.205-207), відповідно до змісту яких, середньоринкова вартість легкового автомобіля позивача із урахуванням усіх необхідних складових характеристики транспортного засобу (в тому числі, нормативного середньорічного пробігу 27000 км) станом на 01.01.2016 становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме - 1 218 163,60 грн. Водночас, представник вказав на неможливість визначення середньоринкової вартості автомобіля станом на конкретну дату, оскільки це не передбачено Податковим кодексом України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66.

У судовому засіданні 21.05.2019 представник позивача вимоги та твердження, викладені у позовній заяві і відповіді на відзив підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Представник відповідача проти позову Атаманюка О.В. заперечив, вказав на правомірність дій відповідача та необґрунтованість доводів представника позивача, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в судове засідання не з`явився відповідно до клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі уповноваженого представника.

Суд, розглянувши за правилами, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, зміст відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив такі обставини.

У власності ОСОБА_1 , з 26.07.2016 та станом на момент виникнення спірних правовідносин, перебував транспортний засіб "AUDI Q7", номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2015, дата першої реєстрації цього транспортного засобу - 23.05.2015, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та копією договору купівлі-продажу транспортного засобу №2642/2016/000144 від 26.07.2016 (а.с.11, 12 та зворотній бік).

Відповідно до копії рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області «Про встановлення ставки податку на майно» від 29.01.2015 №1876-57/2015, вирішено встановити ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожний легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування (а.с.14 та зворотній бік).

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 19.09.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення за №161477-13/2016, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем: транспортний податок в розмірі 12 500 гривень (а.с.10).

Не погоджуючись із винесенням відповідачем вказаного повідомлення-рішення, позивач 13.11.2017 звернувся із позовною заявою до суду.

З метою встановлення правомірності дій відповідача, останній звернувся із листом до Державної фіскальної служби України, у якому просив надати відомості про дату оновлення інформації ІТС «Податковий блок» та підтвердити те, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році (а.с.31).

У відповідь, Державною фіскальною службою України направлено відповідачу листа від 07.12.2017 №33958/7/99-99-13-03-02-17, у якому роз`яснено про те, що автомобіль ОСОБА_1 , згідно із переліком автомобілів, інформацію про які надано Мінекономрозвитку листом від 06.07.2016 №3252-08/20315-03, був об`єктом оподаткування у 2016 році. Відомості, необхідні для розрахунку транспортного податку надійшли до ДФС від Головного сервісного центру МВС України листом від 27.06.2017 №31/7746 та завантажені в ІТС «Податковий блок» для нарахування податку (а.с.37-38).

З інформації бази даних відповідача про облік платежів/переліку суб`єктів та об`єктів оподаткування судом встановлено, що відомості про легковий автомобіль позивача внесено в ІТС «Податковий блок» 29.06.2017 (а.с.147).

Судом також встановлено, що станом на 27.07.2016, тобто на момент придбання, фактичний пробіг транспортного засобу ОСОБА_1 становив 28490 км, що підтверджується роздруківкою з електронної системи авто дилера «Автоцентр Львів» (а.с.186-187).

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1, підпунктом 267.2.1 пункту 267.2, та пунктом 267.4 статті 267 ПК України передбачено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування; об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» ПК України визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Враховуючи те, що ПК України не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів, що не старіші п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн, що передбачено статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік». Таким чином, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500 грн.

Відтак, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті, що передбачено абзацом 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Відповідно до положень пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (надалі, також - Методика), середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (надалі, також - Порядок №430), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 4 Порядку №403, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що передбачено пунктом 13 Методики.

