Ухвала суду № 81945915, 21.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

21 травня 2019 року Справа № 808/1716/18 провадження Н/280/7/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 13 червня 2018 року у справі № 808/1716/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

21 травня 2019 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі – заявник) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Крім того, серед додатків до заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. На його обґрунтування зазначає, що у він є людиною похилого віку, пенсіонер, а тому єдиним джерелом його доходу є пенсія, розмір якої становить 2551,01 грн., що підтверджується довідкою наданою разом із клопотання про розмір фактично виплаченої пенсії.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів позову, спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, тобто, предметом позову є захист соціальних прав, що в силу вищевикладених положень є однією з умов для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

В той же час, положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зобов`язують суд, при вирішенні питання щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору враховувати майновий стан особи, яка звернулась із таким клопотанням.

При цьому особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Заявляючи відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати особа повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Тобто, обґрунтування незадовільного майнового становища покладається на особу, яка звертається до суду.

В свою чергу, суд має врахувати майновий стан заявника, надавши оцінку доказам, які підтверджують його майновий стан, що перешкоджають сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, можливість зменшення тягаря судових витрат залежить від доказів, наданих на підтвердження незадовільного стану особи, яка звернулася до суду.

З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Визначення майнового стану учасника справи є оціночним для суду та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Вирішення судом питання про можливість звільнення від сплати судового збору в конкретних справах залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Тобто, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення на певний строк є правом, а не обов`язком суду.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Так, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

Вищезазначена позиція висловлена Верховним судом у постановах від 29 січня 2019 року по справах № 813/1483/17 та № 826/15406/16.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, в силу положень КАС України на позивача покладено обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається. Тож, позивач, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, навіть з позовом щодо захисту соціальних прав, має все ж документально довести відсутність у нього можливості сплатити судовий збір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з січня 2014 року, при подачі позовної заяви у травні 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до довідки за вих. № 2556 від 14 травня 2019 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію, розмір якої з грудня 2018 року по лютий 2019 року становив 2279,84 грн. щомісячно, а з березня 2019 року – 2551,01 грн. щомісячно, усього за період з грудня 2018 року по травень 2019 року – 14492,55 грн.

На переконання суду, коштів, які отримує ОСОБА_1 , достатньо для сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на таке, суд не вбачає наразі підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 241, 243 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.С. Лазаренко