У відповідності до пункту 14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Як уже зазначалось вище, з пояснень Мінекономрозвитку від 12.04.2019 №24-03/85 та від 17.05.2019 №3805-05/20692-05 (а.с.179-180, 206-207) встановлено, що середньоринкова вартість легкового автомобіля, визначена із врахуванням марки (Audi), моделі (Q7), року випуску (2015), типу двигуна (дизель), об`єму циліндрів двигуна (3,0 л), типу коробки передач (автоматична) станом на 01.01.2016 становить 1218163,60 грн. Враховуючи, що на час витребування судом у Мінекономрозвитку розрахунку середньоринкової вартості автомобіля не було відомостей стосовно фактичного пробігу, останнім застосовано нормативний середньорічний пробіг, що становить 27000 км, відповідно до додатку 2 Порядку №403. З цього приводу доречно зазначити, що оскільки фактичний пробіг автомобіля станом на 27.07.2016 становив 28490 км (а.с.186,187), що на 1490 км більше від застосованого Мінекономрозвитком нормативного середньорічного пробігу, вказана різниця у даних щодо пробігу суттєво не впливає на розмір середньоринкової вартості легкового автомобіля позивача, а саме: у сторону його зменшення від встановленого показника 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а відтак підтверджує правомірність дій відповідача в частині наявності підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас, стосовно тверджень представника позивача про те, що третьою особою неправомірно взято для розрахунку об`єм циліндрів двигуна, що становить 3000 куб. см, а не фактичний - 2 967 куб. см, суд звертає увагу на положення листа ДФС №3152/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 26.12.2017, у якому зазначено про те, що перелік транспортних засобів, які є об`єктом оподаткування транспортним податком, з середньоринковою вартістю, розрахованою згідно з Методикою, був розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку у червні 2017 року; показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об`єм циліндрів двигуна округлюються до найбільшого цілого значення.

Відтак, третьою особою правомірно включено до показників середньоринкової вартості автомобіля об`єм двигуна саме у розмірі 3,0 л.

Таким чином, Мінекономрозвитку, всупереч доводам представника позивача, при здійсненні розрахунку середньоринкоовї вартості транспортного засобу ОСОБА_1 . враховано усі необхідні складові характеристики автомобіля, що відповідає вимогам підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та Методики.

Згідно із висновками Верховного Суду у постанові від 07.02.2019, ухваленій за наслідком розгляду касаційної скарги по даній справі, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Згідно із пунктами 33.1-33.3 статті 33 Податкового кодексу України, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів; податковий період може складатися з кількох звітних періодів; базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Підпунктами 267.5.1 пункту 267.5, 267.6.1 пункту 267.6, 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період зі сплати транспортного податку дорівнює календарному року; обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт).

Разом з цим, у відповідності до підпунктів 267.6.5 та 267.6.6 пункту 267.6 ПК України, у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об`єкт; контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності; за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідачем правомірно, згідно із відомостями, наданими Мінекономрозвитку, винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2017 №161477-13/2016 та нараховано позивачу транспортний податок з фізичних осіб за податковий період - 2016 рік, у розмірі 12 500 грн.

Як зазначалось судом, інформацію про те, що транспортний засіб позивача належить до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році отримано 29.06.2017. Датою здійснення реєстраційної дії вказано 26.07.2016. Враховуючи наведене, суму транспортного податку розраховано відповідачем за 6 місяців 2016 року, що відповідає приписам ПК України.

У позовній заяві та відповіді на відзив позивач вказує на те, що відповідачем допущено порушення терміну прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення, оскільки таке повинно направлятись до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду, натомість, відповідачем рішення направлено 19.09.2017, що не відповідає вимогам підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України.

Однак, суд не вбачає підстав для визнання протиправним прийняте правильне по суті рішення податкового органу, з огляду лише на порушений строк його прийняття. Окрім цього, допущення відповідачем порушення встановленого строку складення та направлення податкового повідомлення-рішення жодним чином не впливає на зміну зобов`язань позивача з приводу сплати податкового зобов`язання. Відтак, транспортний податок ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити у 60-денний термін з моменту вручення (отримання) рішення, не залежно від дати прийняття такого.

З огляду на вказане та враховуючи встановлену судом правомірність дій Мінекономрозвитку при визначенні середньоринкової вартості транспортного засобу з урахуванням усіх необхідних складових, та наявність підстав для нарахування відповідачем транспортного податку з фізичних осіб і винесення податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому, у задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ;

відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, адреса: вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ - 37508596.

Рішення складене в повному обсязі 24 травня 2019 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.